Огінова І.О.

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Використання навчального матеріалу з біології (тема "Довгастий мозок") для пояснення причин збереження у сучасних людей реліктового світогляду

Уявлення про існування вищих сил і надприродних можливостей людини для спілкування з ними вперше з’явилось у пізніх неандертальців і пов’язане з трудовою діяльністю і становленням третинних асоціативних полів кіркового аналізу. З їх появою у людей виникла можливість до абстрактного мислення і здатність узагальнювати події довкілля. Нестача надійної інформації щодо їх причин спричинювали неможливість адекватної оцінки певних природних явищ за допомогою кортикальних формацій, але потреба в їх упорядкуванні зумовлювала залучення до цих процесів більш давніх (спільних у людей і тварин) структур мозку – довгастого, середнього і проміжного. Внаслідок цього світоглядні уявлення набували вигляду яскраво забарвлених образів, які відображали фантазії людей стосовно тих чи інших подій. Оскільки відповідні анатомічні утвори є і в сучасних людей, то вони також мають схильність до збереження містично орієнтованого світогляду, який дозволяє вільно маніпулювати їхньою свідомістю. Особливо це характерне для людей з недостатньо розвиненим неокортексом і низьким рівнем обізнаності у відповідних галузях науки, зокрема біології та психології.

Головний мозок людини, який керує усіма проявами її життєдіяльності, становить собою складну систему, котра може функціонувати у різних режимах. Здійснюється це завдяки наявності складної мережі зв’язків між усіма її складовими частинами, котрі діють узгоджено й ієрархічно, тобто регуляторні впливи, які можуть здійснюватися завдяки діяльності більш давніх структур просто не доходять до вище розташованих відділів мозку.

Зокрема, довгастий мозок, який з’являється ще у круглоротих тварин, містить центри, що контролюють діяльність внутрішніх органів, які входять до складу дихальної, серцево-судинної, травної та видільної систем. У ньому знаходяться також центри розпізнавання частоти, інтенсивності й джерела звуку. Це створює принципову можливість впливу на стан здоров’я людини відповідно добраними акустичними подразниками, дія яких не буде усвідомлюватися. З часів неандертальців і до сьогодні така особливість функціонування нашої нервової системи дозволяла різним маніпулятором і шахраям успішно використовувати її для досягнення власної мети за рахунок інших людей.

Вивчення теми "Довгастий мозок" дає вчителю можливість звернути увагу учнів на той факт, що у тварин звуки низької тональності є свідченням комфортного стану, а зростання їх інтенсивності відображає дискомфорт, дозволяючи іншим особинам адекватно відкоригувати власну поведінку. Подібні реакції характерні й для людей. Внаслідок цього, добираючи відповідний ритм мовлення чи звукового супроводу певної діяльності, можна створювати бажаний для маніпулятора ефект, який неодмінно змінить стан свідомості і здоров’я людини, котра, не розуміючи справжніх причин таких змін, віднесе їх на рахунок втручання "вищих сил", до яких нібито звертається маніпулятор.

Ефект навіювання суттєво збільшується, коли за допомогою інших зовнішніх факторів створюються додаткові передумови для змінення стану свідомості, не зоставляючи людини жодних шансів для спротиву діям маніпулятора.

Зокрема, відповідний антураж на "прийомі" у ворожок неодмінно призведе до того, що людина відчує полегшення і покращення стану здоров’я. І для такої людини немає ніякого значення, що цей ефект є тимчасовий – позитивне підкріплення відбулося.

Оскільки у довгастому мозку знаходяться також і структури, що входять до складу ретикулярної формації, котра фільтрує інформацію, яка надходить до вищих відділів мозку і відповідає за концентрацію уваги, прагнення до дій, а також співвідношення втеплення й активності, то відповідних змін зазнає уся поведінка людини. Вона спрямовується у бік концентрації зусиль на досягненні бажаного результату, вірогідність якого суттєво зростає, додатково переконуючи людину в "дієвості" звертання по допомогу до "вищих сил.".

Цей самий механізм можна використовувати й для досягнення протилежної мети – впровадження людини у депресивний стан і хворобу, позбавлення її волі до життя.

І зовсім невипадково під час молитов, богослужінь і будь-яких інших ритуалів, спрямованих на досягнення змінених станів свідомості, посередники між вищими силами і людьми уникають пронизливих звуків, які стимулюють уникання подібних вправ. Навпаки, вони намагаються проводити обряди, оперуючи звуками низької частоти, котрі на рівні довгастого мозку сприймаються як позитивні подразники й дозволяють оперативно керувати поведінкою й станом здоров’я людини.

У буду-якому випадку всі впливи у зміненому стані свідомості, коли регуляція фізіологічних процесів і поведінки зосереджується в еволюційно давніх структурах головного мозку, суттєво позначаються на самопочутті людини та стані її здоров’я, навертаючи до віри в існування вищих потойбічних сил, яка була властива найдавнішим людям і сьогодні може вважатися реліктовою.

Її збереження у сучасних людей базується на маніпулятивному використанні специфіки функціонування еволюційно давніх структур, зокрема довгастого мозку. Сигнали, спрямовані до розпізнавання на рівні цього утвору головного мозку, не дозволяють людині критично проаналізувати ситуацію і розпізнати навіть примітивні дії маніпуляторів. Єдиним захистом від цього є наявність розвиненої кори великих півкуль, котра може адекватно здійснювати свої функції лише за умови постійної роботи з новою складною інформацією, а це можливе лише за умови безперервного навчання людини.