«Лінгвостилістичні засоби
вираження ввічливості в сучасному англомовному дискурсі»
·
Будь-який прояв людської культури,
може бути розглянутий як культура спілкування, оскільки за самою своєю сутністю
культура є інтерсуб'єктивною.
·
Там, де з певних причин перестають вважати за потрібне висловлюватися і
міркувати на теми моралі, дуже швидко занепадають й самі морально-етичні
цінності.
·
Правильне звертання до людини підкреслює нашу вихованість, свідчить про
шанобливе та поважне ставлення до об’єкта
звернення.
·
Різні випадки вживання звертань «Ти» і «Ви», які в певних випадках можуть
образить людину, а в окремих, навпаки – піднести. Наприклад:
‘ , Actually they still expected that you will escape’ (Dan Brown. The Da Vinci Code, p.374)
·
Окремі вимоги етикету мають свою вагу при правильному спілкуванні
людей.
·
Реалізація у мовленні поняття «ввічливість».
·
Художній стиль є серцевиною
стилістичної системи національної мови та служить орієнтиром для нормованого
розмовного мовлення.
·
Художній стиль служить для формування ідейних переконань, моральних
якостей та естетичних смаків, а також мовленнєвої поведінки читачів.
·
Художній
дискурс створює особливий вимір, в якому перетинаються об'єкти реального світу й авторська
фантазія.
·
Позитивна ввічливість, спрямована на
зменшення комунікативної дистанції, на усунення інтерперсональних меж, на
співробітництво, взаєморозуміння, на бажання бути поміченим, зрозумілим та
почутим.
·
Демонстрація ввічливості, яка виявляється в
задоволенні від зустрічі, небажанні розлучатися на етапі прощання.
·
Елемент перебільшення має місце і в семантиці
контакторозмикаючих мовленнєвих формул.
·
Комунікативна емотивність як цілеспрямована демонстрація позитивних емоцій є однією з домінантних рис англійської
комунікативної поведінки, однією із стратегій англійської ввічливості. Наприклад:
‘Thank God you’ve safe.’
‘Thank God you’re safe. I want you to feel good’ I
managed a tremulous laugh. ‘Let’s go!’
(Barber Noel. The Daughters of the Prince, p.266).
·
Маркери посилення та інтенсифікатори у
реалізації стратегій позитивної ввічливості на фінальному етапі діалогічної
взаємодії. Наприклад: ‘Very
well,’ he said; ‘goodbye. Look after him, and if he should say anything at any
time, put it down, and let me know.’
‘Oh! Yes, Mr.Soames; I’ll be sure to do that. It’s
been such a pleasant Soames shook her hand and
went downstairs (Galsworthy. The Forsyte Saga, р.35).
·
Метакомунікативні одиниці перебільшення, що
притаманні різним ситуаціям розмикання мовленнєвого контакту: I’m so terribly sorry, I must dash; Thank you very much for you generous hospitality. You are so kind. I really do appreciate that. Good-bye!; The party was brilliant!
I
really
enjoyed! Hope
to see you soon.
·
Розчленовані запитання, які ставляться з
метою досягнення більшого взаєморозуміння співрозмовника (tag questions): Lovely day, isn’t it? (Brown. The Da Vinci Code. 78 p.)
·
Значення стратегії позитивної
ввічливості англомовному художньому дискурсі.
Література:
1.
Barber Noel. The Daughters of
the Prince. Coronet 1990. - 528 p.
2.
Brown, P., Levinson S. Politeness: Some
Universals in Language Usage. – Cambridge: CambridgeUniversity Press, 1987. –
345 p.
3.
Dan Brown. The Da Vinci Code. ACT, 2004.
– 542 p.
4.
John Galsworthy. The Forsyte
Saga. Oxford University Press
5. Шаховский В.И. Эмоциональные культурные концепты: параллели и контрасты // В.Карасик(ред.) Языковая личность:
культурные концепты. – Волгоград: Перемена, 1996. – С.80-96.