Филологические науки/4. Синтаксис: структура, семантика, функция
Кульчицька А.О.
Національний авіаційний університет, Україна
Науково-технічний стиль, згідно А.Л. Пумпянському,
існує переважно в письмовому монологічному мовленні і стильовими рисами цього
стилю є підкреслена логічність, доказовість, точність (однозначність),
абстрагованість, узагальненість. У основі стилю сучасної англійської наукової і
технічної літератури лежать норми англійської писемної мови з певними
специфічними характеристиками, а саме:
1. Лексика. У науково-технічних текстах вживається велика
кількість спеціальних термінів і слів не англосакського походження. Слова
відбираються з великою ретельністю для максимально точної передачі думки. Проте
присутність термінів не вичерпує лексичні особливості наукового стилю. Окрім
термінів, науковий стиль використовує загальнонаукові і загальновживані слова.
Зрозуміло, в науково-технічних матеріалах використовується зовсім не лише
термінологічна і спеціальна лексика. В них зустрічається велика кількість
загальнонародних слів, що вживаються в будь-яких функціональних стилях.
Широке вживання фахівцями так званої спеціальної
загальнотехнічної лексики, яка також складає одну із специфічних рис
науково-технічного стилю, в значній мірі сприяє їх взаєморозумінню. Це – слова
і словосполучення, що не володіють властивістю терміну ідентифікувати поняття і
об'єкти певної області, але що вживаються майже виключно в даній сфері спілкування,
звичні для фахівців, і які дозволяють їм не замислюватися над способом
вираження думки, а зосереджуватися на суті справи. Спеціальна лексика включає
всілякі похідні від термінів, слова, які використовуються у описі зв'язків і
стосунків між термінологічно позначеними поняттями і об'єктами, їх
властивостями і особливостями, а також цілим рядом загальнонародних слів, що
вживаються, в певних словосполученнях і тим самим є спеціалізованими.
Велику питому вагу мають службові (функціональні) слова.
Наприклад, деякі з прийменників і сполучників: on, after, instead of, in addition і багато інших. Також
використовуються слова, що забезпечують логічні зв'язки між окремими елементами
висловів. Застосовується такі прислівники як however, also, again, now, thus, alternatively, on the other hand
та інші.
Значне місце відводиться вивченню абревіатур як
особливого типу номінативних знаків. Безперечний інтерес представляє, зокрема,
визначення статусу «словності» скорочених найменувань, що передбачає розгляд
даного розряду лексичних одиниць з точки зору їх повноцінності як словесних
знаків. У змістовному плані відповідь на сформульоване завдання може бути
отримана в результаті аналізу деяких основних ономасіологічних характеристик
скорочень.
Глибокі принципові відмінності, що існують між різними
типами скорочень, вимагають диференційованого підходу до скорочених
найменувань, що розрізняються за способом утворення, складом, структурою,
ступенем залежності абревіатури від твірного словосполучення, стилістичним
забарвленням, по функції номінації.
Наприклад, мовні і мовленнєві абревіатури:
ATIS – Automatic
Termonal Information Service
CAVOK – ceiling and
visibility OK
ILS – Instrument
Landing System
2. Граматика. По-перше, науково-технічні тексти будуються
за правилами граматики загальнонаціональної мови, і жодної «науково-технічної
граматики» не існує, тому можна говорити лише про деякі особливості граматики
загальнонаціональної мови в науково-технічних текстах. По-друге, граматичні
проблеми перекладу полягають в порівняльному розгляді граматичної будови
англійської і української мов в плані витягання смислового змісту вислову,
вираженого в лексиці, морфологічних формах і синтаксичних структурах
останнього.
Перекладач, що добре володіє обома мовами, зазвичай
витягує смисловий зміст текстової одиниці на одній мові і досить адекватно
передає його на іншу мову засобами останньої, не звертаючи особливої уваги на
те, в яких граматичних формах і структурах воно було виражене в мові джерела і
в яких формах і структурах воно має бути в мові перекладу. Нижче наводиться
короткий опис деяких граматичних особливостей науково-технічного тексту, які
обумовлені особливостями науково-технічного стилю:
·
Переважання простих речень. Вони складають більше
п'ятдесяти відсотків загального числа речень і функціонують в структурах типа
«щось є щось», тобто визначається якесь поняття або описується щось шляхом
вказівки на його властивості в простих двоскладних реченнях із складеним
присудком, який складається з дієслова-зв'язки (головним чином to be) і іменної
частини (предикатива):
An electric motor (1)
is (2) а machine (3) (for converting electrical energy into mechanical energy).
(1 – підмет, 2 –
дієслово в'язка, 3 – предикатив).
В якості предикатива часто виступають додавальні і
прийменникові поєднання:
AC rectifiers are
cheaper and more efficient.
The control is by а
remote unit.
The cooling of moving
parts is by ambient air.
·
Вживання неперехідних дієслів у функції перехідних: The aircraft can fly large-size equipments;
дієслів, значення яких змінюється залежно від вживання їх з різними
прийменниками: to look, to look at, to
look for, to look after, а також дієслів, які постійно пов'язані з певними
прийменниками: to depend upon (on), to
refer to, to rely upon і так далі
·
Широке використання еліптичних конструкцій з пропуском
окремих компонентів. Останні легко експлікуються і в тексті перекладу мають
бути відновлені. Перекладач повинен «відчувати» відсутність якогось елементу в
словосполученні і визначити лінгвістичні і інші мотиви таких пропусків. Інакше
помилка, допущена в перекладі, може виявитися абсолютно безглуздою. Так, slope engine – не «похилий двигун», а
двигун з похилим розташуванням циліндрів (slope-cylinder engine); injection engine – не «двигун з
уприскуванням», а «двигун з уприскуванням палива» (fuel injection engine); solid engine – не «твердий двигун», а
«ракетний двигун з твердим паливом» (solid propellant engine) і так далі;
·
Заміна означальних підрядних речень прикметниками в
постпозиції і означеннями у формі інфінітива: the materials available; properties attainable; the temperatures to be
expected; problems to be solved і так далі;
·
Відсутність артикля перед назвами конкретних деталей і
предметів в описах, технічних умовах, каталогах і так далі, а також інколи в
технічних описах, інструкціях з експлуатації;
·
Введення атрибутивных груп до означувального терміну за
допомогою слів type, of the. type,
design, grade, наприклад:
the water-protected type electric machines – водозахищені електричні
машини;
light-weight design units – блоки полегшеної конструкції;
·
Наявність в текстах багатоелементних займенникових
зворотів, абсолютно непритаманних для української мови. Структурно вони є
комбінаціями займенників here, there,
where з прийменниками in, of, about,
after, at, by, for, before, from, on, to, under, into, upon, against, etc.,
наприклад: herieof (про це; звідси, з
цього), thereof (з цього, з того,
цього, того), hereupon (услід за цим,
після цього; внаслідок цього, унаслідок чого), thereupon (на тому, на цьому; услід за тим, унаслідок того) і ін.
Значення цих одиниць легко визначається по контексту, але в певних випадках
необхідно звертатися до англо-українських словників.
·
Зміна значення дієслова залежно від синтаксичної
сполучуваності, наприклад:
to suggest something
– запропонувати щось;
something suggests
that – щось наводить на думку (щось дозволяє передбачити);
·
Присутність в реченні великої кількості омонімічних форм,
граматичне значення яких можливо визначити лише методом синтаксичного аналізу.
Лише ретельний лексико-граматичний аналіз дозволяє встановити синтаксичні
функції слів речення і синтезувати смислові значення всього речення.
Основне завдання наукової і технічної літератури –
максимально ясно і точно донести певну інформацію до читачів. Це досягається
логічно обгрунтованим викладом фактичного матеріалу, без вживання емоційно
забарвлених слів, виразів і граматичних конструкцій. Такий спосіб викладу можна
назвати формально-логічним.
Наукова і технічна література, у свою чергу, має декілька
градацій. Наукові і технічні тексти відрізняються один від одного не лише по
галузі науки або техніки, до якої вони відносяться, але і по мірі їх
спеціалізації.
Література
1.
Балонєва О.О. Особливості
перекладу англійської науково-технічної літератури. – Житомир: Житомирський
державний університет, 2004. – 25 с.
2.
Бреус Е.В. Основы
теории и практики перевода с русского языка на английский. – М.: УРАО, 2000. –
208 с.
3.
Комиссаров В.Н. Теория перевода
(лингвистические аспекты). – М.: Высшая школа, 1990 – 253 с.
4. Пумпянский А.Л. Введение
в практику перевода научной и технической литературы на английский язык. – М.:
Наука, 1965. – 304 с.
5. Ткачева Л.Б. Перевод английской научно-технической
литературы. – Омск: Омский государственный технический университет, 2003. – 139 с.