Филологические науки/8.Родной язык и литература

Бартіш Світлана Володимирівна

Тернопільський національний педагогічний університет, Україна

Специфіка та способи реалізації концепту «мати» в українській дитячій поезії початку ХХ століття

(на матеріалі творчості Марійки Підгірянки)

Дитяча література є складовою літературознавчої науки й водночас однією з філологічних дисциплін, що вивчаються у вищих навчальних закладах. Як навчальна дисципліна вона має на меті вивчення історії літератури, що адресована дітям, а також літератури, що від початку дітям не призначалася, проте згодом увійшла в коло дитячого читання.

Вслід за В. Кизиловою, дитяча література – це світ художніх творів про те, що таке і хто така дитина, що таке її мікрокосм і що таке її макрокосм, тобто все, що її оточує. Вона є органічною складовою загальної літератури зі всіма притаманними їй властивостями, при цьому орієнтованою на інтереси читача-дитини. Дитяча література має свою художню специфіку, адекватну дитячій психології. Найважливіші функції цієї літератури – давати дитині естетичну насолоду і сприяти формуванню її особистості [2; 3].

У системі художніх концептів поезії для дітей на особливий статус претендують «базові» міфологічні концепти: мати, сім’я, рідний дім, рідний край. Концепт «матері» у дитячій поезії – це один з аспектів змодельованої у свідомості письменника візії дитинства, суть якого полягає у тому, що мати є найважливішою і найріднішою у житті дитини. Цим зумовлюється актуальність проблеми і її новизна. Мета дослідження – з’ясувати специфіку концепту «мати» та способи його реалізації в українській дитячій поезії початку ХХ ст. (на матеріалі творчості Марійки Підгірянки).

Для аналізу специфіки концепту «мати» у дитячій поезії слід обговорити саме значення слова концепт.

«Великий тлумачний словник сучасної української мови» за редакцією В. Бусела трактує його як «формулювання, загальне поняття, думка» [1; 452].

На думку В. Шевчука, термін концепт вживається при творенні художнього твору і стає інтелектуальним стрижнем, що з’єднує твір у формі образних знаків, а водночас є побудником творення символів, метафор, з’єднуючи невідповідні поняття в несподіваному ракурсі і тим наповнюючи твір поглибленим змістом це свідоме оперування культурним спадком попередніх епох через використання загальноприйнятих, загальнолюдських і національних смислів» [4; 91].

Як стверджує Л. Фоміна, «концепти найчастіше виявляються на рівні символів, витворюючи вишукану структуру тексту, котра зазвичай заміняє сюжет. У художньому тексті концепт творчо репрезентується різноманітними образами, реалізується у мовленні й закріплюється у культурних традиціях» [6].

Концепт «материнство» має прадавню міфологічну основу. Теми материнство, дитинство – одні з найбільш значущих в народній творчості, а також у творах для дітей. Любов до матері, як виявлено сучасною психологією, дає потужний емоційний заряд до благополуччя і життєздатності індивіда. Адже, мати – це любов, тепло, бути любимим нею, значить бути живим і мати своє коріння.

Концепт «мати» представлений у творчості Марійки Підгірянки лексемами «мати», «мама», «матінка», «матуся», «ненька», «мамка».

Своя мати є у кожного: будь це людина чи тварина. Пор.:

Біжить зайчик до мами, / Зайшли очка сльозами [5; 150]; А опісля добра мати / Гороб’ят навчала [5; 160]; Перепілка затужила, / Своїм дітям говорила [5; 62].

У формуванні дитячого уявлення про ідеальну родину очевидний прямий зв’язок концепту «мати» з тематичним корелятом «батько» та іншими членами сім’ї (зв’язок в складі тематичного поля «родинні зв’язки»):

У нас так мило дуже, /–Підкинем в піч дров в’язку, / Дідусь коника струже, /Бабуся каже казку. /Нянько корито теше, / Мама пряде куделю, /Ганя Юрця колише … [5; 100].

У людській свідомості концепт «мати» функціонує у тісному взаємозв’язку з концептом «дитина», «разом вони утворюють бінарну концептуальну єдність» [3; 197]. І саме у дитячому віці мати є найбільшим авторитетом для свого нащадка. Пор.:

А що далі – не знаю, / Хіба маму спитаю [5; 131]; – Чи знаєте, мати, / Де сонце йде спати?... /– А хто йоиу стелить /На білій постелі? [5; 93].

Прямі зв’язки характеризують реалізацію концепту «мати» тематичного плану, наприклад, мати – дім – затишок. Пор.:

Дрібен дощик пада там, / А тут тихо, тепло нам. / При матусі рідненькій, / У світличці чистенькій [5; 85].

Загальноетнічне, загальнолюдське ототожнення матері з такими духовно моральними категоріями як доброта, турбота, любов активно зустрічаються у поетичній творчості Марійки Підгірянки:

Мати наша, мати, як сонечко з неба, / В день і нічку знає, чого дітям треба [5; 94]; Хто тебе так щиро любить, / І вбирає, і голубить, / І кладе у постіль спати? / Мати. [5; 96].

Для гармонійного фізичного та емоційного розвитку малюка, для його гарного самопочуття, як повітря, потрібен здоровий сон. Мамин голос, даруючи почуття впевненості та захищеності, ніжно кличе в дім сон та дрімоту. Тому концепт «мати» реалізується також за допомогою зворотного асоціативного зв’язку – пісні. Пор.:

Як човен в синім морі, / Князенко місяць плине. / Над місяць і над зорі / Матусі пісня лине [5; 95].

Мамина любов завжди пов’язана з ніжністю. Асоціативний зв’язок концепту «мати» з корелятом «ніжність» прослідковується і в поезії для дітей Марійки Підгірянки:

Приснивсь мені легкий вітрик, / Що пестив колосся, – / А то мені моя мама / Гладила волосся [5; 98].

Поетична творчість М. Підгірянки фіксує використання слова-імені з дієслівними лексемами на позначення активної діяльності, зокрема це стосується роботи в полі. Пор.:

Ти (мама – С.Б.) будеш сапати, / Я – бурян збирати. [5; 114]; Нема мами, пішла в поле, / Там бурян на ниві поле. [5; 127].

Таким чином, концепт «мати» у творчості Марійки Підгірянки функціонує у тісному взаємозв’язку з концептами «дитина», «сім’я», «рідний дім». Прослідковуються асоціативні зв’язки концепту з корелятами «доброта», «турбота», «любов», «ніжність», «пісня». Концепт «мати», як один з провідних концептів дитячої літератури, як засіб трансляції культурних цінностей, займає чільне місце в дитячій поезії Марійки Підгірянки.

Література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови //Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2003. – 1440 с.

2. Кизилова В.В. Дитяча література: стан, проблеми, перспективи. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Apsf_lil/2009_20/Kizilova.pdf

3. Марусяк М. Структура концепту „мати” в епістолярії В. Стефаника // Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: Збірник наукових праць. Випуск 428-429: Слов’янська філологія / наук. ред. Бунчук Б.І. – Чернівці: Рута, 2008. – С. 196-200.

4. Монахова Т. Концепти “дім” і “дорога” у творах Валерія Шевчука: Коментар письменника // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2007. – № 1. – С.90-91.

5. Підгірянка Марійка. Учись, маленький!: Вірші, казки, п’єси, загадки: Для дошк. та мол. шк. віку. – К.: Веселка, 1994. – 239 с.

6. Фоміна Л.Г. Міфологемний концепт лірики Миколи Вінграновського http://bdpu.org/scientific_published/ukr_lit_2008/Fomina