Моханова Т. О., Пілігрім А. С.

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского

ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР У СІМЕЙНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Нещодавно Українська держава відзначила дванадцяту річницю своєї незалежності. За ці роки українське суспільство зазнало докорінних змін. З’явилися перші позитивні результати ринкових реформ, спрямованих на розвиток нових форм господарювання, на подолання важкого економічного становища та на соціальний захист населення, продовжується утверджуватися приватна власність, у тому числі і на землю. Активно продовжуються процеси щодо завершення створення докорінно нової, хоч і не позбавленої поки що вад і прогалин, правової системи. Не оминули ці тенденції і сімейні відносини.

Значення шлюбного договору сьогодні різко підвищується з прийняттям Верховною Радою України 10 січня 2002 р. нового Сімейного кодексу України, який має набрати чинність з 1 січня 2004 року. У новому СК України інститут шлюбного договору зазнав суттєвих змін, поповнився багатьма законодавчими новелами, які потребують детального вивчення і глибоких досліджень.

Проблеми шлюбного договору були розглянуті такими авторами: Ч.Н. Азімова, С.С. Алексєєва, М.В. Антокольської, Т.О. Ариванюк, Є.М. Ворожейкіна, Д.В. Генкіна, В.С. Гопанчука та інших дослідників загальних проблем права власності, та права спільної власності подружжя.

Основною метою є комплексний аналіз інституту шлюбного договору за новим сімейним законодавством України та з урахуванням цивільного законодавства, надання науково-теоретичних висновків і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму регулювання шлюбним договором майнових відносин подружжя.

Об’єктом дослідження виступають майнові правовідносини подружжя, що регулюються як законодавчими актами, так і шлюбним договором.

Предметом дослідження є система чинних в Україні нормативних актів, положень нового Сімейного кодексу України, що визначають договірний правовий режим майнових відносин подружжя.

Шлюбний договір — угода, яку укладають за власним бажанням особи, які беруть шлюб. Цією угодою вони закріплюють вирішення питань життя сім'ї, передбачають майнові права та обов'язки подружжя.

За своїм змістом шлюбний договір, як правило, не є однорідним (унітарним), а може містити елементи різних договорів і вважатиметься змішаним договором, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 628 ЦК України [1].

Право на укладення шлюбного договору мають:

1. Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.

2. На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом [1].

У шлюбному договорі встановлюється: загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків; чинність договору або окремих його умов ( прав та обов'язків) і після припинення шлюбу; порядок зміни умов договору.

Однак при укладанні шлюбного контракту не можна:

· зобов'язати одного з членів подружжя заповідати належне йому майно особі чи кільком особам, на яких вкаже інший член подружжя;

· обмежувати право чоловіка (жінки) на звертання до суду по захист своїх прав;

· ставити одного з членів подружжя у вкрай несприятливе чи протизаконне становище (наприклад, не можна вносити в шлюбний договір пункт про відмову одного з членів подружжя від аліментів);

· не припускається одностороння відмова від виконання шлюбного договору чи одностороння його зміна.

Виникає ряд проблем, пов’язаних з тим, що в ряді випадків зміст шлюбного договору (зокрема приналежність подружжю майна та об’єму їх прав на таке майно) торкає інтереси третіх осіб і тому для останніх не повинно це становити тайни. В зв’язку з чим в законодавстві деяких країн містяться суттєві обмеження стосовно ступеню таємності договору [2].

Порядок укладання шлюбного контракту, згідно діючого законодавства, полягає в наступному:

· шлюбний контракт повинен укладатись до реєстрації шлюбу

· шлюбний контракт вступає в силу з моменту реєстрації шлюбу.

· шлюбний контракт повинен обов’язково реєструватись у нотаріуса

· шлюбний контракт за участю неповнолітніх укладається тільки за згодою їх законних представників.

· шлюбний контракт укладається за місцем проживання однієї з сторін або за місцем реєстрації шлюбу.

Порядок укладення шлюбного контракту врегульовано чинним законодавством, але подальший розвиток правовідносин, який регулював би виконання його положень, поки що чіткого визначення не має. Тому випадки укладення шлюбного контракту не набули масового характеру [3].

Законодавство містить позитивне положення щодо пріоритетності шлюбного контракту в разі звернення стягнення на майно подружжя. Це підтверджує, що встановлені подружжям правила виникнення права власності в разі звернення стягнення на майно подружжя приймаються у правовому колі незалежно від подальшого їх оформлення.

Література

1. Сімейний Кодекс України N 2947-III від 10 січня 2002 року редакція від 04.06.2009 року. http://code.leschishin.org/fc/fc10.php

2. Ариванюк Т. О., Бірюков І. А., Гопачук В. С. Сімейне право України / Підручник. – К.:2002.

3. Л. К. Радзієвська, С.Г. Пасічник-НОТАРІАТ В УКРАЇНІ,2007