История / 2. Общая история

Гулєвич С. О.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Вибір тематики в творчості С. І. Васильківського

Художник Сергій Васильківський залишив майже 3000 робіт. Перед смертю заповів Музею археології та етнографії Слобідської України понад 1340 творів та значну грошову суму для створення в Харкові великого національного художнього музею. На жаль, велика частина творів загинула під час Великої Вітчизняної війни, і сьогодні в музеях та приватних зібраннях їх зберігається лише близько 500 [2; 6]. Втім, усі вони заслуговують на дослідження.

Актуальність: розкривши тему, можна визначити ключові фактори, які формували особистість митця та тематику його робіт.

Мета роботи: визначити, які моменти біографії художника найбільше вплинули на його творчість, передусім вибір тематики.

Сергій народився 1854 р. в місті Ізюм Харківської губ. (нині Харківської обл., Україна). Його дід був чумаком, з козацького роду, а батько — писарем. Можливо, саме він розкрив естетичну виразність каліграфічної лінії [5]. У картині «Чумацький Ромоданівський шлях» художник якраз і показав характерну сторінку з історичного побуту українського народу — похід чумаків до Криму по сіль [9], можливо, під впливом історій про діда.

Втім, батьки були прихильниками старих традицій, тому вбачали добробут сина в державній службі [7, с. 6]. На нашу думку, мова про державну службу, напевно, стала чи не найголовнішою мотивацією Сергія. Мотивацією працювати над творчістю, розвивати свої навики, набувати знань, аби лише не зануритися в «сірі будні» повсякденної роботи.

Після закінчення гімназії юнак три роки працював у Казенній палаті Києва, збираючи гроші на вступ до Академії мистецтв у Петербурзі [7, с. 6].

В містечку Ізюм усе буквально дихало історією козацтва. З дитинства Сергій полюбив вільний козацький степ [8]. Тому, на нашу думку, недаремно епічні твори С. Васильківського на козацьку тематику вражають проникливістю в суть історичних подій, відзначаються поетичністю, багатством кольорової гами, цілісністю композиційного задуму. Васильківський створив портрети Петра Конашевича Сагайдачного, воєводи Адама Киселя, сотника Івана Гонти, а також образи хорунжого, військового писаря, різні типи козаків. Митець зі знанням справи намалював одяг, зброю козаків, різноманітні військові атрибути. Так, поміж інших картин Васильківського — «Бій запорожців з татарами», «Козаки в степу», «Похід козаків», «Козачий пікет» та ін. [3].

Навіть в останні роки, а то й місяці життя, коли через стенокардію й астму художник втрачав зір, він під спів сліпого кобзаря з бандурою писав останню картину — «Дума про трьох братів» [6]. Тож цього кобзаря можна вважати достатньо впливовою для С. Васильківського людиною.

Щодо впливу наставників, 1861 р. родина Сергія переїхала до Харкова, який уже був великим культурним центром. Перші навички в мистецтві Васильківський одержав саме в Харківській гімназії, де вчителем малювання був Д. І. Безперчий (1825–1913) — колишній кріпак, однокласник Т. Шевченка по майстерні К. Брюллова [5]. Безперчий відразу ж виділив Сергія серед інших учнів за безперечний талант. Мабуть, він і пояснив учневі, що справжню мистецьку освіту можна отримати тільки в Петербурзі в Академії мистецтв [8].

З 1876 по 1885 рр. С. Васильківський навчався в Петербурзькій Академії Мистецтв у пейзажному класі М. К. Клодта (1832–1902) і В. Д. Орловського (1842–1914) [5]. В. Д. Орловський народився і отримав початкову художню освіту в Києві. Він наполегливо радив Сергію писати самобутню українську природу, для чого подорожувати, вивчати народне мистецтво і побут [8].

Мав свій вплив і великий майстер І. П. Похитонов, Сергій Іванович, молодий артист, бачив у ньому втілення затаєних мрій, знаходив неминущі елементи малярства і прагнув зійти на той самий шлях свідомо, але не тільки сліпо наслідуючи [1]. Отже, можна впевнено сказати, що Похитонов надав певний поштовх до сюжетів та творчості Васильківського.

Розглянемо також вплив мандрівок. У березні 1886 р. Васильківський поїхав за кордон. Він жив у Франції, подорожував по Англії, Іспанії, Італії, Південній Африці та Німеччині. Там ознайомився з колекціями художніх музеїв, удосконалював майстерність за порадами В. Орловського та І. Похитонова, які жили в той час у Парижі, багато працював, виставляв твори в Паризькому салоні [4]. З великим інтересом Васильківський знайомився з картинами барбізонців, близьких йому в сприйнятті природи. Він, безсумнівно, багато що в них почерпнув, бо саме у французький період його живопис став яскравішим, соковитішим, значно збагатилася палітра картин. Його полотна наповнило сонячне світло, на них заструменіло повітря, з’явилося марево. Тож друзі стали називати Васильківського «сонячним художником» [7].

Васильківський також мандрував пішки Харківщиною, Полтавщиною, спускався Дніпром до Запоріжжя, малював українські праліси та левади, сільські хати і вулиці в різні пори року, часто з нескладними жанровими мотивами, що органічно вписуються в природу [4].

Справжнім українцем його охрестили ще в Академії, коли він написав дипломну роботу «По Дінцю» [4], де майстерне переплетіння духу українських країв, атмосфери, величі природи з фарбами несе нас у минуле. Дивлячись на це полотно, уявляєш, наче сидиш на березі Дону.

Він був здатний передати пісенність української природи, створити поетичний образ України на полотнах «Весна на Україні» де в центрі картини видніються дві українки, заклопотані весняними справами, якщо придивитися також можемо побачити в далині під хатиною, матір з хлопчиком, образ чогось нового. Весна — це життя, на деревах видніються молоді бруньки-листочки котрі оповіщають глядача про прихід весни. Струмочок, котрий відображує синь неба. Також хочеться зупинитися на українських хатинках, які дають зрозуміти та побачити на власні очі який був побут України.

Ґрунт переважно піщаний, тому можна сказати, що це краї митця — Наддніпрянщина, як і «Степова долина» де Сергій Васильківський передає велич українського степу, подумаєш степ, що там такого, трава, небо, квіти, горизонт але Сергій дає глядачеві щось більше, відкриває якусь третю сторону, безкрайність Української землі, ланів. Найпоказовішою в плані пісенності української природи є картина «Козача левада» [4].

Як українця, Васильківського приваблювали й селянська тема і побутовий живопис. Найчастіше художник зображав ярмарки, базари, окремі епізоди з повсякдення селян («Ярмарок у Полтаві», «Колядники» тощо) [9].

У висновку хотілось би сказати що, на нашу думку, саме українське коріння, а також жага до творчості, яка не полишала митця до останніх днів, — це і є ключові моменти біографії художника, які найбільше вплинули на його творчість, передусім на вибір тематики. Не останню роль відіграли також часті мандрівки за кордон та по Україні. Також доречно сказати і про роль учителів у творчості Васильківського. Так, безумовно, деяка тематика картин Сергія Олександровича перекликається з його педагогами, але слід зауважити що в його полотнах беззаперечно переважає український дух, що було не притаманне іншим митцям. Тому його вчителі насамперед дали хорошу базу теоретичних знань, підвищили майстерність та навики Васильківського, який невтомно черпав щось нове й нове для себе, протягом усього творчого шляху.

Загалом під впливом названих факторів С. Васильківський став кумиром багатьох сучасних митців, студентів і просто шанувальників етнічного. Непокоїть лише одне, що сьогодення змушує самому знаходити твори, історію, документальні факти, музеї як такі мало роблять виставок митців, котрі мають закарбовуватись у нашій пам’яті, в шкільних підручниках не друкують мистецькі твори і не спонукають до вивчення культури.

1. Васильківський Сергій Іванович : [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ukr.sovfarfor.com/obrazotvorche-mistectvo/zhivopis/297-vasilkvskij-sergj-vanovich.html

2. Васильковский Сергей Иванович : [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://smallbay.ru/artrussia/vasilkovsky.html

3. Запорожці в образотворчому мистецтві : [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://knau.kharkov.ua/zaporozhc-v-obrazotvorchomu-mistectv.html

4. Майстер пензля Сергій Васильківський і українська природа : [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://tvoribox.com/majster-penzlya-sergij-vasilkivskij-i-ukra%D1%97nska-priroda-4950/

5. Сергій Васильківський : [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.artvertep.dp.ua/authors/vasilkivskiy/info

6. Художня творчість М. Пимоненка, С. Васильківського, М. Самокиша, І. Їжакевича, І. Труша : [Електронний ресурс]. — Режим доступу : https://sites.google.com/site/dryzhuk911/home/no54-hudozna-tvorcist-m-pimonenka-s-vasilkivskogo-m-samokisa-i-iezakevica-i-trusa

7. Рутковський М. Сергій Васильківський / Рутковський М. — Прага : Видавництво української молоді, 1927. — 14 с.

8. Як сонячний художник Сергій Васильківський завоював серця парижан? — Біографії, художники, живопис, таланти, мистецтво, України : [Електронний ресурс]. —Режим доступу : http://megasite.in.ua/26946-yak-sonyachnijj-hudozhnik-sergijj-vasilkivskijj-zavoyuvav-sercya-parizhan-biografi-hudozhniki-zhivopis-talanti-mistectvo-ukra-ni.html

9. Неудачін Д. О. Українська національна тематика в творчості С. І. Васильківського : [Електронний ресурс] / Д. О. Неудачін // 15 Сумцовські читання: Конференція, присвячена 155 річниці з дня народження видатного українського вченого академіка АН України М. Ф. Сумцова. — Харків, 2009. — Режим доступу : http://museum.kh.ua/academic/sumtsov-conference/2009/article.html?n=410