Пуняк Н. Р.

Болехівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1, Україна

Розвиток діалогічного мовлення молодших школярів

на уроках англійської мови

В наш час постійного прогресу та руху вперед дуже поширюється тенденція поглиблення та посиленого навчання комунікативних вмінь та здібностей людини. Сьогодні дуже зростає потреба в спілкуванні та співпраці різних країн, людей різних національностей, з різними культурними цінностями та мовами спілкування. Саме тому нова освітня система вимагає дещо переглянути та удосконалити методику навчання іноземних мов, зокрема методи навчання комунікативного спрямування. Головне завдання вдосконаленої методики викладання – процес навчання максимально наблизити до реального спілкування в повсякденному житті.

Молодший шкільний вік є найбільш вдалим періодом для початкового введення комунікативного навчання. Семилітки вже мають чітке уявлення про обмін інформацією різного типу та про спілкування в цілому. Вони вміють слухати та висловлювати свої думки рідною їм мовою. Іншими словами – молодші школярі вже вміють вести діалог. Саме діалогічне мовлення є базою та основою комунікативного методу навчання.

Діалогічне мовлення – це процес мовлення, в якому беруть участь двоє або ж більше учасників спілкування. Ці особи водночас виступають і слухачами, і доповідачами. Мова є головним і незамінним засобом спілкування, а урок вивчення іноземної мови стає безпосередньою діяльністю спілкування.

Діалогічне мовлення виконує багато комунікативних функцій. Перш за все, воно служить для обміну інформацією, думками, висновками, переконаннями чи певними враженнями. Тільки за допомогою діалогу ми можемо висловити прохання, пораду, пропозицію чи наказ. В такий спосіб ми можемо й обґрунтовувати власні точки зору, знаходити однодумців. Мовлення завжди може доповнюватись і позамовними засобами, такими як жести, міміка, погляди чи постава співрозмовника.

Розвиток діалогічного мовлення молодших школярів на уроках англійської мови, в першу чергу, залежить від умов та мотивації на уроці. Завдання вчителя – створити найкращі умови для спілкування учнів, доброзичливу атмосферу в класі, викликати бажання вступити в діалог, висловити свою думку. Слід заінтригувати, зацікавити та мотивувати дитину. Для успішного відтворення навчально-комунікативних ситуацій необхідна особлива атмосфера в навчальній групі, яка можлива за умови урахування індивідуально-психологічних особливостей учнів.

Передумовою ведення будь-якого діалогу є наявність мінімальної лексичної бази. Тому в молодшому шкільному віці доцільно використовувати на початкових етапах навчання діалогічного мовлення так звані шаблонні репліки. Учні спершу заучують стандартні фрази та словосполучення, що є загальновживаними та найбільш популярними. Згодом поповнюють свій лексичний запас новими одиницями, чим і збільшують кількість фраз та реплік. Деякі лексичні одиниці вчитель може замінювати картинками-підказками, малюнками, слайдами та різноманітним наочним матеріалом. Головне – використовувати якомога більше іншомовних слів і менше звертатися за допомогою до рідної мови.

Молодші школярі навчаються граючись, тому рольова гра найкраще розвине в них навички діалогічного мовлення. Головне завдання вчителя – вміло залучити учня до тієї чи іншої гри. Ще В. Сухомлинський в свій час писав, що гра – це іскра, яка запалює вогник допитливості та цікавості дитини. Школярі з правильно побудованої гри будуть черпати великі багажі знань, вмінь та навичок комунікативного спрямування.

Найпростіші первинні діалоги з мінімальною лексичною базою вчитель вводить на перших заняттях з іноземної мови – це вітання/прощання з учнями, де вчитель виступає одним з учасників і головним мотиватором діалогу. З кожним наступним заняттям лексична база та кількість фраз та реплік збільшуються. Діалоги стають більш цікавими та об’ємними (вчитель запитує про погоду, настрій, минулі вихідні і т.д.). Наступним кроком є навчання дітей вести діалоги самостійно, без участі вчителя, у вигляді рольової гри. Вчитель закликає учнів до бесіди словами: «Уявіть, що ви…», «Давайте перенесемося з вами в …», «Ввійдемо в ролі…». Такі рольові ігри можна використовувати практично на кожному уроці: на початку уроку з метою введення учнів у іншомовну атмосферу, для пояснення нового матеріалу, закріплення та повторення вивченого, для короткого відпочинку у формі гри (warming up period). Використання ігор є хорошим доповненням та урізноманітненням роботи під час факультативних занять, змагань, конкурсів.

Оптимізація фізичної, розумової та емоційної активності учнів неможлива без використання відповідних сучасних технологій, аудіо- та відеозаписів, фізкультхвилинок та ліричних відступів на уроці. І все це (музичний супровід, рухи, ігрові дії) дуже вдало можна поєднати з розвитком комунікативних здібностей дитини.

Доповнюючи традиційні способи навчання, ігри сприяють мимовільному засвоєнню лексики, граматичних конструкцій, поглибленню набутих знань, вмінь та навичок. Гра – це безцінний засіб передачі школярам лексичного та граматичного матеріалу, розвитку монологічного та діалогічного мовлення.

Література:

1. Бігич О. Б. Особистісно-діяльнісний розвиток молодшого школяра на уроці іноземної мови : Монографія / О. Б. Бігич. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2010. – 138 с.

2. Роман С. В. Методика навчання англійської мови у початковій школі : Навчальний посібник / С. В. Роман. – К. : Ленвіт, 2005. – 208 с.

3. Klippel F. Keep talking : Communicative fluency activities for language teaching / Klippel F. – Cambridge: Cambridge University Press, 2003. – 202 p.