Куцмида А.В.

Херсонський державний аграрний університет

Рівень матеріального добробуту та соціальна захищеність сільського населення Херсонської області

Однією з найважливіших соціальних категорій є рівень життя - забезпеченість населення необхідними матеріальними благами та послугами, досягнутий рівень їх споживання та ступень задоволення раціональних потреб. Е.Лібанова, О.Палій пропонують розрізняти 4 ступеня рівня життя населення:

- добробут - користування благами, які забезпечують всебічний розвиток людини;

- нормальний рівень - раціональне споживання за науково обґрунтованими нормативами, яке забезпечує відновлення фізичних а інтелектуальних сил; бідність - споживання благ на рівні збереження працездатності як найнижчої межі відтворення робочої сили;

- злиденність - споживання мінімально необхідного за біологічними критеріями набору благ [1, с.109].

В останні роки в Україні, в цілому, спостерігається значне розшарування населення за рівнем матеріального добробуту. За даними дослідження Інституту соціології НАН України, у структурі нашого населення відсутній середній клас, в той час як частка бідних становить 90%, а багатих та середньо забезпечених - по 5%.

Характеристика рівня життя населення безпосередньо визначається тим, наскільки фактичні показники відповідають існуючим соціальним нормативам та стандартам. Перші - це науково обґрунтовані орієнтири спрямованості соціально-економічного розвитку суспільства, а другі - прийняті і прийнятні в конкретному суспільстві показники доходів, споживання, умов життя. Ми вважаємо за доцільним розширення трактування категорії „рівень життя” шляхом включення характеристик умов життя, праці та зайнятості, побуту та дозвілля, стану здоров'я, рівня освіти, природного середовища тощо.

Добробут населення залежить від отриманих трудових та нетрудових доходів. За визначенням міжнародної організації праці трудовий дохід (дохід від трудової діяльності) – це той, який одержує сам працівник у результаті своєї економічної діяльності як при найманій праці, так і при самостійній зайнятості. У державах з ринковою економікою, крім трудових доходів, особисті доходи громадян включають підприємницькі, від власності (дивіденди, відсотки на капітал, рента), трансфертні платежі з бюджетів і коштів підприємств (пенсії, стипендії, допомоги, безкоштовні послуги), нелегальні доходи, наприклад, крадіжки на всіх рівнях і різними способами.

Одним із найважливіших видів трудових доходів громадян є заробітна плата. Рівень та розмір оплати праці значно впливає на попит робочої сили на ринку праці. За світовим стандартом середня заробітна плата в країні повинна перевищувати прожитковий мінімум у 2,5 рази, а пенсія в 1,5 рази. В 2005 р. величина прожиткового мінімуму в середньому на одну особу на місяць з січня складала 423 грн., з квітня – 453 грн. Згідно з чинним законодавством з 1 січня 2005 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 262 грн., з 1 квітня – 2005 р. 290 грн., з 1 липня 2005 р. – 310 грн., а з 1 вересня – 332 грн. Середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві Херсонщини в 2005 р. становила 460,72 грн., що на 46,1 % більше, ніж в 2004 р. В 2005 р. найвища середньомісячна плата була у працівників сільськогосподарських підприємств комунальної та комунальної корпоративної форми власності – 758,28 грн., державної та державної корпоративної форми власності – 523,41 грн., приватної – 424,58 грн.

Заробітна плата працівників сільського господарства була і залишається найменшою в порівнянні з оплатою праці зайнятих в інших галузях економіки. Основними причинами такого становища є менша продуктивність праці в сільському господарстві та низька, здебільшого від’ємна, рентабельність виробництва. Так, заробітна плата штатних працівників сільського господарства в 1,4 рази менше, ніж в будівництві, в 1,5 разів, ніж в промисловості, в 1,9 разів, ніж на транспорті.

За даними Головного управління статистики в Херсонській області, в 2005р. найнижча середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників сільського господарства в Херсонській області була в Нововоронцовському районі – 342,88 грн., Цюрупинському – 360,46 грн., Великоолександрівському – 363,48 грн., Нижньосірогозькому районі – 368,01 грн. найвища оплата праці, зайнятих в сільському господарстві області, в містах: м. Херсон – 688,19 грн., м. Нова Каховка – 713,93 грн., м. Каховка – 641,67 грн.; в Білозерському районі – 556,82 грн., Каховському – 504,36 грн., Горностаївському – 456,51 грн., Каланчацькому – 418,41 грн., Скадовському районі – 406,81 грн. У 2005 р. середньомісячна заробітна плата працівників сільськогосподарських підприємств зросла порівняно з 2004 р. майже в 1,5 рази у всіх районах та містах області.

Динаміка середньомісячної заробітної плати працівників сільського господарства Херсонської області в еквіваленті повної зайнятості в розрізі районів та міст в 2005 р. свідчить, що величина нарахованої заробітної плати працівникам сільськогосподарських підприємств нижча, ніж середня заробітна плата у сільському господарстві в більшості районах області: Великоолександрівському – на 22,9 %, Нововоронцовському – на 22,0 %, Іванівському – на 17,7 %, Верхньорогачицькому – на 18,0 %, Великолепетиському – на 16,6 %, Чаплинському районі – на 16,3 %, Бериславському – на 14,3 %, Нижньосірогозькому – на 14,3 %, Генічеському – на 13,8 %, Цюрупинському – на 12,2 %, Новотроїцькому – на 11,6 %, Скадовському – на 10,2 %, . Високопільському – на 6,5 %, Горностаївському – на 5,2 %, Голопристанському – на 5,0 %, Каланчацькому – 1,6 %. Вища оплата праці у працівників сільського господарства області, ніж середній рівень заробітної плати в цій галузі в містах: м. Херсон – на 42,0 %, м. Нова Каховка – на 48,0 %, Каховка – на 26,8 %; в районах: Білозерському – на 16,0%, Каховському - на 5,5 %. У всіх районах та містах обласного значення (крім м. Каховка), середньомісячна заробітна плата працівників сільського господарства в еквіваленті повної зайнятості вища, ніж заробітна плата штатних працівників цієї галузі у відповідному районі (місті). Так, в 2005 р. найбільше перевищення було в Цюрупинському районі (на 20,7 %), Голопристанському (на 19,5 %), Генічеському (на 19,4 %), Високопільському (на 19,0 %), Каланчацькому (на 16,5 %), а найменше - в м. Херсон (на 2,2 %), Іванівському районі області (2,4 %), Горностаївському (на 2,8 %), Білозерському (на 3,2 %), Каховському (на 3,6 %), Великолепетиському (на 3,7 %).

Як можна побачити на рис. 1, найвищі темпи зростання середньомісячної заробітної плати у сільському господарстві Херсонської області у 2005 р. були у грудні – 21,5 % та квітні – 14,6 %.

Рис. 1 - Темпи зростання середньомісячної заробітної плати у сільському господарстві Херсонської області за 2005 р., %

Важливим чинником щодо забезпечення соціальних гарантій працівників є фактор своєчасної виплати заробітної плати. Аналіз динаміки загальної суми боргу з виплати заробітної плати за останні роки свідчить про стійку тенденцію до її скорочення. У 2003р. зменшення суми боргу становило 5,1% або 3,4 млн. грн., у 2004р - 34,1% або 21,7 млн. грн. Впродовж 2005р. сума невиплаченої заробітної плати скоротилась майже вдвічі і на 1 січня 2006 року становила 21,5 млн. грн. Зменшення загальної суми невиплаченої заробітної плати відбулося майже по всіх видах діяльності та в усіх районах області, крім Іванівського.

Основна частка заборгованості по заробітній платі на початок 2006р. невиплачена підприємствами сільського господарства (40,1%) та промисловості (34,4%). Серед районів та міст області більше половини всього обсягу боргу припадає на підприємства міст Херсона (35,1%) та Нової Каховки (20%).

На початок 2006р. вчасно не отримали заробітну плату 4,7 тис. осіб, що становить 2,2% від загальної кількості працівників, зайнятих в економіці області. Кожному з них не виплачено в середньому 1194 грн., що адекватно розміру середньомісячної заробітної плати в цілому по економіці майже за 2 місяці.

Водночас тривалість затримки заробітної плати поступово скорочується. Частка працівників, які мали заборгованість терміном понад 3 місяці, становила 30,8%, тоді як рік тому - 52,2%. Сума заробітної плати, невиплаченої працівникам підприємств-банкрутів на 1 січня 2006р. становила 9,5 млн. грн. Більше половини (56,7%) цієї суми утворено у промисловості та 32% - сільському господарстві. У територіальній структурі найвагоміша її частка припадає на міста Херсон (31,6%) та Нова Каховка (29,2%).

Заборгованість з виплати допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на 1 січня 2006р. становила 74,3 тис. грн., потерпілим на виробництві та при виконанні трудових обов'язків за рахунок коштів підприємств - 15,9 тис. грн.

З метою зменшення обсягів заборгованості на підприємствах продовжується практика продажу продукції в рахунок заробітної плати. За 2005р. в порядку компенсації заробітної плати продано продукції працівникам, як власного виробництва, так і отриманої за бартером, на 38,4 млн. грн., що дорівнює 2,5% фонду оплати праці, нарахованого до виплати за означений період проти 53,1 млн. грн. та 4,8% за 2004р. Більша частина (57,4%) всієї продукції, проданої в рахунок заробітної плати, реалізовано на підприємствах сільського господарства та пов'язаних з ним послуг. Крім того, натуральна оплата продукцією, що дозволена до виплати як частина нарахованої заробітної плати, в цілому по економіці області дорівнювала 1394,8 тис. грн., або 0,1% від нарахованого за цей період фонду заробітної плати, у сільському господарстві - 1330 тис. грн., або 0,8% відповідно.

Таким чином, оплата праці не виконує свою головну функцію – стимулювання високопродуктивної праці, відтворенні робочої сили і вирішення соціальних питань. Відбулось різке майнове розшарування селян. Рівень доходів є одним із показників рівня життя, (соціального статусу особи. Середній грошовий дохід переважної більшості селян менший від встановленого законодавством прожиткового мінімуму. Зростання рівня бідності та безробіття можна розглядати як основний фактор маргіналізації населення. Основними факторами, що впливають на бідність населення, перш за все є економічний спад в сільському господарстві, зростання рівня безробіття, зниження рівня життя населення, доступу до освіти, користування закладами охорони здоров'я, культури, спорту. Бідність призводить до зниження вартості робочої сили, погіршення її якості, зниження конкурентоспроможності на ринку праці.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Лібанова Е., Палій О. Ринок праці та соціальний захист. – К.: „Основи”, 2004. – 491 с.

2. Михайлова Л.І. Економічні основи формування людського капіталу в АПК. – Суми: Вид-во „Довкілля”, 2003. – 326с.

3. Праця на Херсонщині у 2005 році: Стат. зб. / Головне управління статистики у Херсонській області. – Херсон, 2006. – 359 с.

4. Стат. щорічник Херсонської області за 2005 р. / Головне управління статистики у Херсонській області. – Херсон, 2006. – 584 с.