Лагодієнко В. В.,
докторант.
Інститут
регіональних досліджень НАН України, м.Львів.
Розвиток переробної промисловості агропромислового сектору Південного регіону
Основна
переробна ланка агропромислового сектору
– харчова промисловість. До галузей харчової
промисловості належать м'ясна, молочна, цукрова, борошномельно-круп'яна,
консервна, винопереробна, спиртово-бродильна, тютюнова, олійна і крохмале-патокова
та ін. Найважливішими факторами розміщення галузей харчової промисловості є
чисельність і густота населення, сировинна база, форми організації виробництва,
транспорт. Об'єктивними чинниками є природні умови і науково-технічний прогрес.
Найважливішими
факторами розміщення переробних галузей є сировинна база, численність і густота
населення, форми організації виробництва, транспорт.
Переробна
промисловість підтримує міцні зв’язки з сільським господарством,
машинобудуванням, яке поставляє переробне технологічне устаткування, хімічною,
мікробіологічною та харчовою промисловістю. Між переробною і харчовою
промисловістю існує тісний зв’язок. Переробні галузі постачають сировину
харчовій промисловості для подальшої її переробки, зокрема – спирт, олію,
крохмаль, цукор тощо. Найефективніші зв’язки переробних підприємств існують з
сільським господарством. Процес взаємодії сільського господарства з переробними
галузями ґрунтується на організаційно-економічній технологічній єдності
виробництва, зберігання і переробки продукції рослинництва і тваринництва.
Переробна промисловість доповнює харчову і поставляє сировину та напівфабрикати
для подальшої переробки. Активні процеси міжнародної інтеграції актуалізують
завдання підвищення ролі переробної промисловості, її економічного росту й
конкурентноздатності на внутрішньому й зовнішньому ринках.
Переробна промисловість є однією з найважливіших
складових загальнонаціональної системи будь-якої держави, її функція
складається в оптимальному задоволенні потреб населення країни якісними,
економічно й фізично доступними продуктами харчування при переважному
продовольчому самозабезпеченні держави з корективами на участь у
глобалізаційних процесах.
Південні
регіони України традиційно мають добре розвинену переробну промисловість, на
сучасному етапі однією з актуальних проблем в цій сфері є формування достатньої
сировинної бази. Від кількості і якості сировини залежить обсяг виробництва
кінцевої продукції. Створення компактних сировинних зон навколо переробних
підприємств диктується не лише скороченням транспортних витрат, але й тим, що у
багатьох переробних галузях можна використати різну сировину для отримання
кінцевої продукції.
Аналізуючи
стан справ в Одеській, Миколаївській, Херсонській областях необхідно відмітити,
що за період з 2002 до 2005 року значно покращилась ситуація стосовно
забезпечення переробних підприємств рослинницькою продукцією, але стосовно
тваринницької продукції стан справ неоднозначний обсяги реалізації худоби та птиці
збільшились, однак молока та яєць значно зменшились. За аналізований період
значно збільшилось надходження зернових культур на підприємства, що займаються
їх зберіганням і переробкою та ріст відбувся за рахунок надходження продукції
на підприємства для зберігання зерна, тоді як надходження для переробки
зменшились.
Покращення
стану справ стосовно забезпечення сировиною вплинуло на збільшення обсягів
виробництва найважливіших видів продукції підприємствами Південних регіонів
України (табл. 1).
Загальне
зменшення обсягів заготівель молока та значні коливання їх упродовж року
безпосередньо вплинули на роботу переробних підприємств, випуск і асортимент
молокопродуктів. Структура використання молока орієнтована переважно на
виробництво продуктів з подовженим терміном зберігання, зокрема масла
тваринного, сирів, сухих молочних продуктів, молочних консервів.
Аналіз
динаміки виробництва м'ясо-молочної продукції показав, що розви-
Таблиця 1
Виробництво найважливіших видів
продукції підприємствами Південних регіонів України, тис. тон. |
||||||
Показники |
Миколаївський |
Херсонський |
Одеський |
|||
2003р. |
2005р. |
2003р. |
2005р. |
2003р. |
2005р. |
|
Виробництво: |
|
|
|
|
|
|
Ковбасних виробів |
2,7 |
2,6 |
0,7 |
0,3 |
7 |
8,6 |
Олії
соняшникової |
3,6 |
29 |
5,6 |
7,1 |
99,1 |
128,1 |
Молока
обробленого |
13,7 |
15,7 |
4,3 |
11,2 |
29,8 |
15,2 |
Сирів
жирних |
7,5 |
10 |
9,1 |
15,4 |
2,2 |
2,7 |
Продуктів
кисломолочних |
25,6 |
24,4 |
4,8 |
16,1 |
6,1 |
8,4 |
Цукру-піску |
150,8 |
* |
* |
* |
340,3 |
107,9 |
* Згідно із Законом України
"Про державну статистику" інформація конфіденційна, оскільки
виробниками були одне-два підприємства |
ток м'ясної і
молочної галузевої харчової індустрії, починаючи з 2002р., здебільшого
обумовлений трьома групами чинників:
•
наявністю і достатньою кількістю сировини — м'яса і молока у вітчизняному
сільському господарстві;
•
платоспроможним попитом населення;
•
інвестиційними можливостями самих виробництв.
Розвиток
переробних галузей повинен орієнтуватися на підтримання балансу між сировинною
базою та потужностями промисловості, а також між обсягами виробництва кінцевої
продукції та можливостями її реалізації. Неузгодженість в обсягах сировинних
ресурсів і розмірах виробничої потужності призводить до порушення ритму роботи,
надмірного продовження чи скорочення тривалості виробничого періоду,
недовикористання виробничих потужностей, нераціональних перевезень сировини і
продукції.
Основними
напрямками підвищення ефективності роботи переробних галузей є реконструкція
матеріально-технічної бази на основі науково-технічного прогресу, вдосконалення
економічних відносин між виробниками сільськогосподарської сировини та її
переробниками, підвищення якості продукції .
Важливим
завданням є усунення диспропорцій між сировинними ресурсами і виробничими
потужностями для їх переробки. Ця диспропорція полягає в нестачі потужностей
для своєчасної переробки сировини, а також нестабільності сировинної бази.
Найближчим завданням в цьому напрямку є зміцнення сировинних зон підприємств
цукрової та м'ясо-молочної промисловості, наближення переробних виробництв до
сільськогосподарських підприємств. Це сприятиме скороченню затрат на
перевезення сировини, а також зменшенню її втрат.
У
цукровій промисловості необхідно вирішити проблему технічного рівня
устаткування, поліпшення якості цукру, збільшення його виходу при переробці
цукросировини, зниження витрат ресурсів на одиницю продукції.
У
плодоовочевій промисловості важливою проблемою є скорочення затрат ручної
праці, оптимізація сировинних зон, підвищення технічного рівня виробництва та
розширення асортименту переробки овочів. Переоснащення м'ясної промисловості
здійснюватиметься за рахунок автоматизації виробництва, конвеєризації забою та
переробки худоби, технології швидкого охолодження і заморожування, збільшення
напівфабрикатів, розфасованих і упакованих м’ясопродуктів.
У
молочній промисловості поряд з розширенням асортименту і поліпшенням якості
продукції доцільно поліпшити технологію виробництва, налагодити випуск
продукції дієтичного та лікувального характеру. Вирішення невідкладних проблем
технічного переоснащення та впровадження нових технологій у переробних галузях
тісно пов'язане з формуванням нового господарського механізму, розвитку
різноманітних форм власності, переходом до ринкових відносин.
Переробні
підприємства південних регіонів України доцільно оснастити новітнім
технологічним обладнанням (налагодивши його власне виробництво), яке
забезпечувало б глибоку переробку молока. Певний поштовх розвитку
молочнопромислового підкомплексу може дати поглиблення інтеграції
сільськогосподарських (включаючи фермерські та особисті господарства населення)
і переробних підприємств, оптової та роздрібної торгівлі шляхом створення
різних форм агропромислових асоціацій, об’єднань, корпорацій тощо.
Література:
1.
Сільське
господарство Одеської області: Стат. зб. / Держкомстат України. Головне управління статистики в Одеській області. – Одеса, 2006. – 237 с.
2.
Сільське
господарство Херсонщини: Стат. зб. / Держкомстат України. Головне управління статистики в Херсонській
області. – Херсон, 2006. – 159 с.
3.
Статистичний
щорічник Миколаївської області за 2005 рік: Стат. зб. / Держкомстат України. Головне управління статистики в Миколаївській області. – Миколаїв, 2006. – 535 с.