Економічні науки 12

СПЕЦИФІКА СТРАХУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РИЗИКІВ В УКРАЇНІ

к.е.н. Крестьянінова В.В., к.е.н. Сілецька Н.В. – Херсонський ДАУ

Вступ. В реформуванні аграрного сектора економіки України важливе значення має розвиток страхування сільськогосподарських ризиків. В умовах стрімкого зростання економічної ролі ринкових відносин, питання забезпечення фінансової стабільності суб'єкта господарської діяльності є дуже важливими. Інтерес до страхування викликаний перш за все тим, що в умовах обмеженості оборотних коштів у підприємств і підприємців ведеться пошук шляхів розширення можливостей для вирішення фінансових проблем.

Мета досліджень. Нині виникла потреба наукового обґрунтування ролі страхового захисту господарств аграрного сектору в економічній стабілізації їхнього розвитку, визначенні раціональних та прийнятих для агротоваровиробника підходів страхування сільськогосподарських культур, які використовують вітчизняні страхові компанії. Потребують наукового обґрунтованого розв’язання питання про доцільність та механізми державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції.

Головною метою страхування в аграрному секторі економіки є стабілізація виробництва шляхом відшкодування втрат внаслідок несприятливих подій, настання яких не можна передбачити у часі та просторі. Страхування є оптимальним способом подолання сільськогосподарських ризиків від несприятливих природнокліматичних умов, яке забезпечує безперервність, збалансованість і стабільність розвитку аграрного ринку та одним із ефективних методів повернення збитків в аграрному секторі, оскільки страхові компанії заздалегідь формують необхідні резерви для майбутніх виплат, не вдаючись до зовнішніх і внутрішніх позик. Об'єктивна економічна необхідність використання страхування в сільському господарстві пояснюється недостатніми можливостями держави і ринку забезпечити широку маневреність фінансовими ресурсами господарюючих суб'єктів.

Результати досліджень. З перших днів проведення аграрної реформи держава постійно звертала увагу на необхідність розвитку страхування сільськогосподарських ризиків. Так, за ці роки була прийнята низка нормативно-правових актів щодо розвитку страхування сільськогосподарських ризиків.

Сьогодні потрібно відверто сказати, що у світі не існує позитивного досвіду функціонування обов'язкової системи страхування врожаю. Обов'язкова система страхування врожаю є стягнення податку з найкращих господарів на користь найгірших. Навіть кращі господарі намагатимуться створити ситуацію, у якій вони могли б отримати компенсацію: «примушуєте мене купувати страховку — будьте впевнені, що в мене будуть збитки».

І, як приклад реалізації негативної дії ризиків у сільськогосподарських підприємствах можна навести дані щодо кількості збиткових підприємств, які за останні роки коливалися у межах 32 — 56 відсотків. Нехтування виваженої політики ризик-менеджменту нерідко призводило і до банкрутства сільськогосподарських підприємств.

Стабілізація і подальший розвиток економіки, зміна форм власності та економічного механізму управління зумовлюють переорієнтацію суб'єктів господарської діяльності на захист від ризиків втрати або пошкодження майна, шляхом впровадження перевірених світовою практикою форм і видів страхування.

Нині в НАСК “Оранта” діють два варіанти добровільного сільськогосподарського страхування. Перший охоплює страхування врожаю сільськогосподарських культур, тварин, будівель, споруд, сільськогосподарської техніки, інших матеріальних цінностей, другий - стосується особливостей страхування сільськогосподарських культур. На відміну від першого варіанта, де об’єктом страхування є вартість втраченого врожаю певної культури, яка визначається порівнянням її врожайності за поточний рік із середньою за попередні 5 років, у другому – страховий захист розрахований на відшкодування витрат на посів (садіння) та вирощування сільськогосподарських культур у разі їх загибелі або пошкодження.

Для зменшення плати за страхування доцільно страхувати не вартість майбутнього врожаю, а лише затрати на посів і вирощування. Тоді страхова сума буде меншою і, відповідно, зменшуватиметься сума платежу. Загалом, для страхування затрат страховики застосовують нижчі тарифи, ніж тарифи за страхування врожаю.

Забезпечення страховим захистом сільськогосподарського виробництва залишається невирішеним. У зв'язку із цим випливають декілька невирішених проблем. По-перше немає розробленої концепції розвитку страхування сільськогосподарських ризиків в Україні та дієвої і ефективної програми державної фінансової підтримки страхування агроризиків. На страховому ринку України кількість страхових компаній збільшилась з 357 (на 31.12.2003р.) більше як до 400 (на 31.12 2006р.) і майже 50 з них отримали ліцензії на здійснення обов’язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур. Однак сільськогосподарська частка страхового ринку не досягає навіть 1%, тоді як до 1991 р. вона становила 20%. Тому, потребує принципового вирішення питання про механізм державної підтримки сільськогосподарських виробників, необхідності формування принципів, моделей, механізмів та схем її надання, такі, які відповідали б законам функціонування ринкової економіки та сучасним умовам розвитку світового ринку.

Все це дозволить здійснити великий обсяг підготовчих заходів, що мають передувати запровадженню нових програм, зокрема, вдосконалення розподілу повноважень та процедур прийняття рішень на державному рівні, контроль за виконанням рішень та використанням коштів, вдосконалення методів ведення фінансової звітності підприємств тощо. Тому в ситуації, що склалась, потрібно знайти оптимальне рішення щодо подальшого стимулювання страхування сільськогосподарського виробництва найефективнішим способом.

Окрім того, слід мати на увазі, що завжди існуватимуть ризики, які не підлягатимуть традиційному страхуванню, а тому існуватиме потреба державної участі в захисті сільськогосподарських виробників від цих ризиків. Тож, завдання полягає в тому, щоб виробити найсприятливіший спосіб накопичення коштів у спеціальному резервному фонді, а також найефективніші та найпрозоріші процедури здійснення відшкодування. А також варто розглянути варіанти заохочення сільськогосподарських виробників до участі у фондах взаємного страхування для того, щоб державна допомога надавалась їм у випадку повного використання коштів цих фондів. Страхування від окремих ризиків дозволить встановлювати прийнятні для аграріїв страхові тарифи й досягти при цьому стабільності страхової системи без залучення державної допомоги.

Обов’язковою умовою успішного є отримання достовірної інформації від обох сторін страхового процесу. Страховик — про ті ризики, які реально загрожують сільськогосподарському виробництву, а страхувальник — про умови страхування та виплати відшкодування. Якщо страховик на підставі викривленої інформації недооцінив ризики конкретного виробництва, він опиняється під загрозою понести значні збитки в результаті виплати відшкодування. З іншого боку, страхувальник може не отримати очікуваного відшкодування після настання страхового випадку через те, що інформація щодо умов та процедур страхування, надана йому страховиком, не була повною. При цьому обидві сторони зацікавлені в тому, аби надати іншій неповну або асиметричну інформацію.

Висновки. Досвід розвинутих країн світу та України свідчить, що абсолютно ефективного страхового продукту щодо страхування сільськогосподарських культур не буває. Адже з поширенням кола ризиків дорожчає страхування. Тому в умовах аграрної України як зони ризикованого землеробства, повинен існувати перелік сільськогосподарських культур та страхових продуктів, що підлягають страхуванню і можуть одночасно влаштовувати страховиків, страхувальників, перестраховиків, банки та державу.

Отже, в ситуації, що склалась, потрібно знайти оптимальне рішення щодо подальшого стимулювання страхування сільськогосподарського виробництва найефективнішими способами такими як розробка оптимальної стратегії розвитку страхування сільськогосподарських ризиків, створення умов для функціонування товариств взаємного страхування, розвиток індексного страхування, створення резервного фонду для накопичення коштів для ризиків, які не підлягають страхуванню, який має використовуватися із такими цілями, а також ефективні та прозорі процедури здійснення відшкодування за державними програмами. Важливими напрямками також є — досконалість інформації, добровільність участі у страхуванні, розвиток страхування від окремих ризиків.

Список використаної літератури

1. Дем'яненко М.Я. Кредитна політика держави щодо аграрного сектору економіки в ринкових умовах // Економіка України. – 2002. - №1. – С.51 – 59.

2. Дем'яненко М.Я., Навроцький С.А., Полозенко Д.В. та ін. Страхування майна сільськогосподарських підприємств України: Метод. рекомендації. – К.:ДОПІАЕ, 1996. – 41с.

3. Островерха Р.Е. Реальність страхового захисту // Фінанси України. - 2003. - № 6. - С. 132-138.

4. Мних М.В. Страхування як механізм надання підприємницької діяльності та соціального захисту населення. — К.: Знання України, 2004. — 428.

5. Страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень: Методичні рекомендації -К.: ННЦ ІАЕ, 2005. - 183

Крестьянінова В.В. – Херсонський ДАУ

Адреса: Миколаївське шосе 11а, кв.43, Херсон

Телефон: (80552) 266-277

Сілецька Н.В. – Херсонський ДАУ

Адреса: вул. Набережна 13, с. Дніпровське ,Білозерський район ,Херсонська область.

Телефон: (80552) 42-98-30