Полулях Г. С.

, магістр Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Організація бухгалтерського обліку і фінансової звітності фінансових результатів торговельного підприємства

Актуальність теми обумовлена необхідністю удосконалення організації бухгалтерського обліку і фінансової звітності фінансових результатів підприємства шляхом побудови ефективної форми бухгалтерського обліку.

Рівень дослідження проблеми. Дослідження проблем організації фінансових результатів представлені в працях таких відомих вітчизняних та зарубіжних науковців, як: Білуха М.Т., Гура Н.О., Коблянська О.І., Кужельний М.В., Мних Є.В. Сопко В.В., Швець В.Г., Ван Бреда М.Ф. та інші.

Основний матеріал. Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової і статистичної звітності на кожному підприємстві здійснюється на підставі нормативно – правових документів, що розробляються органами, на які покладено обов’язки регулювання у країні питань обліку і звітності. Це дає змогу вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними принципами й формою і таким чином забезпечувати порівнянність облікової інформації.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві несе власник або керівництво підприємства.

Методологія обліку повинна бути незмінною протягом року. Якщо на наступний рік підприємство має намір змінити облікову політику, на початку року видається наказ про облікову політику.

Щодо обов’язків керівника і головного бухгалтера стосовно організації та ведення бухгалтерського обліку, то керівник повинен створити необхідні умови для правильного ведення обліку і організувати контроль діяльності всіх бухгалтерських служб.

Головний бухгалтер забезпечує дотримання встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організовує контроль за повнотою і достовірністю відображення всіх господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку; організовує документооборот; розподіляє обов’язки між працівниками бухгалтерії і здійснює контроль за їх виконанням; готує проекти наказу про облікову політику тощо.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство може самостійно обрати форми його організації:

- введення в штат посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

- залучення спеціаліста по бухгалтерському обліку, зареєстрованого як підприємця, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

- ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

- самостійне ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності безпосередньо власником чи керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватись на тих підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватись.

Структура облікового апарату тісно пов’язана з розподілом обов’язків між конкретними обліковими працівниками. Функції кожного облікового працівника, його обов’язки, відповідальність і права визначаються службовими характеристиками та посадовими інструкціями. Це дає змогу уникнути знеособлення у виконанні облікових робіт, створює умови для злагодженої і планомірної роботи облікового апарату, одержання своєчасної і якісної економічної інформації, необхідної для потреб управління підприємством.

Структуру облікового апарату торговельного підприємства наведено на рис1.

Рис 1. Структуру облікового апарату торговельного підприємства

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000р. №419, затверджено Порядок подання фінансової звітності.

Підприємства, включаючи представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, фінансову звітність подають: органам, до сфери управління яких належить підприємство, або засновникам відповідно до установчих документів, трудовим колективам на їх вимогу, органам державної статистики, іншим органам виконавчої влади та користувачам згідно із законодавством.

Річна фінансова звітність подається не пізніше 20 лютого, наступного за звітним року. Конкретні терміни подання фінансової звітності підприємству встановлює власник або орган, до сфери управління якого він належить.

При виготовленні підприємством бланків форм фінансової звітності можливе включення тільки тих статей активів, капіталу, зобов’язань, інших показників типових форм, дані про які випливають з результатів діяльності цього підприємства, при чому зберігається їх нумерація, зазначена на типових формах фінансової звітності, затверджених Міністерством фінансів України.

Первинними документами при відображенні накопичення фінансових результатів різних видів діяльності та віднесення до складу нерозподіленого прибутку (збитку) є довідки та розрахунки бухгалтерії.

Первинними документами з обліку доходів від реалізації є розрахунки (довідки) бухгалтерії. Підприємство може самостійно розробляти додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо по закінченню операції.

Розрахункові документи вважають пред'явленими покупцеві (замовникові) за умови, що це відбулося у спосіб, передбачений договором (якщо розрахунки здійснюються без участі установ банків) або після подання їх до установи банку (якщо розрахунки здійснюються через установи банків).

З метою хронологічного, систематичного накопичення, групування та інформації про господарські операції, що містяться у прийнятих до обліку первинних документах, використовуються облікові регістри (книги, відомості, журнали).

Виходячи з цього, можна зазначити, що облікові регістри являють собою спосіб групування інформації із первинних документів, що відображає зміни в структурі об’єктів бухгалтерського обліку за певний проміжок часу.

Облікові регістри складаються щомісяця, підписуються виконавцями та головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку.

Підсумкові записи в регістрах звіряються з даними первинних документів, які були підставою для записів у них.

Інформація про господарські операції підприємства за звітний період з облікових регістрів використовується для складання фінансової звітності.

Форма бухгалтерського обліку виступає як певна система регістрів, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них. Вона обирається підприємством самостійно з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Виходячи із практики, найбільш поширеними формами бухгалтерського обліку є журнально – ордерна, спрощена та автоматизована (комп’ютерна) форми.

Схему журнально - ордерної форми обліку наведено на рис 2.

Первинні документи

Зведені документи

Журнали - ордери

Відомості при журналах - ордерах

Головна книга

Баланс

Інші форми звітності

Рис 2. Схема журнально – ордерної форми обліку

При належній організації документообороту журнально – ордерна форма обліку дозволяє швидко обчислювати підсумки і готувати дані для звітності.

Суттєвим недоліком журнально – ордерної форми обліку є те, що значна частина первинної інформації під час обробки відсіюється і в подальшому стає недоступною для аналізу.

Наказом Міністерства фінансів України №112 від 31.05.1996 р. було затверджено „Вказівки про склад та порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами”.

Даним Наказом передбачено, що мале підприємство самостійно обирає форму обліку, виходячи з потреб свого виробництва і управління, їх складності і чисельності працівників. Підприємствам, що зайняті в матеріальній сфері виробництва, рекомендується використовувати регістри, передбачені журнально - ордерною формою обліку. Підприємства торгівлі, громадського харчування та постачальницько – збутових видів діяльності можуть використовувати регістри спрощеної форми бухгалтерського обліку.

Схему спрощеної форми обліку наведено на рис 3.

Первинні документи

Регістри аналітичного обліку

Відомості

Шахова відомість

Оборотно- сальдова відомість

Звітність

Рис 3.Схема спрощеної форми обліку

Найчастіше узагальнення даних по обліку фінансових результатів здійснюється при журнально-ордерній формі обліку у Журналі № 6, де відображаються доходи підприємства. Інформація про витрати підприємства наведена в Журналі № 5, якщо підприємство використовує для обліку витрат рахунки класу 9, та в Журналі №5А, за умови застосування рахунків класу 8 і 9. При спрощеній формі ведення бухгалтерського обліку – у відомості обліку грошових коштів та фондів № В-4, що відрізняються між собою формою побудови, способом перенесення інформації з первинних документів тощо.

В дебет рахунку 79 можуть відноситися суми із наступних журналів (Таблиця 1.):

Таблиця 1.

Застосування журналів для організації обліку фінансових результатів діяльності підприємства

№	Журнал	Обороти з кредиту рахунків
1	Журнал№5	23,26,90,92,93,94,95,96,97,98,99
2	Журнал№5А	80,81,82,83,84,85, 90,92,93,94,95,96,97,98,99
3	Журнал№6	70,71,72,73,74
4	Журнал№7	44

Журнал №6 призначено для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства і фінансові результати від звичайних та надзвичайних подій. У відомості 6.1. накопичуються дані про окремі складові доходів.

В Журналі № 6 відображається синтетичний облік по кредиту рахунка 79, а також аналітичні дані по іншим доходам. Підставою для заповнення даного журналу є довідки бухгалтерії, виписки банку з поточного і інших рахунків та ін.

Підсумкові записи з журналів після підписання їх головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, переносяться до Головної книги за кожним рахунком окремо.

Аналітичний облік фінансових результатів організовується за їх характером, видами діяльності, видами продукції, товарів, робіт та послуг, визначеними підприємством самостійно.

Документи з моменту їх створення до передачі в архів проходять певний шлях. Процес від складання бухгалтерського документа або отримання документа від іншого підприємства, до його здачі в архів називається документооборотом.

Документооборот можна поділити на чотири етапи:

1. складання документів в первинних підрозділах;

2. передача оформлених документів для перевірки і опрацювання до бухгалтерії;

3. рух документів при обробці і здійсненні на їх підставі облікових записів;

4. рух документів від місця обробки до місця зберігання – архіву.

Процес документообороту представлений на рис 4.

Рис 4. Процес документообороту

З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання первинних документів для записів у бухгалтерському обліку наказом керівника підприємства встановлюється графік документообороту, в якому вказується дата створення або одержання від інших підприємств документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву.

Графік документообороту оформляється у вигляді схеми або переліку робіт із створення, перевірки та обробки документів із зазначенням їх взаємозв’язку і термінів виконання робіт.

Отже, для організації бухгалтерського обліку фінансових результатів діяльності підприємства необхідна організація раціонального та ефективного облікового процесу. Для торговельних підприємств найпоширенішою і найзручнішою є спрощена форма ведення бухгалтерського обліку. Ефективність прийняття управлінських рішень на підприємстві прямо залежить від оперативності організованого документообороту.

Список використаних джерел

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, від 16 липня 1999р. №996- 14.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”. Наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. №87.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”. Наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. №87.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 „Дохід”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999р. №290.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”. Наказ Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999р. №318.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 „Податок на прибуток”. Наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2000р. №353.

7. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник/За ред.Р.Л.Хом’яка -2-ге вид., доп. і перероб., - Львів: Національний університет „Львівська політехніка”, 2003.- 820 с.
8. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник/ За ред. Проф.Ф.Ф. Бутинця - 3-є вид., перероб. і доп. - Житомир: ЖІТІ, 2001. —672 с.
9. Малюга Н. М. Наукові дослідження в бухгалтерському обліку: Навч. посіб./ За ред проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2003. – 476 с.
10. Шарманська В.М. Форми первинної документації та облікові регістри. – К.: Знання, 2003. – 350 с.
11. Ткаченко Н.М.Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник.- К.:АСК,2001.-784 с.
12. Швець В.Г.Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб.-К.: Знання-Прес, 2003. – 444 с.
13. Волинец Л. Порядок формирования и учет финансовых резултатов//Современный бухгалтер.-2006.-№15.-С.29-38.