Бебко О. М., аспірантка, викладач Гуманітарного університету “ЗІДМУ”, м. Запоріжжя

Розвиток малого підприємництва на селі

Необхідність існування та подальшого розвитку суб’єктів малого підприємництва на селі пов’язана з тим, що завдяки їм здійснюється: забезпечення населення робочими місцями; набуття нових професійних, управлінських знань і навичок; посилення мотивації праці; поповнення обсягу та асортименту сільськогосподарської продукції; збільшення додаткових грошових надходжень сільського населення; раціональне використання ресурсів, скорочення втрат.

З переходом аграрного сектора України до ринкових умов і формування багатоукладної економіки малі форми господарювання на селі набувають специфічних рис, характеризуються наявністю багатьох видів та типів приватних, і в першу чергу, одноосібних підприємницьких структур.

Однак за останні роки не дивлячись на оптимістичні прогнози внаслідок низки причин стрімкого зростання малих підприємств на селі не відбулося. Численні соціологічні опитування селян свідчать про те, що хоча державою зроблені значні кроки з підтримки малого підприємництва (прийняті законодавчі акти з розвитку малого бізнесу, створені фонди підтримки, запроваджено спрощену систему оподаткування), проте розвиток малих форм господарювання ще потребує активного втручання органів влади (табл. 1). Найбільш вагоме значення для селян має відсутність доступу до джерел коштів необхідних для організації бізнесу (35% в середньому), а також всебічна підтримка з боку держави – консультаційна (17%) і законодавча (13%).

Оскільки Україна є державою з відкритою економікою, то здійснюючи певні соціально-економічні заходи, в тому числі і з розвитку підприємництва, доцільно враховувати досвід інших держав. Провідні країни світу залежно від стратегічної мети соціально-економічної політики в сільській місцевості здійснюють розвиток малого підприємництва за двома основними напрямками відповідно до поділу економіки села на сільськогосподарський та несільськогосподарський сектори.

Таблиця 1 Причини, що перешкоджають організації праці за сферами економічної діяльності на селі*, %

Причина	Сільське господарство	Промисловість	Сфера послуг
Відсутність необхідних ресурсів, коштів, виробничих контактів	31,2	38,6	35,7
Обмежений доступ до інформаційно-консультаційних послуг	16,4	17,1	16,8
Нестача знань, кваліфікації, досвіду	15,3	17,0	17,6
Недосконалість законодавства	15,1	12,7	13,5
Нерентабельність галузі	11,3	2,1	4,9
Відсутність сили волі, впевненості в собі, підприємливості	10,7	12,5	11,5
Разом	100	100	100

* За даними опитування селян Запорізької області

Структурна перебудова світової економіки, науково-технічний прогрес, економічні кризи призвели до занепаду не тільки рівня життя сільського населення, але і негативно позначилися на сільськогосподарській галузі. Тому до недавнього часу в усіх закордонних державах пріоритетним вважався сільськогосподарський розвиток. У відповідності до цієї мети розроблялися програми з підтримки малого підприємництва на селі, які містили підтримку сільськогосподарського виробника: фермера і робітника підсобного господарства. Так, у ФРГ існує програма “Державної фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств”, яка складається з таких напрямків як: інвестиційне сприяння індивідуальним підприємствам, відновлення і модернізація фермерських господарств, надання допомоги для перебудови сільгосппідприємств, програма аграрних кредитів, стимулювання сільгосппідприємств в районах з несприятливими природними умовами та ін.

В багатьох країнах з метою запобігання міграціям робочої сили із села в місто і за кордон проводилася політика формування позитивного іміджу фермера, що призвело до високої престижності фермерської праці серед населення.

Однак, не дивлячись на досягненні позитивні тенденції, рівень розвитку сільських регіонів продовжує відставати від міського, а найбільш продуктивний прошарок населення – молодь не прагне повернутися після навчання з міста у сільську місцевість. До того ж пріоритетна підтримка з боку держави сільгоспвиробника призвела до однобічного розвитку сільських регіонів. В зв’язку з цим виникла потреба розвитку малого підприємництва в альтернативних сільському господарству галузях.

З цією метою розробляється нова структурна політика, яка покликана сприяти сільськогосподарському і загальноекономічному розвитку сільської місцевості, полегшувати диверсифікацію виробництва і забезпечувати розширення сфер підприємництва. Тому у сучасних умовах велика увага приділяється розвитку сільської інфраструктури, переробці продукції, розвитку місцевих ремесел, агротуризму, сфері послуг. Передбачається, що розвиток підприємництва буде переважно здійснюватися за рахунок внутрішніх ресурсів, проте, оскільки саморозвиток без первісного втручання практично неможливий, державами прийнято спеціальні програми комплексного розвитку.

В Україні розвиток малого підприємництва здійснюється лише в межах “першого світового” напрямку: він вже тривалий час ототожнюється лише з розвитком сільськогосподарського виробника. Однак світовий і вітчизняний досвід свідчить, що такі заходи недостатні для ліквідування безробіття і забезпечення сталого розвитку села. Необхідним є прискорений розвиток несільськогосподарського підприємництва на сільських територіях. При цьому органи державної влади повинні: розробити законодавчу базу, відповідно до регіональних особливостей впровадити дієві програми реформування на місцях з одночасним врахуванням причин, що перешкоджають організації підприємництва. Це дозволить здійснити комплексний розвиток малих підприємств і сільської економіки в цілому.