Економіка / 13. Регіональна економіка

Токарчук О.В.

Харківський державний університет харчування та торгівлі

Соціально-економічна сутність поняття «регіон»

Кінець XX - початок XXI століття знаменується зміною парадигми регіонального економічного розвитку й регіональної політики. На зміну традиційним теоріям регіонального розвитку приходять концепції міжрегіональної конкуренції, глобально орієнтованої регіональної політики, транснаціональної інтеграції. Сутність нової парадигми чітко сформульована А.Г. Гранбергом: «Наше ключевое слово – регион, наше мировоззрение – мир регионов, наши главные идеи – устойчивое развитие, регионализм и интеграция» [1].

Питання важливості ролі регіонів у розвитку господарського комплексу в цілому та окремих галузей ще не знайшло широкого обговорення, висвітлення та одностайної думки. Тому виникає необхідність в уточненні саме поняття «регіон».

Один з представників європейської школи професор Гарвардського університету Грає писав: «Ми можемо визначити державу. Вона має організацію, кордони та назву. Вона має записану історію. Але що таке регіон? Звичайно, це не політична і не адміністративна одиниця. Ми можемо сказати лише, що це територія, яка відрізняється достатньо характерними ознаками для того, щоб відокремити її від сусідів» [2].

Проведений нами аналіз наукових праць, з питання розуміння соціально-економічної суті поняття «регіон», дозволив виявити ієрархію ознак (характеристик), які притаманні цьому поняттю.

Отже, на нашу думку, прослідковується наступна іерархія характеристик при визначенні поняття «регіон» (див. рис.):

1) природньо-географічні;

2) демографічні;

3) економічні (спільність народногосподарських завдань, особливості виробництва (власні регіональні умови відтворення валового суспільного продукту, основні фонди, формування доходів населення та їх товарного забезпечення, джерела капіталовкладень та витрат на утримання невиробничої сфери, спеціалізоване господарство, його комплексність, тісні внутрішньорайонні й міжрайонні економічні зв’язки, відносна повнота та замкненість виробничих циклів);

4) функціональні;

5) інфраструктурні;

6) адміністративні;

7) політичні;

8) соціологічні;

9) історично-культурні.

Рисунок - Ієрархія ознак поняття «регіон»

Таким чином, узагальнивши існуючі в економічній літературі основні підходи до визначення поняття «регіон» та враховуючи перелічені вище його характеристики, вважаємо можливим сформулювати авторське бачення цого поняття, яке базується на узагальнені та систематизації його ознак.

Регіон – це територіально-цілісна частина країни, яка відрізняється своєрідністю природного середовища, що зумовлює тип та структуру економіки, яка характеризується своєрідним співідношенням різних галузей господарства, глибокими та різноманітними зв’язками між ними, закінченим циклом відтворення, спільними рисами історичного розвитку, виробничими навиками, соціально-культурними традиціями населення, функціональними особливостями (спеціалізацією), яка виділена за сукупністю цих ознак в адмінітративну одиницю та являє собою підсистему соціально-економічного комплексу країни.

Отже, соціально-економічна сутність поняття «регіон» при різних розглянутих нами підходах має певні риси: по перше - це територія, а по друге – економічна система в межах даної території, або регіон - це самостійна територіальна система, з притаманними тільки їй виробництвом, розподілом, обміном та споживанням матеріальних благ та послуг.

У цьому випадку регіон одночасно є складовою частиною країни (підсистемою) з внутрішніми та зовнішніми зв’язками, але являє собою систему з внутрішнім механізмом відтворення, яка має крім системних властивостей: територію, господарську єдність, цілісність, зв'язок з державним комплексом; а також і специфічні риси: власні регіональні умови відтворення валового суспільного продукту, основних фондів, робочої сили та розподілу регіональних трудових ресурсів, формування доходів населення та їх товарного забезпечення [3], джерела капіталовкладень та витрат на утримання невиробничої сфери з тільки їй притаманними виробничо-господарчими та історично-культурними традиціями.

Література:

1. Региональное развитие и сотрудничество. – М., 1997.

2. Коваленко Е.Г. Региональная экономика и управление: Учебное пособие. – СПб.: Питер, 2005. – 288 с.

3. Маниліч М.І. Трансформація регіонального економічного механізму: Монографія. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2004. – 164 с.