Гордійченко Володимир Вікторович,

      інститут історичної освіти Київського

 педагогічного університету                                                                    

                                                                         ім. М. П. Драгоманова

 

Річка Конка

(Топономічна версія, або Споконвічна

геродотова помилка)

 

Дуже цікавим є визначення первинного топоніма річки Конка. Ще Геродот[1] у своїй „Історії”[2], даючи опис річок Скіфії, називає дві із них, які по ряду ознаків підходять до місцеположення Конки.

Перщою з таких є Гіпаніс, про яку Геродот каже, що вона „випливає [також] зі Скіфії і пливе до великого озера. Навколо того озера пасуться дикі коні[3] білої масті. Це озеро цілком правильно називається Гіпаніса, [бо] від із нього витікає” (Геродот. Історії в дев’яти книгах. К., 1993 // Книга IV. Мельпомена,52 вірш). Правда, що опис течії Гіпаніса не співпадає з Конкою. Але тут суттєва непередбачність Геродота, який записав ці дані від чужих слів[4]. Напевне тут можливі неточності й плутанина в описі річок і самих назв. „Гіпо” тут дійсно грецький корінь, що означає, як відомо, „кінь”. Другий же корінь „ніс”, мабуть, скіфський. По аналогії з „Д-ніс-тром”, „Д-ні-пром” можна уявити, що цей корінь означає „річку”.

Тоді „Гіпаніс” можна перекласти як „річку коней”, „кінську річку”.

Якщо звернутися до мап XVI-XVII століть, а також за свідченням мандрівників того часу, то у них Конка називається не іначе, як „Кінські води”. Причому, тут дуже цікава загадка Боплана про те, що саме в районі цієї ріки пасуться величезні табуни великих коней (Боплан Гийом Левассер де. Описание Украины, К., 1990, с.12 ).

Друга ж річка – Пантікапа, по опису своєї течії дуже нагадує Конку. „За ним йде наступна, п’ята річка, звана Пантікап. Він тече з півночі з озера. [Край] між ним і Борисфеном заселений скіфами-хліборобами. Він ливе через Гілею, перепливає її і впадає до Борисфена”. (Геродот. Історія. IV книга 54 вірш).

Може Геродот переплутав чи невірно записав назву. Топонімом „Гіпаніс” він іменує Південниі Буг, а дійсний Гіпаніс, котрий по всім ознакам характерний Конці, називає Пантікапа.

Характерно, що живучість топоніма „Гіпаніс” була такою сильною, як і назва Дніпра, в силу чого, уже давнім слов’янам він був скалькульованим і дожв до сьогодення.


[1] Геродот турінець із Галікарнаса (~485 - ~425 р.р. до Р. Х.)

[2] ιστορια (хісторіа) – розповідь про побачене чи почуте.

[3] Дикі коні, що жили на території нашого степового краю і північного Приазов’я, називалися тарпанами. Це низькорослі коні з великою головою не піддавалися прилученням. Під час колонізації півдня України у 18 столітті, ці коні надавали великої шкоди посівам і їх почали нищити.Останнього коня забили у 1866 році.

[4] Геродот знав тільки грецьку мову. Але при написанні своєї „Історії”, користувався через перекладачів, але вони йому пояснювали просто нісенітницю, а той все записував.