Ефективні інструменти сучасних наук – 2007

Медицина / 3. Організація охорони здоров'я

Толочко В.М., Галій Л.В.

Національний фармацевтичний університет

ДО ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ПОСАДОВИХ ІНСТРУКЦІЙ СПЕЦІАЛІСТІВ ФАРМАЦІЇ

Організація праці на фармацевтичному підприємстві будь-якої форми власності вимагає визначення та розподілу обов’язків між працівниками з метою більш раціонального використання кадрів. Ці питання доцільно вирішувати шляхом складання посадових інструкцій працівників. З іншого боку, створення посадових інструкцій передбачено Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами [3]. Але будь-яких критеріїв, що повинні враховуватись при їх складанні, ні Міністерством охорони здоров’я, ні Міністерством праці та соціальної політики України не запропоновано. За таких умов, актуальними постають питання розробки посадових інструкції для фахівців фармації, які, перш за все, повинні бути засновані на ретельному вивченні їх професійної діяльності.

Отже, саме результати особистих досліджень з організації праці спеціалістів фармації [5], аналіз діючих кваліфікаційних характеристик професій робітників [1] та міжнародних вимог щодо здійснення фармацевтичної діяльності [2] стали підґрунтям для обґрунтування та створення нами сучасних посадових інструкцій.

За структурою посадові інструкції мають складатися з таких розділів:

− Загальні положення;

− Обов’язки та порядок діяльності;

− Права;

− Відповідальність.

У розділі „Загальні положення” визначається порядок призначення та звільнення працівника з посади, яку він обіймає; необхідна кваліфікація та порядок її підвищення; субординація (кому підпорядковується та (або) роботою яких інших працівників керує); та перелік нормативно-правових документів, що регламентують його роботу.

Визначальним розділом посадової інструкції безумовно є „Обов’язки та порядок діяльності”. В ньому повністю визначається перелік елементів робіт

фахівця та надаються рекомендації щодо порядку їх виконання.

Функціонування аптечних підприємств у ринкових умовах часто вимагає виконання працівниками розширеного кола обов’язків, порівняно із відповідної посадовою інструкцією. Наприклад, виконання одним із фахівців з вищою фармацевтичною освітою обов’язків уповноваженої особи з контролю якості лікарських засобів. У таких випадках, без зміни назви посади, яку обіймає працівник, наказом по підприємству на нього покладається виконання обов’язків, що передбачені для іншої посади.

Розділ „Права” охоплює їх перелік в межах компетенції працівника.

У розділі „Відповідальність” визначаються види відповідальності та порядок покарань за неналежне виконання обов’язків; дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, санітарного режиму, протипожежної безпеки, інструкцій з охорони праці, а також нерозголошення відомостей, що складають комерційну таємницю підприємства, у разі підписання працівником відповідного зобов’язання.

На нашу думку, недоцільним є внесення до складу посадових інструкцій розділів „Повинен знати” та „Кваліфікаційні вимоги”, тому що вони викладені у відповідних кваліфікаційних характеристиках.

Посадові інструкції затверджуються керівником підприємства та доводяться до відома працівників із зазначенням дати ознайомлення. У разі змін у функціональних обов’язках працівника або порядку їх здійснення необхідно проводити перегляд та вносити доповнення до посадових інструкцій. Звичайний термін їх дії не перебільшує двох-трьох років.

Наприкінці зауважимо, що назви посад спеціалістів фармації, які зазначаються у посадових інструкціях та трудових книжках, повинні відповідати переліку посад, що затверджений наказом МОЗ України № 385 від 28.10.2002 р. [4].

Висновок

На підставі досліджень з організації праці спеціалістів фармації, аналізу діючих кваліфікаційних характеристик та міжнародних вимог здійснення фармацевтичної діяльності визначено змістовність сучасних посадових інструкції спеціалістів фармації.

Література

1. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників:
Вип. 78 „Охорона здоров’я” / М-во охорони здоров’я України; М-во праці та соціал. політики України. − Київ, 2002. − 372 с.

2. Надлежащая аптечная практика (НАП) в общественных и больничных аптеках // − Провизор. − 1998. − № 7. − С. 20-22.

3. Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони здоров'я України від 12.01.2001 р. № 3/8 „Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами” // Юридичні аспекти фармації. –2004.- Т.1. -С. 276-283.

4. Наказ МОЗ України від 28.10.02 № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» // Юридичні аспекти фармації. –2004.- Т. 1. – С. 510-512.

5. Толочко В.М., Галій Л.В., Васілін В.Ю. Організація праці спеціалістів фармації: історичні аспекти та сучасний стан / Образование и наука без границ − 2006: Материалы ІІ Международной научно-практической конференции. ─ Днепропетровск: Наука и образование, 2006. ─ Т. 1. ─ С. 83-85.