Секція «Педагогічні науки», підсекція 6

Донцова О.А., Розсказова О.А.

Донбаський державний технічний університет

Розвиток духовно-творчого потенціалу молоді в студентських об’єднаннях

Сьогодні студентство складає значну і з кожним днем зростаючу частину населення і відіграє особливу роль у вирішенні важливих соціальних, економічних, політичних та моральних проблем людства.

З моменту свого приходу до вищого навчального закладу та до його закінчення, студент – активний об’єкт та суб’єкт суспільних відносин. У студентському віці відбувається посилення соціального розвитку особистості, максимальне включення її в різні сфери суспільних відносин і діяльності, встановлення контакту з різними суспільними і професійними групами.

Активізація духовно-творчого потенціалу студентської молоді залежить від багатьох факторів та соціальних інститутів виховання: сім’ї, вищого навчального закладу, засобів масової інформації. Але значну роль в цьому процесі відіграють студентські об’єднання, які задовольняють інтереси студентів та є мікросередовищем соціалізації молоді.

Базуючись на теоретичних підходах до вивчення студентських об’єднань, ми можемо охарактезувати студентське об’єднання як групу представників вищого навчального закладу або декількох, які об’єднані спільністю інтересів та мають певну організаційну структуру і здійснюють спільну діяльність, спрямовану на задоволенні їх соціокультурних потреб.

На шляху досягнення цільових орієнтирів і перспектив відбувається встановлення норм та принципів спілкування всередині студентського об’єднання. Причому у кожному об’єднанні встановлюються правила, притаманні саме цій студентській спільноті. Вони не лише регламентують поведінку, діяльність, спілкування членів об’єднання, але і впливають на вибір методів організації діяльності. Студенти залучені в управління студентським об’єднанням і майже кожний член відчуває себе його часткою, будучи присутнім на загальних зборах, заходах та виборах.

Студентські об’єднання можуть впливати на особистість прямо чи опосередковано, протягом довгого часу або миттєво на життєдіяльність та переконання студентів. Чим повніше студентські особистості використовують можливості середовища, тим активніше відбувається їхня самореалізація і соціалізація, яка включає інтелектуальний, моральний, суспільний та духовний розвиток.

На першому етапі створення студентського об’єднання відбувається встановлення особистісних стосунків, визначаються перспективи діяльності об’єднання, розподіл обов’язків. Другий етап – це зміцнення міжособистісних стосунків, налагодження контактів з іншими об’єднаннями, громадськими організаціями, які займаються подібною діяльністю, адміністрацією вищого навчального закладу. На третьому етапі, як правило, іде пошук нових ідей, форм діяльності, члени об’єднання активно діють для досягнення спільної мети. Дуже важливим фактором при цьому є оцінювання результатів роботи. Це допомагає виправити помилки, розвивати ефективні напрямки та форми діяльності, уникнути непорозумінь в подальшому.

На формування особистості в студентському об’єднанні впливають різні фактори. Зовнішні: соціальні, політичні, економічні, культурні трансформації в суспільстві, діяльність освітніх закладів, засобів масової інформації, взаємодія з іншими освітніми та неурядовими організаціями. До внутрішніх факторів відносяться: спілкування з однолітками, емоційний клімат в об’єднанні, ідеологія, характер відносин, творчий, культурний та духовний потенціал, навички членів даного об’єднання студентів.

Розвиток духовних та моральних якостей відбувається на інтегрально-духовному та особистісному рівнях з урахуванням потреб самих студентів, базуючись на творчій самореалізації, самовдосконаленні, нормах поведінки, вироблених в цьому об’єднанні та самоорганізації студентів.

Унікальність студентських об’єднань в тому, що вони допомагають задовільними будь-які інтереси студентської особистості і сприяють ефективній соціалізації студентської молоді. Нами виокремлюються наступні види об’єднань: органи студентського самоврядування (союзи, ради, виконкоми, комітети); студентські профспілки; творчі об’єднання (кіно та фотоклуби, студентські театри, танцювальні колективи, оркестри тощо); студентські мас-медіа; національні об’єднання, союзи для іноземних студентів; соціальні студентські об’єднання (психологічні та юридичні служби); спортивні об’єднання.

Організація роботи в студентських об’єднаннях вищого навчального закладу виконує декілька функцій: 1)освітня – студенти отримують додаткову інформацію, життєві навички, зокрема, організаторські і комунікаційні; 2) інтегруюча – саме в студентському об’єднанні студенти відчувають себе частиною колективу, причому на відміну від студентської групи в об’єднанні утворюється емоційно-психологічне та морально-духовне середовище; 3) виховна – сприяння моральному становленню студентської особистості, запобігання негативних впливів середовища; компенсуючи – створення додаткових умов для розвитку творчих, наукових та організаторських здібностей студентів.

Таким чином, з одного боку, студентське об’єднання може захистити молоду людину від маніпуляцій них впливів суспільства, з іншого – пристосувати її до життя в цьому суспільстві, сформувати навички для гармонійного розвитку. Саме тут студентська особистість поступово набувають життєвого досвіду, пізнають різноманітні соціальні ролі, інтерналізуючи норми та цінності соціальної взаємодії.

Студентські об’єднання впливають на самоідентифікацію молоді, тобто придбання індивідом нормативних стандартів поведінки, ціннісних ідеалів, ролей, системи якостей певної соціальної групи, з якою студент себе ототожнює. Змінюються об’єкти ототожнення, а разом з цим і зразки поведінки. Відбувається поступова зміна знань, вмінь, навичок, ціннісних орієнтирів та переконань студента, що дозволяє реалізувати обрану ним життєву стратегію. Це обумовлено не тільки внутрішніми факторами, але і впливом політично-ідеологічних та соціально-економічних параметрів.

На наш погляд, розвиток духовно-творчого потенціалу студентської молоді в студентських об’єднаннях варто розглядати в контексті соціокультурного потенціалу молоді. Це дає змогу набагато ширше охопити спектр проблем морально-етичного становлення особистості, її соціалізації та актуалізацію її психофізіологічних, соціально-психологічних та духовно- творчих ресурсів. Здобуття освіти та розвиток навичок в студентському віці пов’язано з відповідними змінами економічного, професійного, соціокультурного та кваліфікаційного статусів.

Студентські об’єднання впливають на самоідентифікацію молоді, тобто придбання молодими людьми норм та стандартів поведінки, ідеалів, цінностей, соціальних ролей, з якими вони себе ототожнюють. Зміст діяльності, групові норми та цінності певною мірою впливають на ціннісно-нормативні уявлення та орієнтації студентства. Окрім того, данні об’єднання регулюють поведінку своїх членів за допомогою норм і традицій, ефективність дії яких залежить від рівня згуртованості об’єднання, міри його відкритості для членів інших соціальних спільнот.

Саме студентські об’єднання надають студентам значні можливості реалізувати свій інтелектуальний, духовний, комунікативний потенціал, отримати можливості для успішної соціалізації. Цьому сприяє насамперед морально-психологічний клімат, який відтворюється у взаєминах учасників об’єднань і умови роботи, які повинні вести до ефективної діяльності.

Розсказова О.А.

Донцова О.Г.