Секція «Педагогічні науки»
Підсекція № 2 «Проблеми підготовки спеціалістів»
Бережна В. С.
Донбаський державний технічний
університет
Важливість формування готовності майбутніх спеціалістів
до професійної інноваційної діяльності
У сучасних
умовах у сфері підготовки висококваліфікованих спеціалістів значний вплив мають
такі фактори, як глобалізація інформаційних процесів, поява освітніх стандартів
підвищеного рівня, відновлення змісту професійної освіти, нове особливе
відношення до освіти в цілому. Саме з
урахуванням зазначених факторів й формується так зване соціальне замовлення
професіонала «нової якості».
Це
відображається у вимогах до підготовки нового покоління спеціалістів, які
здатні до інноваційної професійної діяльності, які володіють необхідним рівнем
професійної культури, які готові до безперервного навчального та пізнавального
процесу впродовж професійної діяльності.
Згідно з
зазначеними позиціями слід підкреслити необхідність організації постійної,
безперервної підготовки спеціалістів до інноваційної діяльності, яка, у свою
чергу, потребує формування визначеного рівня готовності майбутнього
професіонала до цієї діяльності.
Звертаючись до понять інноваційної діяльності та
інновацій, розглянемо їх зміст та значення.
Термін «інновація» походить від латинського in – «в» та novus – «нове». Прямий переклад не викликає сумнівів, однак
змістовне використання та змістовна інтерпретація набагато ширша. Тут найбільш
розповсюджене таке визначення, як «нововведення», не кажучи вже про понятійні
новоутворення: «інноваційний фон», «інноваційний потенціал», «інноваційна
технологія» та ін.
Поєднавши міркування
та думки багатьох дослідників, можна дати наступне визначення. Інновація – це
результат творчої діяльності, яка націлена на розробку, створення та розповсюдження
нових видів технологій організаційних форм тощо. Це прогресивний результат
творчої діяльності, який знаходить широке застосування та призводить до значних змін та значних досягнень.
Йдеться про те, що на відміну від природного, стихійного процесу, іновація
носить характер контрольованих змін, які мають місце завдяки раціонально –
вольовим діям.
Аналіз
соціальних потреб суспільства у підготовці професіоналів до інноваційної
діяльності показує, що особливості сучасного середовища ініціюють переосмислення
підходів до здійснення професійної підготовки в цілому, а також особливу увагу
треба приділяти організації процесу формування готовності майбутнього
спеціаліста до інноваційної діяльності.
Рішенням даної проблеми є мотивація студентів до
професійної інноваційної діяльності. До її складу відноситься розвиток студента
як повноцінної особистості, що здатна до постійного якісного саморозвитку, до
самостійного мислення, до вміння створювати власні концепції, планувати та
здійснювати свою професійну діяльність, до здатності відстоювати свою точку
зору. Усе це має особливе значення, бо тільки активна, творча, здатна до
самовдосконалення особистість буде у найбільшій мірі спроможна на соціальну та
професійну мобільність, готова до особистої реалізації та зможе відповідати
вимогам сучасного суспільства.
Спеціалісти
виділяють наступні етапи моделювання організації процесу формування готовності
майбутнього спеціаліста до інноваційної професійної діяльності:
-
аналіз вимог
суспільства до результатів формування готовності майбутнього спеціаліста до
професійної інноваційної діяльності у сучасних умовах;
-
вивчення
професійного середовища спеціаліста та ступеня його готовності до інноваційної
діяльності;
-
визначення
завдань та цілей моделювання;
-
визначення змісту
готовності та критеріїв оцінки рівня готовності до інноваційної діяльності;
-
розробка
технології організації процесу формування готовності майбутнього спеціаліста до
професійної інноваційної діяльності, яка забезпечує формування умов для
досягнення необхідного рівня готовності.
Багато
спеціалістів, які мають значний стаж роботи, значний життєвий та професійний
досвід, необхідний рівень професіоналізму та компетентності, однак достатньо
тяжко переносять процес впровадження інноваційної професійної діяльності. Причини цього
наступні:
-
відсутність
необхідних знать та вмінь;
-
відсутність
часу на самопідготовку;
-
моральна
неготовність до змін;
-
внутрішній
опір нововведенням та ін.
Таким чином, дуже важливо звертати увагу на готовність майбутнього
спеціаліста до професійної інноваційної діяльності ще на стадіях навчання.
Особливо важливим є врахування таких аспектів, як: перспективні напрямки
розвитку системи професійної освіти; сучасні підходи до організації освітнього
та навчального процесів в умовах вищого навчального закладу; зміст знань, вмінь
та навичок, що забезпечують вірну орієнтацію майбутнього спеціаліста як у
інноваційній, так і у професійній діяльності.