Фізика/Молекулярна фізика
Слободян О.В.
Буковинський державний медичний
університет
ЕЛЕКТРОФІЗИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
МІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА В КАПІЛЯРАХ
Властивоті води у капілярах, порах, щілинах істотньо відрізняються від
властивостей води у макрооб'ємах [1].
Метою даного дослідження є вивчення
зміни властивостей водних розчинів при проходженні через капіляр. Досліджувався рух границі двох рідин у
капілярі.
Для проведення даного експерименту була
сконструйована комп'ютеризована установка, яка дала змогу дослідити швидкість
потоку в капілярі для різних тисків, визначити питомий опір, кінематичну та
динамічну в'язкість, питому густину досліджуваних рідин. Вимірювання питомого опору рідин, як
правило проводять на змінному струмі, оскільки вимірювання на постійному струмі
призводить до поляризації електродів [2].
Компенсувати поляризацію електродів (звести до мінімуму її вплив на
вимірювання питомого опору) вдалося шляхом спеціально сконструйованої установки
з мінімізованими градієнтами напруги в приелектродних областях.
Під
дією тиску створювався рух границі рідин у капілярі в одному або іншому
напрямку в залежності від знаку Δр. Розподіл
швидкостей рідини по перерізу капіляра, який одержується із розв'язку рівняння
Нав'є-Стокса, записаного в циліндричній системі координат має наступний вигляд:
υ(r)= Δр (rк2-r2)/4ηl, (1)
де Δр – різниця
тисків; η – динамічна
в'язкість; rк – радіус капіляра; r – відстань від осі до точки перерізу, яка розглядається.
Під час руху границі рідин в капілярі
змінювався опір електричному струму. Залежність опору R(t) від
положення границі рідин (в наближенні υ≠υ(r)) можна записати у наступному вигляді:
R(t)=(ρ0·l)/S=(ρ01·l1)/S+(ρ02·l2)/S (2)
врахувавши,
що l1+ l2= lk, одержимо:
R=U/I=(ρ01·l1)/S+(ρ02·l2)/S=(ρ01(l10+t))/S+
(ρ02(lk - l10-υt))/S=[(ρ01·l10)/S+(ρ02·(lk-
l10))/S]+(( ρ01·υt)/S-(ρ02·υt)/S)=A+Bt,
де величини ρ і B не залежать від часу t.
Тоді:
1/I(t)=[(ρ01·l10)/
де ρ01, ρ02 – питомий опір перщої та другої досліджуваної рідини; l1, l2 – відстань
від границі рідин до кінців капіляру, заповненого відповідно першою або другою рідиною;
lk – довжина капіляра;
υ – середня швидкість рідин в капілярі; S – поперечний переріз капіляра; U – напруга на кінцях капіляра;
I – струм в капілярі, t – час.
Експериментальний результат
залежності І(t), U(t), 1/І(t) приведені на рис.1. Для порівняння на даному рис
приведена також теоретична зале-жність 1/І(t) розрахована по
формулі (3). Спосте-рігається зівпадання експериментальної та
теоретичної залежностей
1/І(t), за вийнятком початку та кінця залежностей.
tgα~υΔρ/US ~Δρ, (4)
Vc=πrк4Δр/8ηlк, (5)
де Vc=∫ υ(r)dS. В наближенні υ≠υ(r), Vc= υS=υπrк 2.
В початковий
момент часу формула (3) має вигляд:
1/I(t=0)=[(ρ01·l10)/
Із формули (6) можна знайти l10, а з перетину прямих знахо-димо час tп
проходження границі рідин від l10 до кінця
капіляру, що дає змогу визначити
швидкість
руху рідин в капілярі по формулі:
υ= (lk - l10)/tп (7)
Проведені дослідження
дозволяють визначати швидкість потоку, динамічну в'язкість, питомий опір рідин.
Відхилення експериментальних залежностей від теоретичної залежності (3) дозволяє
відносним методом судити про взаємодію рідини із стінками капілярів. Ця
взаємодія тим більша, чим більше відхилення експерименту від теоретичної
залежності. Характер відхилення значною мірою визначається структуруванням
рідини біля поверхні капіляра і впливом домішок поверхнево активних речовин.
Література:
1.
Антонченко В.Я. Микроскопическая теория воды в порах
мембран. – Киев: Наук. думка , 1983.- 160с.
2.
Слободян О.В.,
Шаплавський М.В. Електрофізичні властивості плівок стеарату натрія С17Н35СООNa.//Фізика і
хімія твердого тіла, 2005. – Т.VI. – N1.- С.110-114.
Відомості про
авторів
1.
Слободян
Оксана Всеволодівна, асистент кафедри медичної та біологічної фізики,
Буковинський державний медичний університет.
58032 м. Чернівці, бул.Героїв
Сталінграду 6/72. тел. 80372274070, e-mail: oksana.v.s@mail.ru