К.т.н.
Твердохлібова С.В.
Багаточисельні
матриці композиційних матеріалів містять евтектики, які деякі вчені відносять до шаруватих структур. Шаруватим
структурам притаманні унікальні
властивості. Інформацію про стан шаруватих структур здобувають за допомогою
металографічного, мікрорентгеноспектрального і рентгеноструктурного методів
аналізу. Аналіз аналітичних і метрологічних можливостей цих методів виділення
шаруватих структур свідчить про низькі показники у порівнянні із стандартними
значеннями. Так, середній вихідний рівень
дефектності Бm, який за
стандартом не повинен перевищувати 5%, складає 40,66 % -для
металографічного, і 32% - для мікрорентгеноспектрального методів. Гальмом
застосування цих методів є трудомісткість. Вона пов¢язана із приготуванням шліфу зразка.
В цьому випадку на контроль якості матриці одного зразка витрачається від 6,5 до 6,8 год. Крім того, при
підготовці шліфів композитів із твердою
зміцнюючою і м¢якою (зв¢язуючою) фазами можливо втілення
твердої фази у м¢яку. У цьому сенсі
викликає зацікавленість електричне виділення сигналу від шаруватої структури
металевих композитів. Воно може бути здійснено за допомогою джерел
концентрованої енергії, яким притаманна селективність ерозії [1] у визначених
режимах. Вона проявляється у переважному руйнуванні межі поділу наповнювача і матриці та самих шаруватих структур. Процес
електричної ерозії матеріалу можна пов’язати із дією об’ємного джерела тепла і
факельного механізму.Відносна роль кожного з вищенаведених чинників змінюється
в залежності від режимів джерела концентрованої енергії (ДКЕ). Дослідженнями
показано, що селективність ерозії обумовлена явищем катодного
розпилення, яке має місце в реальних умовах електричної обробки. Факельний
механізм ерозії за даними Золотих Б.Н. превалює при запасах енергії в імпульсах
від 5 до 50 Дж. При цьому має місце ерозія як магриці, так і наповнювача.
З метою вибору режиму ДКЕ для виділення сигналу від шаруватої структури
композиційного матеріалу розраховано баланс енергії на поверхні залізного
електроду-катоду при гальмуванні іонів в поодинокому іскровому розряді.
Енергія, Q, яка передається внаслідок
іонного бомбардування катоду протягом поодинокого іскрового розряду, дорівнює:
Q = 0,24 U ·j·τ·S,
(1),
де U – катодне падіння потенціалу, j – густина іонного струму, τ – тривалість поодинокого іскрового розряду, S – площа поодинокої лунки. З іншого
боку, Q поширюється вглиб електроду за рахунок теплопровідності Q1:
,
(2),
де Ткип- - температура кипіння матеріалу електроду, с –
теплоємність, ρ – густина, χ – теплопровідність речовини електроду.
Надлишок енергії Q в розмірі Q2 витрачається на нагрівання і плавлення
Qпл,, кипіння Qкип, і випаровування Qвип маси металу m:
Q2=Qпл + Qкип + Qвип ,
(3),
де Qпл = c ·m · (Т2-Т1) + q ·m; Т1;Т2 – температури: вихідна і плавлення,
відповідно; q - теплота плавлення; Qкип = c ·m · (Т3-Т2) , де Т3 – температура кипіння; Qвип= m ·λ, де λ – теплота випаровування. Крім того,
енергія Q, яка виділена при гальмуванні іонів на
катоді, витрачається на передачу факелу кінетичної енергії руху Q3:
(4),
де n –
швидкість руху пари з масою m, яка вилітає
із поодинокої лунки – форсунки у вигляді факелу. Нарешті Q
використовується на розпилення електроду, яке подібне до катодного Q4:
,
(5),
де - коефіцієнт акомодації, - мінімальна енергія,
володіючи якою іон спроможний вибити атом із
твердого тіла, - кількість вибитих атомів упродовж дії
поодинокого іскрового розряду; А – атомна вага, - число Авогардо; m – маса речовини, яка опанована дією термічних напружень.
Всі розрахунки виконані для режимів із запасом енергії в конденсаторі від
0,5 Дж до 6,2 Дж: 0,5 Дж, 1,0 Дж, 2,0 Дж і 6,2 Дж. У таблиці 1 зведені дані вкладу компонентів енергії (%) Qі (і:1-4) в загальний баланс енергії Q, яка виділена на електроді – катоді при гальмуванні іонів у поодинокому
іскровому розряді із тривалістю імпульсів порядку від 10-4 до 10-7 с.
Таблиця 1. Вклад компонентів енергії Qі в загальний баланс енергії Q, яка виділена на електроді – катоді при
гальмуванні іонів в поодинокому іскровому розряді
Компоненти енергії Qі |
Вклад компонентів енергії Qі в загальний баланс енергії Q, % |
|||
Запас енергії в конденсаторі, Дж |
||||
0,5 |
1,0 |
1,5 |
6,2 |
|
Q |
100,0 |
100.0 |
100,0 |
100,0 |
Q1 |
14,90 |
0,12 |
0,10 |
0,85 |
Q2 |
15,10 |
11,70 |
9.90 |
3,15 |
Q3 |
3,88 |
37,90 |
48,0 |
82,40 |
Q4 |
66,12 |
50,89 |
42,0 |
13,60 |
Аналіз даних таблиці 1 навів на оптимальний режим для виділення сигналу від
шаруватої структури. Він має запас енергії в конденсаторі 0,5 Дж. В цьому
режимі факельний механізм не відіграє суттєвої ролі. Ефект Джоуля-Ленця можна вважати другорядним ефектом, тому що
він не перевищує 1,5 ·10-5 %
від тепла, яке необхідне для розплавлення
кількості металу, яка відповідає експерименту. Звідси випливає, що основним
джерелом енергії при дії високовольтного конденсованого іскрового розряду (ВКІ) на поверхневі шари металу є енергія,
яка передається в результаті електронного і іонного бомбардування. На рисунку 1
наведені виділені в обраному оптимальному режимі ВКІ шаруваті структури (темні
плями). Таким чином, здобуті дані, по-перше,
свідчать про те, що під дією іскрового розряду можна виділяти сигнал від
шаруватої структури композиційного матеріалу. По-друге, енергія в
обраному режимі, яка витрачається на розпилення матеріалу, яке подібне до
катодного, не повинна бути меншою за 50 % від загальної енергії, яка
виділена на електроді, тобто запас енергії в конденсаторі не повинен
перевищувати 1 Дж.
а) х200 б) х200
в)
х1000
а), в) – боридні шаруваті структури, б) – карбоборидні
шаруваті структури
Рисунок 1 – Плями обіскрювання композицій із вмістом бору
Результати роботи будуть корисними при створенні наплавок із вмістом бору
із покращеними службовими характеристиками.
Література:
Твердохлебова
С.В.Особенности электроискровой эрозии композиционніх материалов. // Известия
вузов. Черная Металлургия. !997.№3. С. 50-55.
.