ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ СТУДЕНТІВ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ НАВЧАННЯ
Особливу актуальність набуває проблема
вивчення емоційної сфери студентів в процесі їх підготовки до
професійної педагогічної діяльності в сучасних умовах, коли різко змінився
характер і зміст педагогічної діяльності. Вивченню ролі емоційного фактора в
здійсненні педагогічної діяльності
присвячена велика кількість теоретичних та практичних досліджень. В педагогічному процесі емоційний
фактор займає особиливе місце. Вміння педагогам
раціонально використовувати свій емоційний потенціал в
щодо здійснення педагогічного процесу – це дійовий фактор професійного
становлення педагога як фахівця, а також і підвищення ефективності
педагогічного процесу в цілому.
Управління учбовим процесом включає в себе та припускає наявність у педагога вміння адекватно проявляти властивий йому рівень емоційності й одночасно бути здатним до керування відповідними емоціями учнів на уроці. В комплексі прийомів щодо организації учбового процесу педагог використовує певні засоби емоційного впливу, виходячи з вікових особливостей учнів, конкретної мети та ситуацій, які виникають на уроці. Емоційний компонент відіграє важливу роль у забезпеченні ефективності педагогічної діяльності. Нами було проведено експериментальне дослідження емоційних особливостей студентів І, ІІІ та V курсів Національного педагогічного Університету на різних фаультетах.
На факультеті фізичного виховання було досліджено на І курсі – 23 чол., на ІІІ курсі – 25 чол. і на V курсі – 11 чол. Всього прийняло участь в експериментальному дослідження на фізичному факультеті – 59 студентів.
На факультеті природньо-географічному та екологічному було досліджено на І курсі – 56 чол., на ІІІ курсі – 47 чол. і на V курсі – 57 чол. Всього на прирьодно-географічному факультеті було досліджено 160 студентів. Загальна кількість студентів педагогічних спеціальностей, які прийняли участь в експериментальному дослідженні - 219 чол.
В досліджені емоційної сфери студентів на різних етапах навчання був використан опитувальник, який розроблен за допомогою методики Б.І.Додонова та містить 76 питань. При виконанні завдань студентам надавалась загальна інструкція, щодо визначення своїх емоцій, які вони найчастіше зазнають при навчанні. Результати аналізу емоційних категорій в упорядкованому вигляді заносились в таблицю, що дає можливість швидко оцінити емоційний склад у студентів на різних етапах навчання в вузі.
Автор
заклав в основу методики такий інструментарій емоцій, який виявляє емоційну
“насиченість” особистості. Розглянемо інвентарій емоцій: альтруістичні (А),
комунікативні (КМ), самоствердження (С),
праксичні (П), боротьби (Б), романтичні (Р), гностичні (ГН), естетичні (Е), ліричні (Л), гедоничні
(Г), емоції накопичення (К). Кожна емоційна категорія включає по шість питань,
крім емоційної категоріі накопичення
(К), яка включила всього три питання, але при підсумковому підрахунку отриманий цифровий показник
потрібно помножити на два. Таким чином, загальна кількість питань за всіма основними категоріями емоцій складає – 63 ствердження.
В табл.
1а,б наведені результати узагальнених
даних (у %) по кожній емоційній
категорії у студентів І, ІІІ та V курсів географічного факультету та
фак-ту фізичного виховання педагогічного університету. Загальна кількість
студентів, які прийнали участь у досліджені складає 218 чол.
Емоційні
компоненти студентів-педагогів
(узагальнення індивідуальних даних геогафічного
фак-ту)
Таблиця 1а.
|
№ курсу |
Категорії емоцій (у %) |
||||||||||
|
А |
КМ |
С |
П |
Б |
Р |
ГН
|
Е |
Л |
Г |
К |
|
|
І - 56ч. |
88 |
96 |
77 |
100 |
80 |
82 |
79 |
82 |
91 |
80 |
42 |
|
ІІІ-48ч. |
85 |
100 |
83 |
98 |
90 |
98 |
79 |
75 |
77 |
85 |
44 |
|
V –55ч. |
72 |
91 |
67 |
82 |
71 |
73 |
78 |
75 |
76 |
82 |
31 |
|
Серед. %
(159ч.) |
82 |
96 |
76 |
93 |
80 |
84 |
79 |
78 |
81 |
82 |
39 |
(узагальнення індивідуальних даних фак-ту фізичного виховання)
Таблиця 1б
|
№ курсу |
Категорії емоцій (у %) |
||||||||||
|
А |
КМ |
С |
П |
Б |
Р |
ГН
|
Е |
Л |
Г |
К |
|
|
І –23ч. |
82 |
82 |
82 |
82 |
86 |
70 |
70 |
65 |
70 |
70 |
43 |
|
ІІІ-25ч. |
88 |
96 |
80 |
100 |
96 |
80 |
80 |
88 |
84 |
88 |
40 |
|
V - 11ч. |
73 |
82 |
73 |
91 |
82 |
73 |
73 |
82 |
64 |
91 |
73 |
|
Серед. % ( 59 ч.) |
81 |
87 |
78 |
91 |
88 |
74 |
74 |
78 |
73 |
83 |
52 |
По узагальненим даним з табл.1а,б можна провести розподіл основних
емоційних категорій по І, ІІ та ІІІ рангам за
більшістю обраних емоцій у відсотках. У перший ранг по географічному факультету увійшли
комунікативні (КМ) – 96% та праксичні
(П) - 93%. Другий ранг складає: романтичні (Р), альтруістичні (А), гедонічні (Г), ліричні
(Л) та боротьби (Б) – 80-84%. Третій ранг: гностичні (ГН), естетичні (Е),
самоствердження (С) – 76-79% та 39% емоції накопичення (К).
У студентів факультету фізичного виховання емоційні категорії мають такий розподіл по рангам: перший ранг – комунікативні, праксичні, боротьби – 87-91%; другий ранг – альтуістичні, гедонічні – 81-83%; третій ранг – самоствердження, естетичні, ліричні, романтичні, гностичні – 73-78% та емоції накопичення складають 52%. В першу чергу, більшість студентів-педагогів по двом факультетам обрали такі специфічні емоції - комунікативні, праксичні, альтуістичні, гностичні, боротьби, романтичні, ліричні та естетичні, які складають основу емоційної сфери майбутніх педагогів. Таким чином, розподіл емоційних категорій у студентів різних факультетів практично однаковий, але є незначні відмінності за рахунок розбіжностей по загальній виборці по факультетам.
Показники емоційного
складу студентів
географічного фак-ту та фак-ту фізичного виховання
|
№ курсу |
Середне значення по емоційним категоріям (геогр.) |
||||||||||
|
А |
КМ |
С |
П |
Б |
Р |
ГН
|
Е |
Л |
Г |
К |
|
|
І - 56ч. |
3,4 |
3,9 |
2,6 |
3,5 |
2,4 |
3,0 |
2,9 |
2,9 |
2,7 |
2,7 |
1,9 |
|
ІІІ-48ч. |
2,8 |
3,7 |
2,5 |
2,7 |
2,5 |
2,3 |
2,8 |
2,5 |
2,5 |
2,3 |
1,3 |
|
V – 55ч. |
2,5 |
2,9 |
2,4 |
2,4 |
2,1 |
2,3 |
2,3 |
2,2 |
2,2 |
2,6 |
1,4 |
Таблиця
2б
|
№ курсу |
Середне
значення по емоційним категоріям (фізич.вих) |
||||||||||
|
А |
КМ |
С |
П |
Б |
Р |
ГН
|
Е |
Л |
Г |
К |
|
|
І –23ч. |
3,1 |
3,8 |
2,7 |
3,6 |
3,1 |
2,5 |
2,0 |
3,1 |
1,8 |
3,2 |
1,3 |
|
ІІІ-25ч. |
2,5 |
3,7 |
2,7 |
3,3 |
3,4 |
1,7 |
2,3 |
2,5 |
2,4 |
2,8 |
1,7 |
|
V –11ч. |
3,8 |
4,3 |
3,5 |
3,5 |
4,3 |
3,1 |
3,0 |
2,1 |
3,6 |
3,5 |
1,5 |
Розподіл показників емоційного складу за середніми значеннями у студентів І, ІІІ та V-го курсів географічного факультету /табл. 2а/ має наступну динаміку по емоційним категоріям: зниження показників з І-го по V-й курс – альтруістичних, комунікативних, праксичних, гедонічних, самоствердження, ліричних, романтичних та естетичних емоцій. Гностичні емоції мають зниження у студентів лише на ІІІ-му курсі, а показник емоцій боротьби підвищений на ІІІ-му курсі. У студентів факультету фізичного виховання /табл.2б/ динаміка показників емоційних категорій за середніми значеннями мають такий розподіл: альтруістичні, комунікативні, праксичні романтичні, гедоничні емоції з І-го по ІІІ-й курс знижуються, в на V-му знову підвищуються. Емоції самоствердження, боротьби, гностичні, ліричні збільшуються з І-го по V-й курс. Зменьшуються показники естетичних емоцій на ІІІ-му таV-му курсі. Показник емоції накопичення високий на ІІІ-му курсі у студентів фізичного вихованяя, а у студентів географічного факультету на І-му курсі.
Таким чином, у студентів факультету фізичного виховання з 11 емоційних категорій по показникам середніх значень 9 емоційних категорій мають підвищення показників на V-му курсі, крім емоцій естетичних і накопичення. На географічному факультеті маємо протележні показники за середніми значеннями у студентів по 10 емоційним категоріям на V-му курсі різьке зниження цих показників, крім гностичних емоцій. Така різниця динаміки розподілу показників емоційного складу за середніми значеннями з І-го по V-й курс у студентів різних факультетів можна припустити, по-перше, із-за різниці кількості обстежених студентів по факультетам (виборка по географічному факультету складає 159 чол.; по факультету фізичного виховання 59 чол.), а, по-друге, на фізичному факультеті більша кількість студентів, які прийняли участь у досліджені - хлопці (75%).
До основного інструментарію емоцій також ввійшли ще 13 додаткових
емоцій, які доповнюють загальну характеристику “емоційної насиченості” кожного
конкретного педагога в процесі
педагогічної діяльності /Табл.3 а,б/.
Розглянемо зміст додаткових емоцій: “Почуття обов”язку” (М-Х1), “Почуття відповідальності” (М-Х2), “Почуття приниження” (НМ-Х3), “Почуття образи” (НМ-Х4), “Гнів, обурювання” (НМ-Х5), “Почуття сорому” (НМ-Х6), “Почуття заздрості” (НМ-Х7), “Невпевненість в собі” (НН-Х8), “Тривога” (НН-Х9), “Страх” (НН-Х10), “Захоплення” (Пр-Х11), “Радість” (Пр-Х12), “Нудьга” (ЕГ-Х13). Символи: М – умовно - моральні; НМ - умовно - неприємні міжособистісні; НН - умовно - неприємні невротичні; ЕГ- емоційний голод; Пр – приємні.
Емоційні компоненти студентів географічного фак-ту на
різних етапах навчання Таблиця 3а
|
№ кур-са |
Додаткові емоції у % |
||||||||||||
|
М-Х1 |
М-Х2 |
НМ Х3 |
НМ Х4 |
НМ Х5 |
НМ Х6 |
НМ
Х7 |
НН Х8 |
НН Х9 |
ННХ10 |
Пр- Х11 |
Пр- Х12 |
Эг- 13 |
|
|
І –56ч. |
34 |
66 |
16 |
32 |
32 |
16 |
11 |
48 |
41 |
32 |
39 |
20 |
38 |
|
ІІІ-48ч. |
31 |
65 |
13 |
21 |
21 |
15 |
6 |
29 |
38 |
17 |
29 |
21 |
46 |
|
V –55ч. |
43 |
63 |
16 |
32 |
36 |
14 |
9 |
41 |
45 |
27 |
27 |
9 |
46 |
Емоційні компоненти студентів фак-ту фізичного виховання на
різних етапах навчання Таблиця 3б
|
№ ку са |
Додаткові емоції у % |
||||||||||||
|
М-Х1 |
М-Х2 |
НМ Х3 |
НМ Х4 |
НМ Х5 |
НМ Х6 |
НМ
Х7 |
НН Х8 |
НН Х9 |
ННХ10 |
Пр- Х11 |
Пр- Х12 |
Эг- 13 |
|
|
І-23ч. |
13 |
42 |
8 |
17 |
17 |
4 |
13 |
4 |
21 |
8 |
29 |
25 |
25 |
|
ІІІ- 25ч |
38 |
71 |
8 |
25 |
38 |
8 |
4 |
17 |
17 |
17 |
28 |
25 |
50 |
|
V – 11ч |
31 |
50 |
25 |
31 |
31 |
25 |
13 |
19 |
25 |
25 |
31 |
19 |
31 |
По підсумковим таблицям 3а,3б показники додаткових емоцій у студентів географічного фак-ту та фак-ту фізичного виховання мають наступний розподіл. У студентів географічного фак-ту на V-му курсі підвищуються такі показники: “почуття обов’язку”- 43%; “гнів, обурювання” – 36%; “тривога” – 45%; на III-му та V-му курсах у студентів зростає почуття “нудьги” – 46%. З I-го по V-й курси у студентів мають тенденцію до зниження показники: “почуття відповідальності” – 63%, “почуття сорому” – 14%, “почуття захоплення” – 27%, “почуття радощі” вдвічі знижується до 9%. На III-му курсі простежується також зниження показників “почуття приниження” – 13%, “почуття образи” – 13%, “почуття заздрості” – 9%, “невпевненості в собі” – 29%, “тривоги” – 38%, “почуття страху” –17% і в подальшому їх підвищення на V-му курсі.
У студентів факультету фізичного виховання з І-го по V-й курси збільшуються втричі показники /табл.3б/ - “почутття приниження”(8%-25%), “почуття сорому” (4%-25%), “почуття невпевненості в собі” (4%-19%), “страх” (8%-25%), “почуття образи” (17%-31%). Також з І-го по ІІІ-й курси у студентів підвищується показник “почуття обов’язку” (38%-31%), “почуття відповідальності” (71%-50%), ”гнів” (38%-31%), “нудьга” (50%-31%), “радість” (25%-19%), але на V-му курсі ці показники знижуються. На V-му курсі у студентів зростають показники “почуття заздрості” (4%-13%) та “тривоги”(17%-25%).
Визначення складу емоційної сфери, яке подано в табл.1,2,3 шляхом загального підсумку по кожній емоційній категорії у відсотках та по середнім значенням, дало нам можливість виявити позитивну та негативну емоційну “насиченість” у студентів на різних етапах навчання.
Таким чином, більшість студентів обрали ті загально позитивні емоції,
які вони найчастіше переживають в процесі своєї навчальної діяльності -
комунікативні ( 96%), праксичні (93%), романтичні, альтруістичні, гедонічні,
ліричні та боротьби (80-84%), гностичні, естетичні, самоствердження
(76-79%) та 39% емоції накопичення. Розподіл
емоційних категорій у студентів на різних факультет
педагогічних спеціальностей практично однаковий, але є незначні відмінності за
рахунок розбіжностей по загальній виборці на різних факультетах. Такі емоційні
компоненти, які отримані в наших
дослідженнях з основного інструментарію емоцій у студентів підтверджують закономірність наявності
стійкого константного емоційного складу
в структурі емоційної
спрямованості особистості у майбутніх педагогів. З додаткових емоцій, які доповнюють загальну характеристику “емоційної
насиченості” кожного конкретного студента виявлені такі показники: “почуття
обов’язку” ( 43%), “гнів, обурювання” (36%), “тривога” (45%); на ІІІ-му та V-му курсах у
студентів зростає почуття “нудьги” (46%);
на III-му курсі знижуються показники “почуття приниження” (13%), “почуття образи”
(13%), “почуття заздрості” (9%),
“невпевненості в собі” (29%), “тривоги” (38%), “почуття страху” (17%) і в подальшому їх підвищення на V-му
курсі. З I-го по V-й курс мають тенденцію до зниження
показники “почуття відповідальності” (63%), “почуття сорому” (14%), “почуття
захоплення” (27%), “почуття радощі” вдвічі
знижується до 9%. Показники емоційного стану з додаткових емоцій у
студентів з першого по п’ятий курс має тенденцію до змінення. Зростання
показників “тривоги”, “невпевненості в собі”, “образи”, “заздрості”, “страху” і
також зниженя “почуття захоплення” та “почуття радощі” на останьюму V-му курсі навчання можна пояснити тим,
що студенти стоять на порозі вибору подальшої діяльності за професійним фахом
(працевлаштування). На завершальному етапі студенського навчання та перехід до
професійної педагогічної діяльності призводить до наявності негативніх
емоційних станів у цей вирішальний період життя.
Для
самооцінки функціонального стану студентів була використана методика САН, яка дозволяє
визначити рівень самопочуття,
активності, настрою, працездатності, стану здоров’я, життєвої задоволеності,
задоволеності від навчання. Отримані показники самооцінки функціонального стану
студентів на різних етапах навчання подані у таблиці 4а,б за середніми
значеннями.
Показники самооцінки функціонального
стану студентів (САН)
Таблиця 4а.
|
№ курсу |
Середне значення показників самооцінки (геогр.) |
||||||
|
Сам. |
Актив. |
Настр. |
Прац. |
Здоров. |
Жит.задов. |
Зд.навч.
|
|
|
І
- 56ч. |
68 |
64 |
71 |
59 |
63 |
71 |
63 |
|
ІІІ-48ч. |
61 |
65 |
67 |
62 |
60 |
69 |
50 |
|
V –55ч. |
62 |
64 |
64 |
56 |
56 |
59 |
39 |
Таблиця 4б
|
№ курсу |
Середне
значення показників самооцінки (фізич.вих)
|
||||||
|
Сам. |
Актив. |
Настр. |
Прац. |
Здоров. |
Жит.задов. |
Зд.навч
.
|
|
|
І –23ч. |
74 |
77 |
80 |
79 |
75 |
82 |
53 |
|
ІІІ-25ч. |
72 |
65 |
73 |
69 |
73 |
69 |
66 |
|
V –11ч. |
86 |
82 |
86 |
84 |
79 |
71 |
69 |
У студентів географічного факультету на І-му курсі виявлені високі показники самопочуття (68%), настрою (71%), здоров’я (63%), життєвої задоволеності (71%) та задоволеності від навчання (63%), а на V-му курсі ці показники знижуються. На ІІІ-му курсі у студентів висока активність (65%) та працездатность (62%), яка має тенденцію до зниження на V-му курсі. Самий низький показник задоволеність від навчання (39%) у студентів V-го курсу. Так, з таблиці 4а. видно, що більшість студентів позитивно оцінюють свій функціональний стан, але на V-му курсі всі показники самооцінки стану знижуються в порівнянні з І-м та ІІІ-м курсами. Студенти факультету фізичного виховання з І-го по ІІІ-й курс мають зниження показників самопочуття, активності, настрою, здоров’я, життєвої задоволеності, але на V-му курсі всі показники зростають: самопочуття (86%), активність (83%), настрій (86%), працездатність (84%), здоров’я (79%), життєва задоволеність (71%). Показник задоволеності від навчання у студентів з І-го по V-й курс зростає (53%-69%) і з цього можна припустити, що задоволеність від навчання сприяє зростанню всіх вищенаведених показників самооцінки функціонального стану у студентів V-го курсу. На географічному факультеті задоволеність від навчання (63%-39%)у студентів різко знижується з І-го по V-й курс, і, таким чином, впливає на зниження більшості показників функціонального стану студентів на V-му курсі. Такі розбіжності за показниками у студентів можна пов’язати зі спеціалізацією та специфікою факультету, з задоволенням або разочаруванням студентів у виборі та отриманні професії за фахом, труднощі з очікуванним працевлаштуванням за спеціальністю та інш.
За методикою /В.В.Бойко/ діагностики типу
емоційних рекацій на вплив стимулів навколишнього середовища нами було
виявлено, який тип емоційної реакції /ейфорічна, рефрактерна або дисфорічна/
переважає або домінує у конкретного студента при впливах різних факторів
оточуючого середовища – негативних, позитивних або амбівалентних.
Показники типу емоційних реакцій у
студентів-педагогів
Таблиця 5а
|
№ курсу |
Типи емоційних реакцій (геогр.фак-т) |
|
||||||
|
Ейфорічна |
Рефрактерна |
Дисфорічна |
|
|||||
|
І
- 56ч. |
51% |
36% |
13% |
|
||||
|
ІІІ-48ч. |
49% |
38% |
13% |
|
||||
|
V –55ч. |
51% |
38% |
13% |
||||
Показники типу емоційних
реакцій у студентів-педагогів
Таблиця 5б
|
№ курсу |
Типи
емоційних реакцій (фак-т фізич.вихов.) |
|
||||||
|
Ейфорічна |
Рефрактерна |
Дисфорічна |
|
|||||
|
І
–23 ч. |
62% |
31% |
10% |
|
||||
|
ІІІ-25ч. |
51% |
31% |
15% |
|
||||
|
V –11ч. |
46% |
41% |
13% |
||||
З
таблиці 5а,б видно, що у студентів географічного факультету з І-го по V-й курс (51%)
та факультету фізичного виховання (І-й курс – 62%; ІІІ-й – 51%; V-й – 46% ) переважає ейфорічний тип емоційних реакцій. У студентів
цього типу при впливах різних факторів середовища емоційна система в цілому
налагоджена на зовнішну позитивну реакцію та позитивні стимули. При
рефрактерному типі емоційна система
сприйняття якби пасує перед різними впливами оточуючого середовища
Так 38% студентів географічного факультету та 31%-41% фак-ту фізичного
виховання увійшли в цей тип. Для їх емоційної системи переважно є
характерним тривалі переживання,
сумування, роздуми, злість та ”застрівання”
цих переживань в особистості. У дисфорічний тип увійшло 13% - 15% студентів по двом факультетам. Цей тип
характеризується негативними переживаннями при різних стимулах. Так емоційна
система при дисфорічному типі має активне негативне реагування (агресивність)
на зовнішне середовище. Таким
чином, більша кількість студентів педагогічних спеціальностей в межах від 51%-62% увійшли в єйфорічий тип
емоційного реагування і це свідчить про те, що їх емоційна система переважно
активно позитивно реагує на різні впливи зовнішнього середовища.
Нами були встановлені кореляційні взаємозв’зки між показниками самооцінки функціонального стану, емоційного компоненту та типами емоційних реакцій у студентів географічного факультету та факультету фізичного виховання. Отримана значуща позитивна кореляція на рівні (р<0.01) усіх показників емоційного компоненту між собою - альтруістичних, комунікативних, самоствердження, праксичних, боротьби, гностичних, естетичних, ліричних, гедонічних, накопичення. Не виявлена кореляція між альтруістичними емоціями і емоціями накопичення, комунікативними та емоціями боротьби. На рівні (р<0.05) отримані позитивні кореляційні зв’язки між альтруістичними емоціями та боротьби; комукативними та емоціями накопичення; романтичних емоцій з емоціями боротьби та гедоничними; гностичних емоцій з емоціями боротьби та романтичними; емоцій накопичення з комунікативними та емоціями боротьби /при позитивній кореляції зі зростанням одного показника, інший також збільшується/.
Також значуща позитивна кореляція встановлена (р<0.01) у студентів за емоційними типами реагування. Так з ейфорічним типом емоційного реагування позитивно корелюють на рівні (р<0.01) альтруістичні, романтичні та естетичні емоції і негативні кореляційні зв’язки на рівні (р<0.01) виявлені з рефрактерним та дисфорічним типом емоційного реагування. При негативній кореляції при збільшеннф одного показника зменьшується інший показник. На рівні (р<0.05) отримана значуща позитивна кореляція ейфорічного типу з комунікативними та гедонічними емоціями. Рефрактерний тип емоційного реагування негативно корелює на значущому рівні (р<0.05) з альтруістичними та гедонічними емоціями і на рівні (р<0.01) має негативну кореляцію з ейфорічним та дисфорічними типами. Також на значущому рівні (р<0.01) негативно корелює дисфорічний тип з ейфорічним та рефрактерним типами і на рівні (р<0.05) негативно корелює з естетичними емоціями. Таким чином, встановлені позитивні та негативні кореляційні взаємозв’язки ейфорічного, дисфорічного та рефрактерного типів емоційного реагування між собою та показниками емоційного компоненту (альтруістичними, комунікативними, романтичними, самоствердження, праксичними, ліричними, накопичення, гностичними, естетичними і гедонічними емоціями) та виявлена взаємозалежність та взаємозв’язок показників на різному рівні значущості.
Встановлені значущі позитивні кореляційні взаємозв’язки показників самооцінки функціонального стану студентів. Так на значущому рівні (р<0.01) позитивно корелюють між собою показники самопочуття, активності, настрою, працездатності, стану здоров’я, життєвої задоволеності, задоволеності від навчання, але показники активності і задоволеність від навчання корелюють між собою на рівні (р<0.05). Також встановлена позитивна кореляція на рівні ((р<0.01) самопочуття з комунікативними емоціями та ейфорічним типом реагування, а на рівні (р<0.05) з романтичними, естетичними емоціями та (негативно) з дисфорічним типом емоційного реагування; активність позитивно корелює на рівні (р<0.01) з ейфорічним та (негативно) рефрактерним типами рагування і на рівні (р<0.05) з комунікативними емоціями; настрій корелює позитивно на рівні (р<0.01) з ейфорічним та (негативно) рефрактерним типами реагування, а на рівні (р<0.05) позитивно з комунікативними, романтичними, гедоничними емоціями та (негативно) з дисфорічним типом реагування; працездатність позитивно корелює на рівні (р<0.01) з ейфорічним типом і на рівні (р<0.05) негативно з дисфорічним типом; показник здоров’я має значущу позитивну кореляцію на рівні (р<0.01) з комунікативними емоціями, ейфорічним та (негативну) з дисфорічним типами реагування і на рівні (р<0.05) з романтичними та естетичними емоціями; життєва задоволеність позитивно корелює на рівні (р<0.05) з альтруістичними, комунікативними, праксичними, гедонічними емоціями і на рівні (р<0.01) з ейфорічним типом реагування, а негативна кореляція на рівні (р<0.05) з рефракторним і дисфорічним типами реагування; задоволеність від навчання позитивно корелює на значущому рівні (р<0.01) з альтруістичними, комунікативними, праксичними, романтичними, естетичними і ліричними емоціями та з ейфорічним типом емоційного реагування, а негативно корелює на рівні (р<0.05) з дисфорічним типом реагування.
Таким чином, отриман на значущому рівні позитивний кореляційний взаємозв’язок між усіма показниками самооцінки функціонального стану студентів і встановлені також позитивні та негативні кореляційні зв’язки на рівні (р<0.01; р<0.05) показників самооцінки функціонального стану з показниками емоційного компоненту та типами емоційного реагування. При позитивній кореляції показники збільшуються або змуньшуються, а при негативній кореляції зі збільшенням одного показника другий зменьшується. За даними анкетування студентів встановлені наступні кореляційні позитивні взаємозв’язки на рівні (р<0.05) зацікавленості у навчанні з альтруістичними, романтичними емоціями, показником працездатності і на рівні (р<0.01) з праксичими емоціями та наміром працювати викладачем. Встановлена позитивна кореляція на рівні (р<0.01) з наміром працювати викладачем і альтруістичними, праксичними, ліричними емоціями та негативна кореляція на рівні (р<0.05) з рефрактерним типом реагування. Показник середньої навчальної успішності позитивно корелює на рівні (р<0.05) тільки з ліричними емоціями, а у студентів фак-ту фізичного виховання цей показник позитивно корелює на раівні (р<0.01) з зацікавленістю у навчанні та пефрактерним типом емоційного реагування і (негативно) на рівні (р<0.05) з ейфрічним типом реагування. З цього можна заключити, що бажання і намір працювати педагогом в майбутньому підвищує зацікавленість у навчання та навчальну успішність, при наявності альтруістичних, праксичних, ліричних, романтичних емоційних компонентів, які вірогідно корелюють з ними та певним рівнем працездатності у студентів.
Место работы: Институт психологии
им.
Г.С.Костюка АПН Украины, лаб. возрастной
психофизиологии, научный сотрудник
Адрес: 01033, Киев, ул.Паньковская, 2, ком.2,
лаб.психофизиологии, Дзвоник Г.П.
Тел. (044) 288-25-14, 288-26-09
Адрес
электронной почты:
Dzvonik_galina@mail.ru