Розвиток
системи моніторингу атмосферного повітря в Україні
В умовах постійного погіршення
екологічного стану, особливо в промислово - розвинутих регіонах, важливе
значення набуває створення та вдосконалення методів і технічних засобів
моніторингу рівня забруднення шкідливими речовинами навколишнього середовища і,
зокрема, повітряного басейну. Спостереження за станом забруднення атмосферного повітря
в Україні проводиться майже 45 років.
На першому етапі
організації мережі спостереження у 1965 році була поставлена задача
організувати систематичні спостереження
на стаціонарних постах за концентраціями основних домішок: пилу, діоксиду
сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, які присутні у викидах багатьох джерел
забруднювачів. Ця мета була досягнута.
Кількість міст з 8 збільшилась до 33.
З 1983 року було
проведено другий етап оптимізації мережі. Програмою оптимізації була поставлена
ціль збільшення кількості міст, в яких буде здійснюватись систематичний
контроль стану забруднення атмосфери, удосконалення програми спостережень,
збільшення кількості специфічних шкідливих домішок, впровадження нових, більш
сучасних методів визначення концентрацій домішок.
Основними принципами
організації системи спостережень було одержання достовірної і оптимальної
просторово-часової характеристики забруднення атмосферного повітря.
Науковою основою організації
системи спостережень стали результати широкого комплексу теоретичних і
експериментальних досліджень розповсюдження
шкідливих речовин в повітряному просторі.
Максимальна кількість
постів спостережень за забрудненням атмосферного повітря була у 1993 році, це
175 стаціонарних, 6 маршрутних постів спостереження за станом атмосферного
повітря в 55 містах. Найбільша кількість пунктів спостережень була створена в
густонаселених промислових районах.
Постановою Кабінету Міністрів №
343 від 19.03.1999 року було визначено список основних забруднюючих речовин:
пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю, формальдегід, бенз/а/пірен,
свинець та його сполуки.
Згідно наказу № 57 Мінекоресурсів
від 08.02.2002 року про затвердження “Програми поліпшення якості базових
спостережень за забрудненням та моніторингу навколишнього природного
середовища” організації гідрометслужби здійснюють спостереження за забрудненням
атмосферного повітря на стаціонарних постах по одній із програм: повній,
неповній, скороченій. Періодичність відбору проб спостережень проводиться по
повній програмі – 4 рази на добу, по неповній – 3 рази на добу, по скороченій –
2 рази на добу з тривалістю відбору проби 20 хвилин відповідно до ГОСТ
12.2.3.01-86. Охрана природы. Атмосфера. “Правила контроля качества воздуха
населенных пунктов”.
Відбір і аналіз проб атмосферного
повітря проводиться у відповідності з вимогами РД 52.04.186-89 “Руководство по
контролю загрязнения атмосферы”, М., Гидрометиздат 1991 год.
Спостереження на
стаціонарних постах, обладнаних комплексними лабораторіями ПОСТ-1 та ПОСТ-2
проводяться 4 рази на добу – в ручному режимі – 7 (8) та 19 (20) годині, в
автоматичному 01 – 13 год.
Для аналізу проб використовуються
фотоколориметричні, атомно-абсорбційні, спектрофотометричні методи і методи
газової хроматографії.
Проби відбираються в скляні
пристрої барботажного типу – поглиначі Рихтера, а також широко використовуються
сорбційні трубки з сорбентом.
Система автоматичного вимірювання
складається з газоаналізаторів “Паладій-3”, виробник Росія (м. Смоленськ, ПО
“Аналитприбор”) та 621 ЭХ-07, виробник Україна (м. Київ, АТ “Аналітприлад”),
які визначають вміст окису вуглецю в атмосферному повітрі.
Крім того, гідрометслужбою проводилися регулярні спостереження за
забрудненням атмосферного повітря за допомогою спеціалізованих пересувних
лабораторій “Атмосфера-ІІ” на базі автомобіля УАЗ-452А, укомплектованих
необхідним обладнанням для відбору проб атмосферного повітря і визначення
метеорологічних параметрів.
У 2005 році спостереження за забрудненням атмосферного
повітря України проводились в 53 містах
на 162 стаціонарних постах, двох маршрутних пунктах спостережень та на двох
станціях транскордонного моніторингу: “Світязь” (Волинська обл.), “Рава -
Руська” (Львівська обл.).
В атмосферному повітрі міст
визначався вміст 33 шкідливих домішок,
включаючи важкі метали. Аналіз проб атмосферного повітря на визначення
бенз/а/пірену проводиться централізовано Донецькою регіональною лабораторією,
важких металів – Центральною геофізичною лабораторією, куди проби надсилаються
поштою.
Автоматичну обробку результатів
спостережень проводять на локальному рівні - в лабораторіях, за допомогою персональних комп’ютерів, на
національному рівні – у Головному
інформаційно-обчислювальному
центрі Українського Гідрометцентру.
Ці дані узагальнюються і наводяться у спеціалізованих щорічниках та в
“Національній доповіді про стан забруднення природного середовища України”, а
також широко використовується при підготовці різноманітних інформаційних
матеріалів для центральних і місцевих органів влади та за запитами різних
організацій. Вся первинна інформація у вигляді таблиць звітності на паперових та технічних носіях
знаходиться у Галузевому державному архіві гідрометслужби, що діє з 1995 року у
складі Центральної геофізичної лабораторії.
Система моніторингу є складовою частиною національної інформаційної
інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн. Інформація, що
зберігається в системі моніторингу є надзвичайно важливою, оскільки
використовується для прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального
використання природних ресурсів та екологічної безпеки органами державної влади
та органами місцевого самоврядування і надається їм безкоштовно відповідно до
затверджених регламентів інформаційного обслуговування користувачів системи
моніторингу та її складових частин.
Система моніторингу атмосферного повітря в Україні стрімко
розвивається, збільшуючи кількість стаціонарних постів спостереження,
удосконалюючи методи
моделювання і прогнозування стану повітряного середовища та
автоматизуючи існуючі мережі збору даних.
Література
1.
Постанова
Кабінету Міністрів України від 09 березня
1999 року № 343 „ Про затвердження порядку по організації та
проведенню моніторингу в галузі охорони
атмосферного повітря”.
2.
“Програма
поліпшення якості базових спостережень за забрудненням та моніторингу
навколишнього природного середовища”, яка затверджена наказом № 57
Мінекоресурсів від 08.02.2002 р.
3.
Постанова
Кабінету Міністрів України від 30 березня
1998 року № 391 „Про затвердження Положення про державну систему
моніторингу довкілля” (із змінами).
4.
Праці
Центральної геофізичної обсерваторії/ Під ред. О.О. Косовця. – К.: Інтерпрес
ЛТД, 2008.- Вип. 2(16).-121 с.