Економічні науки / 10. Економіка підприємства

к.е.н. Богацька Н.М., Сафронов С.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельно-економічного університету

Витрати підприємства – суб’єкта ЗЕД на митне оформлення експорту

Важливим чинником стабілізації економічної ситуації в багатьох країнах є експорт товарів і послуг. Позитивні зрушення в структурі зовнішньоторговельного балансу країни можна посилити за рахунок створення передумов для підвищення ефективності експортної діяльності підприємств. Сучасні проблеми у зовнішньоекономічній діяльності підприємств частково спричинені тим, що її розвиток відбувається за відсутності відповідного нормативно - правового забезпечення. Тому ця сфера діяльності підприємств потребує нових досліджень і науково-методичного забезпечення.
Сучасний стан економіки України потребує пошуку шляхів інтенсифікації виробництва, підвищення якості виробництва та функціонування підприємств – експортерів. Вирішити проблему ефективного функціонування таких підприємств стане можливим за умов прийняття оптимальних рішень, в основі яких зосереджена техніко-економічна інформація щодо випуску продукції, витрат на її виробництво та рівня цін на її реалізацію, які автоматично зростають при перетині кордону.

Однією з складових витрат підприємств – експортерів при перетині кордону є витрати на митне оформлення. Процес формування витрат на митне оформлення експорту завжди був у полі зору вітчизняних і зарубіжних вчених. У багатьох наукових публікаціях висловлено пропозиції щодо існуючої методики формування витрат та її вдосконалення. Вагомий внесок у цю сферу зробили як вітчизняні, так і зарубіжні науковці: І.А. Бланк , С.Ф. Голов, В.А. Дерій, Е. Майер , В.В. Сопко, А. Томпсон , Дж. Фостер , А.Д. Шеремет.
Метою дослідження є аналіз витрат експортера, які виникають при митному оформленні експортних операцій.
Митному оформленню передує обов'язкове декларування предметів, які перетинають кордон України. Для цього необхідно подати до митниці дані, необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, сплатити необхідні платежі, пред'явити товари чи майно. Обов'язковими для подання є такі документи: вантажна митна декларація; договір або контракт; реєстраційна картка; транспортні документи; супровідні документи; дозволи державних органів контролю, які потребує даний товар; документи, які підтверджують сплату відповідних митних платежів [3, с. 24] .
Витрати підприємств, які виникають під час проходження митних процедур, можна поділити на дві групи: витрати, безпосередньо зв'язані з роботою митних органів та витрати, які не залежать від діяльності митниці.
У першу групу входять витрати підприємств під час митного оформлення. Його ускладнюють нечіткі митні правила, високий обсяг паперової роботи; неоптимальна кількість і розподіл працівників митниць за етапами оформлення; невиправдано ретельна перевірка вантажів; недостатньо високий рівень кваліфікації окремих інспекторів митниці, який призводить до помилок і затримок при оформленні; низький стан технічних засобів контролю та обчислювальної техніки.
До другої групи можна віднести витрати, пов'язані з нечіткою роботою інфраструктури організацій, які співпрацюють із митницею (державних органів санітарного, ветеринарного, екологічного, радіологічного контролю) . У сферу посередницької діяльності також входять митні склади, перевізники, страхувальники, склади тимчасового зберігання, митні брокери, фірми інформаційного обслуговування. Підприємства стикаються з невиправданими затримками та помилками при оформленні дозволів; неможливістю отримання документів на місцях і необхідністю поїздок до відповідних міністерств; збоями у роботі фінансових і транспортних організацій тощо [4, с. 126] .
Необхідно проаналізувати витрати експортера, які виникають при митному оформленні експортних операцій:
1. Суб'єкти підприємницької діяльності, які бажають здійснювати експортні операції, повинні бути акредитовані як суб'єкти ЗЕД та отримати облікову картку суб'єкта ЗЕД, взятого на облік у вантажному відділі митниці. Ці підприємства повинні здійснювати оперативний і бухгалтерський облік своєї діяльності та подавати достовірні дані за формами державної статистичної звітності у сфері зовнішньоекономічних зв'язків.
2. Для оформлення вантажів на митниці підприємство повинно надати довідку про відсутність за межами України валютних цінностей і майна. Ця довідка має поновлюватися кожен квартал. Враховуючи те, що на отримання цього документа потрібно витратити кілька днів, суб'єкт ЗЕД повинен подбати про це завчасно.
3. Інша проблема — правильне кодування товарів, яке є дуже важливим, оскільки ставки мита можуть суттєво відрізнятися в залежності від коду. Також для різних товарів передбачається отримання відповідних дозволів. У випадку неоднозначного кодування товару інспектор митниці може вимагати експертизи з визначення коду товарної номенклатури ЗЕД, на яку буде витрачено щонайменше один день

4. Також необхідно отримати сертифікат походження на товари українського виробництва, що експортуються. Це важливо тому, що можуть статися випадки повернення товарів в Україну, але без наявності сертифіката походження, підприємство буде змушене платити мито на власну продукцію.
5. Крім митних органів, контроль за пересуванням товарів через митний кордон України здійснюють державні органи експортного, санітарного, ветеринарного, екологічного, радіологічного та інших видів контролю. Для отримання відповідних дозволів підприємству буде потрібно витратити кошти та певний час.
6. При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта переводиться у валюту України за курсом Національного банку України на день подання митної декларації. Підприємствам, які займаються експортом регулярно, бажано перераховувати гроші на рахунки митниць заздалегідь. Ця процедура займає 1—2 дні [2, с. 130].
Найголовнішим засобом запобігання зайвих витрат на митне оформлення експорту є стабільність та зрозумілість українського митного законодавства для суб’єктів ЗЕД. Але поки цього не станеться, підприємства мають самостійно вишукувати внутрішні резерви для скорочення своїх витрат при митному оформленні експортних операцій. Для зменшення витрат підприємства на митне оформлення слід мати фахівців, які володіють необхідним знанням митного законодавства й здатні постійно стежити за його змінами [1, с. 256] .
Підсумовуючи вищесказане, необхідно зауважити, що сьогодні, досить суттєвою складовою витрат експортерів української продукції за кордон є витрати на митне оформлення. Тому підприємства – експортери повинні досконало знати чинне законодавство, особливо в галузі митного оформлення, для попередження непередбачених затримок і перешкод.
Пріоритетними напрямками роботи в цьому питанні повинні стати:
- зниження витрат на митне оформлення та усунення неефективних експортних операцій;
- спрощення схеми митних процедур скорочення обсягу необхідної документації;
- усунення затримок митних вантажів, попередження зловживань у митній справі.

Список використаних джерел:
1. Бубенко С.П. Організаційно – економічний механізм експортної діяльності підприємства – Харків, 2005. – 368 с.
2. Дахно І.І., Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. Посібник – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 360 с.
3. Саллі В.А, Трифонова О.В., Швець В.Я., Основи зовнішньоекономічної діяльності : Навчальний посібник. –К .: ВД «Професіонал», 2003, - 176 с.
4. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2007, - 456 с.