Голишевська Л. В., Поліщук Л. В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

За останні роки в Україні на найвищому рівні дійшли розуміння особливої соціально-економічної ролі малого бізнесу, який в кризових умовах створює нові робочі місця без будь-якого фінансування з боку держави, розширювати самозайнятість населення, залучати до легальної економічної сфери ті кошти, що зараз перебувають поза банківською сферою. До того ж, малий бізнес має вирішальне значення й для формування конкурентного середовища та створення середнього класу.

В умовах дестабілізації економіки, обмеження фінансових ресурсів саме суб’єкти малого підприємництва, які не потребують великих стартових інвестицій, характеризуються швидкою окупністю витрат, більш активні в інноваційній діяльності, здатні за певної підтримки стимулювати структурну перебудову економіки, розвиток економічної конкуренції, сприяти послабленню монополізму, створювати додаткові робочі місця, забезпечувати широку свободу , насичувати ринок товарами й послугами.

Формування ефективно діючих ринкових механізмів, спроможних забезпечити стале економічне зростання, потребує впливу державних інституцій на економічну систему на макро- та макрорівні. Державне регулювання економіки, яке здійснюється насамперед шляхом застосування перерозподілу виробленого суб’єктами підприємництва додаткового продукту через податкові вилучення, повинно відповідати вимогам ефективного розвитку ринкової економіки.

Визначальною умовою створення ефективної системи державного регулювання економіки є наукове обґрунтування концептуальних засад податкової політики, що повинна формуватися на відповідній методологічній основі, що дасть можливість забезпечити гармонічні стосунки та реалізувати економічні інтереси держави та платників податків [1].

Головним суб’єктом, який діє за умов ринкової економіки, є підприємець, людина, зайнята видами діяльності, що мають ринкову цінність. Мале підприємництво виконує особливу функцію в економіці, суть якої зводиться до оновлення економічної системи, створення інноваційного середовища, відкриття шляху до перетворень, та стає силою, що прискорює рух економіки по шляху ефективності, раціоналізації, бережливості та постійного оновлення. Розвитку малого підприємництва заважають цілий ряд економічних та організаційних перешкод, де особливу роль відіграє механізм його оподаткування.

Оцінка ефективності спрощеної системи оподаткування свідчить про те, що діюча система не стимулює розвиток оптимальної кількості суб’єктів малого підприємництва, а, навпаки, сприяє функціонуванню дрібних підприємств, що обумовлює необхідність кардинальних змін щодо критеріїв для переходу на спрощений режим оподаткування та розробки нових концептуальних принципів цієї системи.

Чинна система оподаткування в Україні створює значне податкове навантаження на суб’єктів малого підприємництва. Введення в Україні спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва ще не забезпечило необхідних зрушень в їх розвитку. У той же час, продовжується формування значного тіньового сектора економіки, в тому числі і за рахунок суб’єктів малого підприємництва, що призводить до масового ухилення від оподаткування.

Підприємства малого бізнесу є суб’єктами ринкової економіки, які самостійно здійснюють виробничу, торговельну та інші види діяльності. Основним джерелом отримання фінансових ресурсів таких підприємств є кошти, які можуть бути одержані від реалізації виробленої продукції, надання послуг або виконання робіт. Після прийняття указу Президента України від 28.06.1999р. №746/99 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» на таку систему перейшли більшість підприємців. Як доводить досвід така система оподаткування є ефективнішою, ніж звичайна, вона сприяє розширенню та розвитку малого бізнесу [2].

Є обмеження згідно з чинним законодавством і за видами діяльності при віднесенні їх до підприємств малого бізнесу. До них не можуть відноситись довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи, діяльність у сфері грального бізнесу, здійснення обміну іноземної валюти, виробництво та імпорт підакцизних товарів тощо.

На сплату фіксованого податку мають право перейти лише приватні підприємці, котрі здійснюють реалізацію товарів або ж надають сукупні послуги лише на ринках, сплачуючи ринковий збір.

Поряд з фіксованим податком діють такі види спрощеного оподаткування для малого підприємництва: єдиний податок, спеціальний торговий патент та фіксований сільськогосподарський податок [2].

На спрощену систему оподаткування може перейти підприємець, у якого кількість працівників, у тому числі й членів його сім’ї, не перевищує 10 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг не перевищує 500 тисяч гривень.

Більшість підприємств малого бізнесу створюються у сфері торгівлі та побутового обслуговування населення. Для цих суб’єктів є така приваблива система оподаткування, як придбання торговельного та спеціального торговельного патенту. Законодавчою базою при цьому є Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є: сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які здійснюють переробку та збут сільськогосподарської продукції; власники земельних ділянок та землекористувачі, у тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, крім власників й землекористувачів земельних ділянок, переданих для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, садівництва, дачного будівництва, а також для городництва, сінокосіння та випасання худоби.

Отже, законодавче врегулювання питань спрощеної системи оподаткування повинно сприяти привабливості малого підприємництва, що в свою чергу слугуватиме чинником формування конкурентної економіки України, оскільки спрощена система оподаткування дає змогу досягнути головної мети податкового реформування в Україні і забезпечити максимально можливу рівновагу інтересів як економічних агентів так і держави. Теперішня спрощена система оподаткування істотно відрізняється від звичайної системи оподаткування і має позитивні чинники. Особливо вигідною ця система є для підприємств торгівлі та сфери надання послуг, у вартості яких досить високим є рівень додано вартості.

Література:

1.Лютий І. О., Романюк М. В. Проблеми та перспективи спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва в Україні// Фінанси України.-2007.-№6. – с. 31- 38.

2.Шеронова О. Спрощена система оподаткування як захід стимулювання малого підприємництва// Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво.-2006.-№5.- с. 424-427.