Шемовнєва А.О., науковий керівник Коновал О.А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського

Аналіз діяльності міжнародних корпорацій в умовах кризи

В даний час на фінансовому і фондовому ринках важко спрогнозувати фінансову ситуацію, оскільки найбільші світові корпорації і холдинги втрачають стабільність. Одне з найперших крупних банкротств на міжнародному ринку сталося ще в 2001 році. Корпорація Enron, об'єм продажів, якої складав більше 100 млрд. дол., була тимчасово захищена від кредиторів законом США про банкрутство. Причиною кризи даної корпорації стало утаєння керівництвом протягом декількох років збитків на сотні мільйонів доларів в рахунках своїх дочірніх компаніях. Наступним масштабним банкротством стала втрата платоспроможності корпорації Worldcom – одного з найбільших операторів телефонного зв'язку США. Проблемою стала також підроблена звітність – корпорація штучно завищувала доходи у розмірі декількох мільярдів доларів. Потім, щоб вийти з кризи керівництво корпорації випустило облігації, що привело до втрат банків від 100 млн. дол. до 17 млрд. дол. У Європі також зіткнулися з подібними проблемами, найяскравішим прикладом стало визнання в судовому порядку банкрутства італійської молочної імперії Parmalat. У 2003 році стало відомо, що компанія, як мінімум 15 років фальсифікувала свої фінансові документи, недостача у розмірі 4 млрд. євро була прихована у фальшивих документах однієї з дочірніх компаній Parmalat – офшорною фірмою Bonlat. У 2004 р. розмір «чорної діри» у фінансах компанії склав 10 – 12 млрд. євро. Крах великих міжнародних корпорацій привів до світової фінансової кризи, а головною проблемою стала відсутність довіри до репутації лідерів на ринках.

В даний час до компаній-банкротів належать – американські корпорації Fannie Mae і Freddy Mac, що знаходяться в кризі або близькі до нього, – PSA Peugeot Citroen, Renault, Feat, банківські групи Citigroup, аерокосмічний концерн EADS і ін.

Дана проблема досліджувалася багатьма зарубіжними і вітчизняними ученими, а саме: А. Серовою, С. Тарнавським, Н. Сабанчієвим і ін. Проте, на даний момент питання розробки ефективних шляхів по виходу з кризисних ситуацій ще не досить вивчені. Основним завданням є вивчення і систематизація сучасних антикризових стратегій на прикладі світового досвіду, пошук основних шляхів вирішення фінансових проблем міжнародних корпорацій і їх передбачення в майбутньому.

Ринок – жорстокий інструмент відбору в світі бізнесу. Причиною кризи може бути випадковість, невірне управлінське вирішення менеджера, але найчастіше корпорації опиняються в кризисному положенні із-за нездатності до кардинальних антикризових змін. Так в 1980-90-х рр. в США такої небезпеки піддалася ціла галузь – роздрібна торгівля. Компанії, що не відмітили настання нових часів, були вимушені поступитися дорогою активним і динамічним новачкам, і одною з тих, що програли стала мережа універмагів Woolworth, яка впродовж декількох років входила до числа провідних компаній Америки. Не вирішуючись на кардинальні зміни, керівництво компанії здійснювала безліч невеликих кроків, але все це була пасивна оборона і, на жаль, це призвело до краху Woolworth на американському ринку. На прикладі даної компанії можна зробити наступні виводи: корпорація повинна була розробити антикризову маркетингову стратегію – повернення компанії на ринок. Для цього було необхідно поліпшити організацію маркетингу і збуту, створити відділ маркетингу, провести дослідження по аналізу ринку, інтенсифікувати діяльність по просуванню товарів, а також ввести післяпродажний сервіс, це б дозволило корпорації з найменшими витратами відновити її платоспроможність.

Для виходу міжнародної компанії з кризисної ситуації слід своєчасно упроваджувати антикризову стратегію, лише тоді діяльність компанії зможе уникнути погроз. Корпорація, що нестримно розширює бізнес, освоює нові ринки і що набуває інших підприємств, ризикує переоцінити свої можливості, і тоді невірне рішення, прийняте в нестійкій ситуації, легко може обернутися для неї серйозними втратами. Саме з такими втратами зіткнулася американська мережа аптек Rite Aid, яка за декілька років подвоїла свої розміри шляхом поглинань. Керівництво Rite Aid переоцінило сили компанії, виявилося в боргах, а коли не змогло їх повернути, вдалося до фінансових махінацій із звітністю, приписавши за три роки близько 1,6 млрд. дол. доходів. В результаті Rite Aid виявилася на межі банкрутства, і новій управлінській команді, що прийшла в компанію, довелося серйозно попрацювати, щоб повернути її до життя. Тому компанія стала залучати здібності, ініціативу і енергію співробітників Rite Aid для її порятунку. Корпорації допомогла вийти з кризи антикризова стратегія виробництва, а саме підвищення економічної ефективності виробництва, оскільки всі виробничі операції були досліджені, проаналізовані доходи і витрати і вибраний найбільш ефективний напрям – ліки по рецептах. Ці заходи допомогли істотно вплинути на досягнення певної структури виробництва, витрат і збуту.

Ще одним прикладом розробки ефективної антикризової стратегії є компанія Compaq. У 1990-ті роки вона вважалася безумовним лідером американського ринку персональних комп'ютерів. Швидке поглинання виробника серверів і мережевого устаткування Digital Equipment в 1998 році обернулося провалом. Менеджмент об'єднаної корпорації розділився на дві фракції, які звинувачували один одного в помилках і відмовлялися нести відповідальність. Компанія втрачала позиції на ринку, і в цій ситуації призначення генеральним директором фахівця з антикризових стратегій Майкла Капелласа, який не належав до жодної з фракцій стало найоптимальнішим варіантом. Насамперед він зібрав 20 топ-менеджерів компанії на триденну нараду, де фактично тримав їх замкнутими в конференц-залі по 12 годин на добу. Підсумком цієї зустрічі стали радикальні внутрішні реформи в Compaq. Компанія піддалася корінній реструктуризації: якщо раніше вона була розділена за виробничим принципом, то тепер основоположним критерієм сталі категорії клієнтів і їх потреби в певних продуктах. Керівники нових підрозділів несли повну відповідальність за їх прибуток і збитки, а 30% бонусів топ-менеджерів, включаючи генерального директора, залежали від такого показника, як міра задоволеності клієнтів. Отримавши настільки серйозні стимул-реакції, менеджери стали працювати ефективніше, і, в результаті, доля вчасно поставленою замовникам продукції всього за рік збільшилася на 60%. У даній корпорації була застосована антикризова управлінська стратегія – посилення кадрового потенціалу підприємства. Першою дією, що стосується всіх відділів, був підбір фахівців, що відповідають вимогам нового часу. Зміна керівництва також була необхідна для реалізації неадекватних поточним умовам і довгостроковій стратегії методів. Щоб ефективно рухатися назустріч поставленій меті, керівник повинен координувати роботу і спонукати людей до її виконання, що і було реалізовано в корпорації Compaq.

Після вивчення досвіду міжнародних корпорацій по виходу з кризисних ситуацій можна розробити систему основних антикризових стратегій, найефективніше її виділити в наступних блоках: антикризові стратегії маркетингу, виробництва, управління і фінансів. У даній роботі були розглянуті антикризова стратегія повернення підприємства на ринок, стратегія підвищення економічної ефективності виробництва і стратегія посилення кадрового потенціалу корпорації.