Науковий керівник: Бєлгородцева М. О.,

студентка групи ОА-05-Г Мельник Ю. В.

ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕНТАРІЗАЦІІ РОЗРУХУНКІВ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОІ ДІЯЛЬНОСТІ

Важлива роль у здійсненні організації обліку експортно – імпортних операцій належить інвентарізаціі розрахунків з нерезидентами у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Результатом інвентаризації є складання інвентарних описів з метою коригування даних про залишки і реальний стан дебіторсько – кредиторської заборгованості в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Питання інвентарізаціі розрахунків з неризедентами було досліджено такими вітчизняними науковцями, як Ф. Ф. Бутинець, Т. В. Войтенко, С. Г. Голов, В. П. Сопко та багатьма іншими.

Метою статті є обґрунтування теоретичних і науково – практичних аспектів інвентарізаціі розрахунків з нерезидентами у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з Інструкцією по інвентарізаціі основних засобів, нематеріальних активів, товарно – матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків [1] ініціатива у проведенні звірки розрахунків надана кредиторам, тобто тим у кого є дебіторська заборгованість. Вони мають складати за власними даними акт звірки і направляти на узгодження контрагентам. Якщо залишки заборгованостей співпадають, то дані по дебіторській заборгованості достовірні. Якщо ж ні, то дебітор у відповідь кредитору має право попросити надати документи, на підставі яких обліковується заборгованість. Відповідно кредитору необхідно іх надати або повідомити про причини не надання або відсутності документів. Якщо і після обміну документами залишаються питання у відносинах, то сторонам при здійсненні експортно- імпортних операцій необхідно звернутися до Міжнародного комерційного арбітражного суду.

Особливістю експортно – імпортних операцій є те, що строк позовної давності становить не три роки, а залежить від того, право якої країни поширюється на відносини сторін договору.

Розглянемо наслідки списання дебіторської та кредиторської заборгованості за минувшим строком позовної давності, що виникла при здійсненні експортно- імпортних операцій внаслідок отримання від неризедента або перерахування нерезиденту попередньої оплати за товари чи послуги. Згідно з П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» [3] поточну дебіторську заборгованість, по якій існує впевненість у іі неповерненні боржником або по якій минув строк позовної давності, визначають як безнадійну дебіторську заборгованість. Відповідно у періоди закінчення строку позовної давності таку дебіторську заборгованість списують за рахунок резерву сумнівних боргів (Д-т 38 «Резерв сумнівних боргів») або при його недостатності – за рахунок сумнівних і безнадійних боргів (Д-т 944 «Інші операційні витрати») з відображенням на позабалансовому рахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» не менше трьох років.

У податковому обліку згідно з пп. 5.2.8 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» [4] суму безнадійної заборгованості по відвантажених не експорт товарах ( Д-т 362 К-т 702) включають до валових витрат, оскільки при експорті був відображений валовий дохід. У разі здійснення експортно – імпортних операцій таким заходом може бути подання позову до Міжнародного комерційного арбітражного суду.

За дебіторською заборгованістю, що виникла внаслідок здійснення вітчизняним покупцем попередньої оплати за товари чи послуги (Д-т 371 -

К-т 312), право на валові витрати виникає лише на дату фактичного оприбуткування товару, а не на дату оплати. Тому таку безнадійну заборгованість можна віднести до валових витрат згідно з п. 5.2.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки вона не була віднесена до валових витрат раніше, лише при умові, що покупець – кредитор прийняв відповідні заходи щодо стягнення боргу, які не до позитивного результату. У разі здійснення експортно – імпортних операцій таким заходом може бути подання позову до Міжнародного комерційного арбітражного суду.

Також виникає безнадійна кредиторська заборгованість нерезиденту, яку у бухгалтерському обліку прийняту відображати за дебетом субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

У податковому обліку така сума вважається безповоротною фінансовою допомогою згідно з пп. 1.22.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і включається до валового доходу. Тобто після закінчення строку позовної давності по вартості отриманих від нерезидента авансах ( Д-т 312 – К-т 681) необхідно зменшити валовий дохід по отриманій попередній оплаті, оскільки така операція не може вважатися продажем, бо вона не відбулась, з одночасним його збільшенням згідно з пп. 4.1.6 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» [4]. Вартість отриманих товарів від кредитора ( Д-т 28 К-т 632) також вважається доходом з інших джерел і оподатковується податком на прибуток.

Таким чином, можна зробити наступні висновки, що інвентаризація розрахунків з нерезидентами є невід’ємною частиною зовнішньоекономічної діяльності і відображає реальний стан дебіторсько – кредиторської заборгованості у відносинах з іноземними контрагентами. Під час проведення інвентарізаціі розрахунків потрібно закривати рахунки дебіторської та кредиторської заборгованості, адже вона впливає на бухгалтерський і податковий облік підприємства.

Література:

1. Закон Украіни «Про оподаткування прибутку підприемств» від 28.12.94р. № 335/94-ВР.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затв. наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99р. № 237.