Экономические науки/ 3. Финансовые отношения

Плахотна І.С., Царенко О.Б.

Науковий керівник: Британська Н.Н., асистент

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Особливості здійснення державних запозичень в Україні

Для забезпечення ефективного функціонування вітчизняної економіки необхідним є проведення виваженої політики державних запозичень та побудова ефективного інституційного забезпечення для її проведення.

Проблеми проведення ефективних економічних реформ і здійснення значних капіталовкладень в економіку України набувають все більшої актуальності, особливо за умов, коли відчувається брак коштів у державі. Саме тому, для пожвавлення економічної кон’юнктури та розв’язання фінансових проблем у державі доцільно використовувати залучені кошти.

Перспективним джерелом залучення коштів в Україні є внутрішній ринок, оскільки на сьогодні він характеризується значною ємністю, а запозичення на ньому є менш обтяжливими, ніж на зовнішньому ринку. Крім того, мобілізація фінансових ресурсів шляхом здійснення внутрішніх державних запозичень характеризується значно меншими негативними наслідками для державних фінансів у порівнянні з монетарними засобами балансування доходів і витрат Уряду [3, с. 57].

Слід зауважити, що управління державним боргом та функціонування системи державних позик досліджується у наукових працях таких видатних українських вчених-економістів, як В. Базилевич, О. Барановський, М. Бунге, О. Василик, Т. Вахненко, І. Лютий, Л. Новосад та ін. Проблеми здійснення державних запозичень широко досліджуються в роботах таких російських вчених: А. Анісімової, А. Вавилова, С. Вітте, Ю. Данилова, Л. Федякіна та інших.

Аналізуючи надходження до державного бюджету, що не є його доходами (недоходні надходження), необхідно визначити статус таких бюджетно-фінансових механізмів, як державне зобов’язання та державний борг, та встановити співвідношення використаних у законодавчій базі категорій фінансування бюджету, надходжень до бюджету, бюджетних запозичень.

Згідно з Бюджетним кодексом України, джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запозичення, а також вільний залишок коштів Державного бюджету, із дотриманням умов бюджетного законодавства. Таким чином, недоходні надходження до Державного бюджету можна вважати фінансуванням бюджету, основними частками якого є внутрішні та зовнішні державні запозичення. Державне внутрішнє запозичення здійснюється шляхом укладання угод з резидентами України про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на внутрішньому ринку; державне зовнішнє запозичення здійснюється шляхом укладання з нерезидентами України угод про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на зовнішньому ринку.

Так, для фінансування дефіциту бюджету та рефінансування боргових виплат у 2009 році Уряд залучив 18807,9 млн. грн. (2,5 млрд. дол. США) зовнішніх позик і 70041,5 млн. грн. внутрішніх позик (табл. 1) [1, с. 49].

Таблиця 1

Фінансування дефіциту Державного бюджету України у 2009 році (млн. грн.)

Найменування	Всього	Загальний фонд	Спеціальний фонд
Загальне фінансування	31105,0	9170,6	21934,4
Фінансування за борговими зобов’язаннями	61401,6	53170,6	8231
Запозичення	88849,4	79885,2	8964,1
Внутрішні запозичення	70041,5	65260,2	4781,3
Зовнішні запозичення	18807,9	14625	4182,9
Погашення	-27447,7	-26714,6	-733,1
Внутрішні зобов’язання	-14518	-14518
Зовнішні зобов’язання	-12929,7	-12196,6	-733,1
Надходження від приватизації державного майна	8501,2		8501,2
Фінансування за активними операціями	-38797,9	-44000	5202,1

Реальний дефіцит державного бюджету у 2009 році майже сягнув 10% ВВП.

У 2010 році фінансовими аналітиками прогнозується зростання дефіциту понад 150 млрд. грн. Дефіцит збільшуватиметься внаслідок зростання зарплат бюджетників, закону про соціальні гарантії тощо. Відсутність закону про бюджет на 2010 рік примушує Уряд значно скоротити витрати і дозволяє керувати держфінансами в ручному режимі [2, с. 13].

Тому, стабілізація макроекономічного середовища та проведення дієвих структурних реформ мають вагоме значення для зменшення гостроти фінансової кризи та пом’якшення її впливу на реальний сектор економіки. Серед заходів антикризового управління вагоме місце посідають інструменти забезпечення зовнішньої платоспроможності Уряду та корпоративних позичальників на міжнародних ринках.

Отже, боргова політика України потребує значного удосконалення шляхом поліпшення її нормативно-інституційного забезпечення, розширення спектру інструментів, кола завдань та пріоритетів.

Література:

1. Вахненко Т. Політика державних запозичень та управління корпоративними боргами в умовах фінансової кризи // Економіст. – 2009. - №3. – С. 48-51.

2. Моташко Т.П. Приказюк Н.В. Державні запозичення: світовий досвід та особливості здійснення в Україні // Економіка та держава. – 2009. - №5. – С. 12-14.

3. Стахович Л.В. Рыжавская Л.Ю. Необходимость и сущность управления государственным внутренним долгом // Финансы и кредит. – 2008. - №15. – С. 56-63.