Семчук О.В., Чорна А.А.
Буковинська державна фінансова
академія
Кредитні спілки як інструмент економічного
зростання в Україні: проблеми розвитку та напрями реформування
Постановка проблеми.
Перехід України до соціально орієнтованої ринкової економіки передбачає
створення конкурентоздатного фінансового сектора, який може мобілізувати і
надати державі необхідний обсяг інвестиційних ресурсів, забезпечуючи таким
чином її економічний розвиток.
Проте в умовах фінансової кризи особливого значення набувають фінансові
установи із соціальною складовою, які здатні захистити від знецінення
заощадження населення, забезпечити доступними фінансовими послугами громадян і
мале підприємництво.
Так, одним із вагомих інститутів кредитування у секторі фінансових послуг
та ефективним інструментом в акумулюванні грошових коштів і задоволенні
соціально-економічних потреб виступають кредитні спілки. Відіграючи помітну
роль у фінансово-кредитній системі України, вони виступають надійним засобом
підтримки населення та підвищення й поліпшення економічного добробуту країни.
Аналіз останніх досліджень і
публікацій. Особливості і проблеми функціонування кредитних спілок в
Україні досліджувалися багатьма вітчизняними та зарубіжними вченими. Зокрема,
фінансово-економічні аспекти діяльності кредитних спілок висвітлювали у своїх
роботах О.Ю. Гавриленко, І.М. Мазур, Ю.Ю. Чабан, О. Волкова, О.О. Хоменко, Л.В.
Ільченко-Сюйва та ін. Чимало наукових праць присвячено окремим сторонам
правового забезпечення діяльності кредитних спілок, зокрема фінансово-господарському
механізму кредитної кооперації, організації страхування кредитних ризиків, а
також аналізу ресурсів кредитних спілок і порядку їх розподілу – вивчались
такими науковцями як В.П.Хомутенко, Н.Славова, Б. Сорока, Р. Сіржук та ін.
Постановка завдання. Не
дивлячись на велику кількість статей, публікацій і монографій щодо особливостей
функціонування кредитних спілок, недослідженими залишаються передумови
формування та напрями удосконалення їх функціонування у сучасних умовах
господарювання. Саме тому, метою написання статті є розгляд основних
конкурентних переваг кредитних спілок в умовах ринкової економіки та визначення
перспектив їх подальшого розвитку на фінансовому ринку України.
Виклад основного матеріалу. Згідно
Закону України «Про кредитні спілки»
від 20.12.2001 р., дані інститути являють собою неприбуткові організації,
засновані фізичними особами, профспілками та їх об’єднаннями на кооперативних
засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні і наданні
фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної
спілки [1].
У сучасних умовах господарювання, зважаючи на загальносвітову тенденцію
підвищення обсягу кредитних операцій та поширення розрахунків у кредит,
кредитні спілки посідають особливе місце серед фінансових посередників, що
діють на фінансовому ринку України.
В першу чергу, кредитні спілки сприяють перетворенню грошових заощаджень
громадян у фінансові ресурси. Таким чином, акумулюючи частину валового
внутрішнього продукту (ВВП), вони мають можливість перетворювати її на суттєвий
інвестиційний ресурс. З іншої сторони, діяльність кредитних спілок направлена
на задоволення фінансових потреб малих та середніх підприємств, частка яких у
сукупному ВВП становить 50-60%. Отже, їхня відмінність і в той же час перевага
над іншими фінансово-кредитними інститутами полягає в тому, що вони мобілізують
найдешевші фінансові ресурси, використання яких спрямоване на розвиток бізнесу і розширення споживчого попиту населення.
Сьогодні в Україні діє близько 800 таких установ. Вони об’єднують 2,7 млн. громадян України та
надають фінансові послуги практично кожній третій українській родині і
залишаються важливим механізмом кредитування широких верств населення,
суб’єктів малого підприємництва, фермерських господарств, робота з якими не
була і не є пріоритетною для банків та інвестиційних фондів. Загальний кредитний
портфель кредитних спілок України складає близько 6 млрд. грн [6,
67].
Проте, у наявних умовах розвитку, не зважаючи на значну кількість
зареєстрованих кредитних спілок, не можна констатувати їх ефективне
функціонування – хоча фінансові можливості кредитних спілок з кожним роком
зростають, структуру кредитування ніяк не можна назвати ефективною.
Згідно з Концепцією розвитку системи кредитної кооперації, схваленої
розпорядженням Кабінету Міністрів України, серед найважливіших сучасних проблем
розвитку кредитних спілок варто виділити:
-
недостатній для належного виконання їхніх зобов’язань перед членами рівень
капіталізації;
-
відсутність діючої інфраструктури фінансової й
технічної підтримки ефективної діяльносіт кредитних спілок;
-
відсутність ефективного механізму захисту прав
членів кредитних спілок, у тому числі системи гарантування вкладів;
-
існування значної кількості кредитних спілок, що у
своїй діяльності не дотримуються основних принципів міжнародного кооперативного
руху й вимог щодо захисту прав їх членів;
-
низький рівень професійної діяльності й технічної
оснащеності переважної більшості кредитних спілок [2].
Тому, головною метою розвитку національної кредитної
кооперації є здійснення заходів, спрямованих на стабілізацію системи кредитної
кооперації в Україні та підвищення її конкурентоспроможності на ринку
фінансових послуг.
В короткостроковій перспективі доцільним є забезпечити збільшення
платоспроможності кредитних спілок та підвищити рівень захисту їх вкладників.
Вирішення зазначених завдань, пов’язане з необхідністю удосконалення фінансових
нормативів, які мають вплинути на зменшення ризиків, притаманних діяльності
кредитних спілок, та удосконалити недобросовісним посадовим особам маніпуляції
з фінансовими ресурсами кредитних спілок у власних корисних цілях.
Зокрема, багато дослідників вважають доцільним встановити верхню межу
кредитів у загальній сумі активів кредитної спілки на рівні 85% від загальної
суми активів. В основі цього показника покладено норматив розміру резервного
капіталу, який має формуватись кредитною спілкою до досягнення ним 15% від
розміру активу. Оскільки резервний капітал має виконувати свою природну функцію
резерву коштів, за рахунок яких кредитна спілка повинна бути здатна виконати
свої зобов’язання, логічним є формування кредитною спілкою не менш 15% активів
в інших формах, ніж кредити. Введення вказаного нормативу дозволить зменшити
кредитні ризики кредитних спілок та підвищить їх платоспроможність [4, 44].
З метою запобігання оформлення фіктивних кредитів, доцільно рекомендувати
кредитним спілкам запроваджувати норматив забезпеченості кредитів:
встановлювати ліміт незабезпеченого розміру кредиту в залежності від суми
документально підтвердженого доходу позичальника. Якщо сума кредиту більша від
встановленого ліміту – видача кредиту має здійснюватись виключно за умови його
забезпеченості у вигляді застави, іпотеки, страхування. За таких умов фіктивне
кредитування стане витратним та небезпечним з точки зору втрати наданого
забезпечення.
Таким чином, впровадження наведених заходів дозволить
гарантувати підтримання на стабільному рівні чи підвищення фінансової
спроможності кредитних спілок, а також зниження ризиків їх діяльності.
Щодо комплексного вирішення питань, які
гостро постали перед кредитними спілками, необхідно вжити наступні заходи на
довгострокову перспективу.
В першу чергу, актуальним є питання формування установ сервісної
інфраструктури, які повинні надавати послуги кредитним спілкам і об’єднаним
кредитним спілкам у сфері навчання, консультаційного супроводження,
інформаційних технологій, організації доступу до кредитних історій
позичальників, мінімізації фінансових ризиків, аудиту, управління ліквідністю
та ін.
Розбудову обслуговуючої інфраструктури кредитної кооперативної системи
доцільно починати саме в межах обласних асоціацій, таким чином забезпечуючи її
автономність, гнучкість і доступність для безпосередніх споживачів автономних
послуг – кредитних спілок. Основними напрямами розбудови допоміжної
інфраструктури є створення стабілізаційного фонду, агенції з роботи із
проблемними кредиторами, страхової компанії, аудиторського бюро, освітнього
центру та ін.
Паралельно з розробкою запобіжних заходів із боротьби з неповерненням
кредитів існує потреба у створенні механізмів боротьби з уже скоєними
порушеннями щодо виплати позик недобросовісними позичальниками. Адже, регулярно
здійснюючи заходи з повернення проблемних кредитів, спілки змушені витрачати чималі кошти на оплату послуг
юритів, пошти, судових зборів та ін.
Основними умовами підвищення ефективності використання потенціалу кредитних
спілок є:
1. Запровадження на державному й регіональному рівнях системи стабілізації
та фінансової оздоровлення кредитних спілок.
2. Створення систему страхування/гарантування вкладів від фінансових
ризиків.
3. Прискорення процесу формування потужних асоціацій, діяльність яких
сприятиме розробці й запровадженню єдиних правил поведінки на ринку
кооперативного кредитування, професійних і технологічних стандартів діяльності,
піднесенню іміджу й довіри до кредитних спілок.
4. Визначення одним із пріорітетних нарямів розвитку організаційної
інтеграції формування єдиної саморегулівної організації кредитних спілок у
формі всеукраїнської асоціації спілок.
5. Запровадження жорсткішої системи нагляду й контролю дотримання й
виконання основних показників діяльності кредитних спілок, згідно з якою у разі невиконання встановлених нормативів і
небажання усунути недоліки запроваджуватимуться санкції та відкриватиметься
процедуру поглинання потужнішими спілками, що приведе до природного укрупнення
спілок та підвищення їх конкурентоспроможності у майбутньому.
Таким чином, у сьогоденних умовах розвитку національної
кредитної кооперації стратегічним постає завдання забезпечення фінансової
стабільності кредитних спілок, підвищення їх конкурентоспроможності на ринку
фінансових послуг за такими показниками, як ефективність використання
фінансових ресурсів, забезпечення доступу до фінансових послуг населення й
малого підприємництва, а також фінансова безпека вкладів населення.
Висновок. Отже, кредитні спілки виступають ефективним інструментом підтримки
населення та підвищення і поліпшення економічного добробуту держави.
Перехід кредитної спілки від функціонування як
«громадської установи задля зменшення бідності» до «професійної фінансової
установи» повинен досягатися за допомогою кооперативної ідеї та інвестування
для забезпечення фінансовими ресурсами своїх членів, що сприятиме зростанню та
розвитку економічної системи. Саме тому, одним із основних пріорітетів розвитку
кредитних спілок в Україні є збереження кооперативного принципу їх
функціонування, забезпечення якісного обслуговування членів фінансових
кооперативів та якнайшвидше усунення суперечливих моментів у
нормативно-правових актах, які регулюють діяльність спілок.
Література:
3. Терещенко Г.М. Перспективи розвитку кредитних спілк в Україні // Фінанси України. – 2009. - №5. – с.87-94.
4. Волкова О. Удосконалення регулювання діяльності
кредитних спілок України // Економіст. – 2009. - №8. – с.44-45.
5. Мазур І.М., Чабан Ю.Ю. Система конкурентних переваг
діяльності кредитних спілок в умовах кризи // Інвестиції: практика та досвід. –
2009. - №17. – с. 38-40.
6. Ільченко-Сюйва Л.В. До проблеми використання
потенціалу кредитних спілок у забезпеченні економічного зростання: сучасна
практика і реалії України // Економіка та держава. – 2009. - №1. – с.66-69.