УДК 658. 386 Капченко Р. Л.

к. е. н., докторант Кіровоградського національного технічного університету

Формування робітничих кадрів для матеріально-виробничої сфери ‑ фактор прискоренного зростання економіки АР Крим (інвестиційно-інноваційний аспект)

Виходячи зі стратегічної мети соціально-економічного розвитку країни, в Автономній Республіці Крим повинні бути створені умови для формування обсягів і пропорцій зайнятості, характерних для соціально орієнтованої ринкової економіки. Необхідною умовою для цього, з одного боку, є достатність трудоресурсного забезпечення економіки, конкурентоспроможність робітничих кадрів, соціальна орієнтація ринку праці, з іншого – пожвавлення економічного розвитку та збільшення потреб роботодавців у робочій силі. Комплекс відповідних заходів повинен базуватися на узгодженні інтересів держави, роботодавців і найманих працівників з метою сталого прогресу територіальної громади, повної реалізації здібностей та інтересів особистості.

Зі зміною політичних реалій сьогодення, ситуація у сфері зайнятості Автономної Республіки Крим значною мірою визначається впливом демографічного фактора при формуванні кількості населення у працездатному віці, його статево-віковим складом, а також соціально-економічними чинниками, зокрема розвитком виробництва, ступенем його структурної модернізації та рівнем конкурентоспроможності, трудовою активністю населення, професійно-кваліфікаційними ознаками робітничих кадрів, їх здатністю до територіально-галузевої мобільності [1, с. 11].

Інвестиційна політика регіону має бути спрямована на створення умов сталого розвитку економіки, відродження конкурентних принципів у доступі до місцевих ресурсів внутрішнім та зовнішнім інвесторам, повноцінне використання економічного потенціалу регіону. У той же час, покращення регуляторного й інвестиційного середовища в регіоні, забезпечення прозорості, відкритості, стабільності й простоти інвестиційної та підприємницької діяльності; створення системи мобілізації інвестиційних ресурсів, сприяння збільшенню надходжень до місцевих бюджетів АР Крим шляхом реалізації інвестиційних проектів; активна політика органів виконавчої й законодавчої влади, як відповідальних учасників інвестиційних проектів, все це, та багато чого іншого, має бути спрямоване на стимулювання інноваційних схем у пріоритетних галузях матеріально-виробничої сфери регіону, впровадження сучасної нормативної законодавчої бази в сфері інноваційної діяльності. Незважаючи на те, що АР Крим володіє потужним науковим потенціалом, інноваційні процеси в матеріально-виробничій сфері регіону відбуваються повільно та не відповідають сучасним вимогам інноваційної моделі економічного зростання. Наприклад, у структурі більшості державних адміністрацій відсутні підрозділи, у функції яких входили б організація, координація, мотивація й контроль інноваційної діяльності. В свою чергу, на державному рівні питання інноваційної політики знаходяться в компетенції МОН України, хоча, на нашу думку, повинні входити також й у компетенцію Міністерства промислової політики України. Адже, забезпечення стабільності розвитку промисловості реалізується за умови створення сучасного, інтегрованого в світове виробництво, промислового комплексу, здатного в умовах інтеграції й глобалізації розв’язувати основні задачі соціально-економічного розвитку, як регіонів, так і України в цілому [2, с. 24].

Необхідно звернути увагу на те, що виробничий потенціал розглядається як можливість забезпечення якісних і кількісних характеристик розвитку господарської діяльності в регіоні щодо найбільш раціонального використання всіх видів ресурсів для задоволення потреб споживачів і при найменшому його негативному впливі на навколишнє середовище. Нарощування виробничого потенціалу – це сукупність заходів, які активізують господарську діяльність на підвищення конкурентоспроможності регіону. Формування та ефективне використання виробничого потенціалу визначається його складовими елементами, якими є природний, трудовий, науково-технічний, інформаційний, управлінський, інвестиційний та матеріально-технічний потенціали [3, с.76].

Ринкова система господарювання змінює практику формування програм оновлення техніки і визначення джерел їх покриття. Інвестиційна активність вже залежить не тільки від обсягів фінансів, а і від зацікавленості підприємств в удосконаленні виробничого потенціалу, а також створенні відповідних умов для високопродуктивної праці робітничих кадрів.

Таким чином, розвитку економічної активності населення АР Крим сприятиме: стимулювання процесів реструктуризації та модернізації господарського комплексу з орієнтацією на розвиток наукоємних, екологічно безпечних промислових виробництв, курортно-туристичної галузі; розширення міжрегіонального та міжнародного співробітництва; реалізація заходів регіональних програм зайнятості.

Отже, конкурентні переваги у сфері формування і розвитку робітничих кадрів для матеріально-виробничої сфери, забезпечення продуктивної зайнятості населення слід оцінювати як значною мірою втрачені внаслідок прорахунків у здійсненні трансформаційних перетворень. В свою чергу, реалізація потенційних конкурентних переваг вимагає: збереження наявного інтелектуального й професійно-кваліфікаційного потенціалу; активізації процесів підвищення кваліфікації та професійного перепрофілювання кадрів шляхом їх перепідготовки; вдосконалення територіально-галузевих пропорцій зайнятості; підвищення мобільності робочої сили.

Тому, величезна довіра у цьому процесі має покладатися на існуючу систему підготовки кадрів, на загальнодержавний та регіональні центри перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій.

Список використаних джерел

1. Схема-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Автономної Республіки Крим на період до 2015 року. – К.: РВПС України НАН України, 2005. – 195 с.

2. Капченко Р.Л. Місцеве самоврядування в Україні: Навч.-методич. посібник. – Севастополь.: ЦППК, 2007.- 28 с.

3. Управління потенціалом підприємства. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 362 с.