Науковий керівник: Пльонсак Олександр Леонідович

Студентка групи 37-ФК

Савенко Ольга Олександрівна

Вінницький національний аграрний університет

АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В АПК

Аграрне виробництво – найбільш вразливий сектор економіки України. Затяжна економічна криза, що охопила всі сфери економіки, завдала непоправних втрат аграрному виробництву, значно зруйнована система матеріально-технічного та інженерно-технічного забезпечення сільського господарства. Аграрному виробництву України притаманні низька продуктивність праці, високі трудові й матеріальні витрати. Така модель розвитку сільського господарства не гарантує досягнення продовольчої безпеки країни і вимагає негайного її вдосконалення.

В умовах структурної перебудови економіки України виключно важливого значення набуває активізація інвестиційної та інноваційної діяльності. Результати фундаментальних досліджень українських і зарубіжних вчених свідчать про те, що процес економічного зростання зумовлюється обсягом і темпами зростання обсягів інвестицій, їхньою структурою та якісними характеристиками. Незважаючи на деяке пожвавлення інвестиційного процесу в Україні, позитивні тенденції в інвестиційній сфері ще не набули стійкого характеру. Крім того, в умовах трансформації економічних відносин продовжують діяти чинники, що стримують розвиток інвестиційної й інноваційної діяльності [4].

Пріоритетність розвитку аграрного сектору економіки України зумовлюється тим, що в сучасних умовах сільське господарство залишається головною продовольчою галуззю країни, успішний розвиток якої потребує залучення значних інвестиційних ресурсів. В АПК країни задіяні близько 40% населення і виробляється майже половина валового внутрішнього продукту.

Необхідність залучення інвестиційних ресурсів у сільське господарство зумовлюється гострою потребою в оновленні матеріально-технічної й технологічної бази сільськогосподарських підприємств, що дасть можливість товаровиробникам нарощувати обсяги виробництва, знижувати його вартість, поліпшувати умови праці, виробляти конкурентоспроможну продукцію, підвищуючи продуктивність, ставати активними учасниками ринку.

Нині аграрний сектор економіки має недостатню інвестиційну привабливість для вітчизняного та іноземного інвесторів, які віддають перевагу підприємству, що має швидкий період окупності вкладених коштів, вищу прибутковість, більш конкурентоспроможну продукцію[3].

Незадовільний стан інвестиційної діяльності у сільському господарстві зумовлений також значною невідповідністю цін на сільськогосподарську та промислову продукцію

В галузевій структурі інвестиційної діяльності підприємств АПК переважна частина коштів інвестується в основний капітал у рослинництві, що свідчить про пріоритетність даної підгалузі для інвесторів порівняно з тваринництвом.

Актуальність питання щодо стимулювання інвестиційної діяльності в системі управління сталим просторовим розвитком визначається рядом обставин:

1. по-перше, на основі прийнятих в умовах вітчизняної перехідної економіки економічних регуляторів не вдається досягти стабільного зростання інвестиційного потенціалу регіонів, що хоча б мінімально гарантували належні темпи оновлення виробничого апарату;

2. по-друге, умови інвестиційної діяльності в господарських комплексах регіонів зберігають її гіпертрофовану цільову спрямованість на сировинний, але не на високотехнологічний сектор;

3. по-третє, процеси структурної перебудови регіональних господарств не завжди враховують пріоритетність активізації інвестиційного потенціалу виробництва, а зміни в корпоративному управлінні – завдання вдосконалення технологій інвестиційного потенціалу та аналізу[2].

Одна з найголовніших проблем, що стримує розвиток сільського господарства і розширення його інвестиційної діяльності є, насамперед, відсутність інвестиційно-привабливого середовища для припливу інвестицій в АПК. Україна має потенційні можливості значно збільшити обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, проте для цього потрібні сучасні технології, оновлена матеріально-технічна база, а отже, й значні інвестиції.

Особливе місце в забезпеченні конкурентоспроможності регіонального простору належить інвестиційній діяльності та підвищенню інвестиційної привабливості регіону. Інвестиційний план включає прогноз доходів об’єктів місцевого самоврядування; необхідний обсяг поточних витрат, погашення взятих зобов’язань; передбачуваний обсяг боргу; залучення необхідних інвестицій. Він формується двома групами факторів: інвестиційним потенціалом та інвестиційним ризиком. Інвестиційна привабливість просторової системи представляє собою сукупність різноманітних об’єктивних ознак, засобів, можливостей та обмежень, які обумовлюють інтенсивність залучення інвестицій в її основний капітал[3].

Література

1. В.І.Федорак. Основні засади інвестиційної діяльності аграрних підприємств // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. -- №12. – С.12-15.

2. Г.І.Карімов. Стимулювання інвестиційної діяльності в системі управління регіону // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. -- №6. – С. 17-20.

3. І.П.Борейко. Оцінка інвестиційної діяльності підприємств аграрного сектору економіки // Економіка АПК. – 2009. -- №12. – С. 75-79.

4. М.А.Терещенко. Державне регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності діяльності в Україні // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. -- №11. – С. 5-6.