ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Традиційні методи кількісної оцінки
платоспроможності підприємства складаються у виборі і розрахунку конкретних
показників. Більшість методик аналізу платоспроможності припускає розрахунок
трьох коефіцієнтів: коефіцієнта абсолютної ліквідності, коефіцієнта швидкої
ліквідності (проміжного покриття), коефіцієнта покриття (поточної ліквідності).
Кожний із трьох коефіцієнтів
платоспроможності являє собою відношення тієї або іншої групи статей оборотних
активів до однієї й тієї ж величині - сумі короткострокових зобов'язань
підприємства. Проте, як показало вивчення робіт із фінансового аналізу,
методика розрахунку вищезгаданих коефіцієнтів в авторів не відрізняється
єдністю. Перехід на нову фінансову звітність в Україні, зміна її структури й
змісту не завжди враховується окремими авторами, що використовують російські
джерела.
Для розрахунку коефіцієнтів платоспроможності
основним джерелом інформації слугує баланс.
Відокремлення «Витрат майбутніх періодів» і «Доходів майбутніх періодів»
у самостійні розділи активу і пасиву балансу призвело до виникнення проблем що до включення останніх у розрахунки відповідних коефіцієнтів
платоспроможності.
На нашу думку, не слід ураховувати при розрахуну коефіцієнтів платоспроможності
величину третього розділу активу
балансу - витрат майбутніх періодів (а до них відносять, наприклад витрати,
пов'язані з підготовчими роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням
нових виробництв і агрегатів, сплачені авансом орендні платежі, оплату
страхового полісу, передплату на газети, журнали й ін.), що пояснюється наступним: досить сумнівна ступінь ліквідності тих статей, що
включаються до позіції 270 активу балансу. Чи навряд можна буде отримати гроші
від перепродажу кому-небудь передплати на газети і журнали, а як показує
практика більш ніж 80 відсотків підприємств враховують у третьому розділі саме
ці операції.
Знаменник усіх трьох показників платоспроможності являє собою поточні зобов'язання. Але відповідно П(С)БО 2 «Баланс» поточні зобов'язання - це зобов'язання, що будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу. Досідь проблематично визначити з п'ятого розділу пасиву балансу ті зобов'язання, що будуть погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу. Дана стаття «Доходи майбутніх періодів» повинна бути розкрита в примітках до фінансової звітності.
Таким чином, з'ясувавши складові
поточних активів і поточних зобов'язань, на зіставленні груп яких заснована
методика розрахунку відносних показників платоспроможності, можна побудувати алгоритм їхнього
обчислення.
Неоднозначність методики розрахунку
основних коефіцієнтів платоспроможності проявилася й у системі показників, що
її характеризують. Окремі автори
пропонують розраховувати крім уже розглянутих показників коефіцієнт
платоспроможності, що показує частку власного капіталу в загальної вартості
активів підприємства (відношення власного капіталу до валюти балансу). Проте
алгоритм розрахунку цього показника, його економічна сутність свідчать про
приналежність даного коефіцієнта (більше відомого фахівцям із фінансового
аналізу як коефіцієнта незалежності або автономії) до групи коефіцієнтів, що
характеризують фінансову стійкість підприємства. Суперечки немає,
платоспроможність і стійкість пов'язані один з одним, алі якщо ці поняття не
відокремлювати один від одного в процесі дослідження, то й опанувати ними з метою
управління фінансовою стійкістю стане неможливо.