Виконав: студент гр. ОА-05-В

Савич Роман

Керівник: Старший викладач

Колокольцев О.В.

 

ЗОВНІШНЬОЕКОНМІЧНИЙ ДОГОВІР ЯК ОСНОВА МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ СУБЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ УКРАЇНИ

 

              Ефективне функціонування економіки жодної країни не може відбуватися без розвинутої системи зовнішньоекономічних зв'язків. Інтеграція національної економіки в систему світових господарських процесів позитивно впливає на розвиток економіки країни, сприяє підвищенню технічного рівня виробництва, раціональному використанню природно-сировинних ресурсів, ліквідації дефіциту окремих товарів, а відтак і підвищенню рівня життя населення.

            Участь у міжнародному розподілі праці завжди сприяє вирішенню національних економічних проблем унаслідок удосконалення внутрішньогосподарських пропозицій, використання переваг розміщення та розвитку продуктивних сил, підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг підприємствами, що виходять із пропозицією на зовнішні ринки. Україна має великий природний, людський та науково-технічний потенціал, що приваблює до неї іноземних інвесторів та потенційних партнерів Проте відсутність досвіду застосування всіх сучасних засобів регулювання зовнішньоекономічних відносин ще не дозволяє Україні стати рівноправною учасницею світового співтовариства. Тому останнім часом значно підвищився інтерес до обґрунтування теоретичних засад ефективного здійснення зовнішньоекономічних відносин в умовах ринкових трансформацій, а також до опрацювання конкретних принципів і правил ефективної організації зовнішньоекономічної діяльності вітчизняними суб'єктами господарювання. Дослідження проблем зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів національної економіки, шляхів та методів їх вирішення знайшли відповідне відо­браження в наукових працях відомих учених-економістів: П.Т. Саблука, В.Г. Андрійчука, М.Й. Маліка, В.В. Юрчишина,  Т.Ю. Богомолової, В.І. Бойка, В.П. Галушки, В.І. Губенка, О.Д. Гудзинського, О.М. Жеглова, Л.П. Дашкова, А.В. Бризгаліна та інших вчених.

              Зовнішньоекономічна діяльність припускає активний пошук партнерів за рубежем. Проте навіть успішний пошук закордонного партнера, готового налагодити перспективні взаємовигідні відносини, залишиться безрезультатним, якщо не буде укладений відповідний контракт.

            У міжнародній комерційній практиці контрактом називають договір купівлі-продажу товарів у матеріально-речовинній формі. Це документ, що оформляє зовнішньоторговельну операцію, містить письмову домовленість сторін про постачання товару: зобов'язання продавця передати певне майно у власність покупця і зобов'язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього необхідну грошову суму або зобов'язання сторін виконати умови товарообмінної операції.

              Вихід  на  зовнішні  ринки  як в  якості продавця, так і в  якості  покупця товарів, зумовлює  різного  роду  контакти  з  сторонами, які  є  заінтересованими у  роботі з  підприємством. А це  в свою  чергу  породжує   інститут   контракту, тобто основного документу, що регулює взаємовідносини контрагентів  тієї  чи іншої угоди на міжнародному ринку. Це потребує від підприємств створення  на своїй  базі  потужної  системи  управління  контрактною   діяльністю. 

          При укладанні зовнішньоторговельного контракту існують певні ризики: можливе непередбачуване погіршення фінансового стану однієї зі сторін договору, а також неочікувані політичні або економічні зміни в країні її основної діяльності, що не дозволить одній зі сторін належним чином виконати зобов'язання, передбачені тими чи іншими контрактними застереженнями. Тому необхідно застосувати контрактні застереження можливість застрахувати конкретний аспект зовнішньоекономічної діяльності.

 

             Кожна з країн з різних історичних обставин має свої торгові правила і звичаї. Тому при укладанні міжнародних торгових контрактів існує небезпека непорозумінь через різне трактування сторонами тих самих, здавалося б, понять. А це може призвести не тільки до необхідності додаткових уточнень вже у процесі здійснення контракту, але і до тимчасових і фінансових витрат, а також спорам, що нерідко вирішуються тільки шляхом судового розгляду.

            Щоб виключити, чи принаймні, зменшити наслідки таких непорозумінь, Міжнародною торговельною палатою (International Chamber of Commerce) були розроблені міжнародні правила тлумачення торгових термінів - «Інкотермс» («Incoterms»). Інкотермс 2000 враховує поширення останнім часом зон вільних від митних обкладень, посилення використання електронного зв'язку у ділових угодах і зміни в практиці транспортувань. При укладенні зовнішньоторговельного контракту сторони повинні обумовити, право якої держави застосовуватиметься для регулювання форми угоди і прав та обов'язків сторін.

            Зовнішньоторговельний контракт являється заключним етапом встановлення успішних зовнішньоекономічних зв'язків і відіграє важливу роль для здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання України. Це   єдиний   документ   за допомогою якого сторони контракту регулюють свої відносини  і  регламентують обопільні права  й обов'язки при виконанні  зовнішньоторговельних  операцій.

 

Література:

1. Козик В.В Зовнішньоекономічні операції та контракти. Навч. посібник. [Текст]/ В.В. Козик, Л.А. Пайкова, Я.С. Карп’як  - Львів: Оксарт, 2006. -  98 с. ISBN 966-8568-45-1

2. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини. [Текст]/ В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко - К.: Знання, 2006. - 38 с. ISBN 966-00-0596-2

 

3. Сисоєва Т. П. Інструментарій теорії і практики оцінки зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) регіону/ Т. П. Сисоєва // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія „Економіка та менеджмент". -  Випуск 6-7 (26-27). -  2009 - С. 197-201.