Храпко І.Є.,Ілюк О.В.

Науковий керівник: Тіху М.О.

Буковинська державна фінансова академія

Діяльність Державного казначейства у процесі виконання бюджету

У статті розкрито поняття казначейства, його сутність і значення для держави. Проаналізовано основні функції функціонування казначейства, основну увагу приділено особливостям казначейського контролю за бюджетними коштами та його вплив на ефективність функціонування бюджетної політики держави.

Ключові слова: казначейство, Національний банк, державний бюджет, місцевий бюджет, контроль.

In the article the concept of treasury, essence and value, is exposed for the state. The basic functions of functioning of treasury are analysed, basic attention is spared the features of treasury control after budgetary facilities and his influence on efficiency of functioning of fiscal policy of the state.

Keywords: treasury, National bank, the state budget, local budget, control.

Постановка проблеми. Розкрити причини для створення Державного казначейства, виявити місце казначейства України в бюджетному процесі, дослідити стан і перспективи його розвитку на регіональному рівні, а також дослідити ефективність управління фінансовими ресурсами в системі казначейства.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблемі діяльності державного казначейства, а також ефективності обслуговування Державним казначейством діяльності держави бюджетними коштами розглянута у наукових працях таких вітчизняних вчених-економістів і практиків, як Каленська В.І, Дерев’яненко Ю.В., Стоян В.І., Лупой Л.Б.

Метою дослідження є розглянути діяльність Державного казначейства у процесі здійснення ним контролю за використанням бюджетних коштів, а також оцінка основних переваг та перспектив його розвитку, впливу на ефективність бюджетної політики держави.

Основні результати дослідження. Стабільне фінансове становище держави є об’єктивною передумовою її економічного розвитку й зростання суспільного добробуту. А оздоровлення економіки, забезпечення соціальних гарантій можна здійснити двома шляхами: за рахунок збільшення доходів бюджету і за рахунок раціонального, ефективного і цільового витрачання бюджетних коштів.

Для економіки України, як і для інших держав світу, характерним є зростання частки витрат у валовому внутрішньому продукті. Соціальний прогрес, численні програми й об’єкти фінансування привели до активізації ролі держави у суспільному житті, з одного боку, та значного зростання обсягів видаткової частини державного бюджету, з другого. У реальному житті державні видатки зростають швидше, ніж обсяг виробництва і національний дохід.

Це явище, передбачене ще у ХІХ столітті німецьким економістом А.Вагнером, витримало перевірку часом і не втратило своєї актуальності й сьогодні. Аналіз динаміки державних витрат у різних країнах світу переконує, що вони рік у рік зростають, а це дає підставу вченим вважати передбачення А.Вагнера в галузі економіки найточнішим із будь-коли зроблених економістами.

Зростання державних витрат за останні століття свідчать про значне розширення і ускладнення економічних і соціальних функцій сучасної держави. Вона розробляє програми економічного і соціального розвитку, визначає основні напрями діяльності уряду та національні пріоритети. Основними програмами, на виконання яких спрямовуються бюджетні асигнування, є: національна оборона, міжнародні відносини, енергетика, природні ресурси, охорона здоров’я та навколишнє середовище, освіта, транспорт і зв’язок, сільське господарство тощо. Це свідчить про широкий діапазон діяльності держави, яка регулює складні процеси суспільного життя.

За умови постійного зростання державних витрат, збільшення їхньої частки у валовому внутрішньому продукті особливої уваги заслуговує питання ролі фінансових інститутів у макроекономічному регулюванні, інститутів, які б могли забезпечити раціональний розподіл державних фінансів.

Важливим елементом системи управління як державними, так і місцевими фінансами є організація системи касового виконання бюджетів усіх рівнів. Залежно від того, яка система касового виконання бюджетів застосовується, залежить ефективність використання фінансових ресурсів. Вітчизняна практика і світовий досвід переконливо доводять, що найефективнішим є управління державними фінансами з використання казначейської системи касового виконання бюджету [1, 21].

Однією з головних причин появи системи Державного казначейства в Україні стало неможливість та відсутність потрібної якості виконання всього комплексу необхідних функцій вітчизняними банківською та фінансовими структурами.

Державне казначейство України, створене Указом Президента України від 27 квітні 1995 року №335 «Про Державне казначейство України», як структура виконавчої влади, функції якої закріплені відповідною постановою Уряду України, було змушене пристосуватись до діючих на той час механізмів та методології виконання Державного бюджету, системі бухгалтерського обліку та звітності, а також підтримувати існуючу систему відносин з учасниками бюджетного процесу, вирішуючи при цьому два основні завдання:

1) налагодження контролю за рухом бюджетних коштів;

2) встановлення прозорих відносин з учасниками бюджетного процесу.

Становлення та розвиток Державного казначейства можна представити як два етапи, що супроводжувались:

- створення організаційної структури органів казначейства, функціональність яких у процесі розвитку змінювалась;

- перерозподілом виконання функцій як між банківською і фінансовою системами, галузевими міністерствами і відомствами, так і підрозділами центрального апарату Міністерства фінансів України, його місцевими фінансовими органами та органами Державного казначейства України [2, 157-159].

Послугами Державного казначейства є види діяльності (робіт) у процесі виконання яких змінюється якість уже наявного, створеного продукту.

Послуги, які надає система Державного казначейства, можна згрупувати так:

1) операції з коштами державного та місцевих бюджетів;

2) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;

3) фінансовий контроль бюджетних повноважень під час зарахування надходжень, прийняття зобов’язань та проведення платежів;

4) бухгалтерський облік та складання звітності про виконання державного та місцевого бюджетів.

Стратегія розвитку державного органу виконавчої влади, яким є Державне казначейство України, має відповідати меті його створення й політичній та економічній ситуації в країні. Тому подальший розвиток послуг системи Державного казначейства України треба пов’язувати з удосконаленням наявних та створенням нових механізмів у таких напрямках, як:

- зосередження та централізація фінансових ресурсів держави в системі органів ДКУ;

- посилення контролю з боку держави за своєчасним і повним надходженням фінансових ресурсів до відповідних бюджетів та їх ефективним використанням;

- приведення законодавчих актів у відповідність до діяльності ДКУ та його органів.

Оперативне управління коштами державного бюджету є комплексом заходів , що розробляються на підставі аналізу фінансової ситуації на конкретну дату або визначений період і мають за мету задовольнити вимоги розпорядників бюджетних коштів у ресурсах шляхом прискорення їх обігу та перерозподілу. Основним призначенням оперативного управління є ліквідація недоліків щодо визначення резервів фінансових ресурсів, методів та інструментів покриття касових розривів. З метою отримання максимального ефекту від управління доходами і видатками бюджету необхідні подальші дії, спрямовані на удосконалення чинної системи. На нашу думку, для поліпшення результатів у цій сфері потрібні:

1) подальша концентрація ресурсів на Єдиному казначейському рахунку;

2) поліпшення якості прогнозування фінансових ресурсів на конкретний період на підставі даних обліку зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також касових доходів бюджету від інших учасників системи;

3) посилення та розширення методів контролю за кошторисними доходами і видатками розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

4) завершення впровадження повно функціонального єдиного програмного забезпечення та створення інформаційно-обчислювальної системи [3, 43-44].

Казначейська форма обслуговування Державного бюджету передбачає здійснення ДКУ операцій з коштами державного бюджету, розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджету.

Система казначейського контролю за бюджетними коштами виявляється у виконуваних Державним казначейством функціях, які характеризують прояв його суті в дії, а також завданнях, правах та обов’язках, пов’язаних з його діяльністю.

Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України, який затверджується Міністерством фінансів України, та здійснює платежі за дорученням розпорядників бюджетних коштів лише в разі відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетним асигнуванням та за наявності відповідних бюджетних зобов’язань у бухгалтерському обліку виконання бюджету.

Особливість казначейського контролю полягає в тому, що органи ДКУ є єдиними виконавцями попереднього контролю при зарахуванні коштів до бюджету та при здійсненні видатків. Контрольні функції проводяться на етапі реєстрації зобов’язань та в момент здійснення платежу шляхом оплати рахунків розпорядників коштів за надані їм товари та послуги на підставі підтверджуючих документів. Такий контроль здійснюється не вибірково, а на постійній основі.

Система казначейського контролю за бюджетними коштами дає можливість попередити порушення, призупинити операцію і повернути платіжні документи без виконання, тому що бюджетні рахунки переведені з банківських установ до органів ДКУ.

Такий вичерпний контроль здійснюється щоденно, паралельно з проведенням операцій за рахунками, і тому є ефективнішим, порівняно з тим, який здійснюється контролюючими органами при проведенні перевірок.

Відкриття аналітичних рахунків з обліку бюджетних надходжень у розрізі джерел та видів надходжень виключає можливість порушень при зарахуванні платежів, забезпечує повне та своєчасне зарахування за призначенням та достовірною інформацією про виконання бюджету.

З огляду на необхідність оптимізації процесу управління бюджетними коштами розроблено нову модель функціонування ДКУ, засновану на принципах, прийнятних для банківської системи. Входження ДКУ в систему електронних платежів НБУ, запровадження внутрішньої платіжної системи ДКУ та відкриття системи кореспондентських рахунків НБУ дозволяє консолідувати бюджетні рахунки на єдиному казначейському рахунку, відкритому в НБУ і, відповідно, позбавитися ризиків при зберіганні бюджетних коштів, прискорити розрахунки у процесі виконання державного та місцевих бюджетів на всіх рівнях, починаючи з рівня району, створити цілісну систему контролю за рухом бюджетних коштів, забезпечити прозорість бюджетного процесу та оперативне управління коштами на всіх рівнях.

Внаслідок консолідації бюджетних коштів у НБУ створені передумови для розміщення тимчасового вільних коштів на фінансовому ринку. Значний механізм управління коштами державного бюджету широко використовується зарубіжними країнами. Здійснення операцій на фінансових ринках щодо розміщення тимчасом вільних бюджетних коштів забезпечить постійне джерело доходів [4, 130-131].

Зарубіжний досвід переконує, що перспективною є діяльність щодо випуску казначейством власних цінних паперів – казначейських зобов’язань із пропонованим терміном погашення до 3-5 років. Для цього у структурі ДКУ повинен бути створений інвестиційно-фондовий відділ, який займатиметься випуском, розміщенням і управлінням фондовим портфелем казначейства, формуватиме попит і пропозицію на власні цінні папери. Фінансові менеджери казначейства визначатимуть допустиму частку фінансових ресурсів у бюджетних залишках, яку можна випустити на ринок цінних паперів для підтримки ліквідності ринку за рахунок можливого постійного чи періодичного викупу казначейських зобов’язань.

Висновок. Забезпечити ефективну діяльність казначейства на фінансовому ринку можна тільки шляхом внесення певних змін та поправок до Бюджетного кодексу України й нормативно-правових документів, що регламентують діяльність фінансового ринку і бюджетної сфери.

З позиції управління перед фінансовими потоками держави, перед казначейством стоять такі завдання:

1) удосконалення механізму мобілізації і використання державних фінансових ресурсів, ведення обліку і здійснення контролю за їх цільовим спрямуванням;

2) поліпшення організаційного, матеріального і технічного забезпечення органів казначейства;

3) забезпечення ефективного функціонування інформаційної телекомунікаційної системи і надійних систем захисту інформації;

4) забезпечення більшої інтегрованості та ефективнішого використання програм державних витрат через поліпшення координації дій між усіма учасниками бюджетного процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Стоян В.І. Управління фінансовими ресурсами у системі казначейства / В.І.Стоян // Фінанси України. – 2008. - №7, с.21-29

2. Дерев’янко Ю.В. Державне казначейство України – повноважний учасник бюджетного процесу / Ю.В.Дерев’янко // Держава та регіони. – 2009. - №5, с.157-161.

3. Лупой Л.Б. Послуги Державного казначейства: сутність і тенденції розвитку / Л.Б.Лупой, Н.І.Тріска // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів. – Чернівці, 2009, с.43-46.

4. Каленська В.І. Система казначейського контролю за бюджетним коштами / В.І.Каленська // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №5, с.128-134.