Бриндак Л., Дрогомирецька Ю.

Буковинська державна фінансова академія

Інститути спільного інвестування: міжнародний досвід та розвиток в Україні

Інвестиційне середовище потребує глибокого дослідження, оскільки є важливим фактором впливу на економіку країни. Тільки за допомогою реальних інвестицій можна забезпечити структурну перебудову народногосподарського комплексу держави, підняти рівень економіки. Тому вливання коштів у економіку є необхідним, а виникнення інститутів спільного інвестування стало доповненням (альтернативою) індивідуальному інвестуванню. Держава, в якій забезпечені належні умови для інститутів спільного інвестування, отримує ефективний механізм для розвитку ринку цінних паперів, що сприяє розподілу капіталу між галузями.

Метою статті є дослідження тенденцій функціонування інститутів спільного інвестування, визначення основних проблем і перспектив їх розвитку в Україні та на міжнародному рівні.

Ринок інвестицій та цінних паперів на сучасному етапі розвитку України є однією з найдинамічніших сфер законодавчого регулювання національної економіки. Правові норми регулювання діяльності учасників фондового ринку певною мірою залишилися у спадок від радянської економічної системи, і Україна ще не набула власного досвіду в цій сфері.

Інститути спільного інвестування є інвестиційними фондами, які акумулюють кошти інвесторів для подальшого отримання прибутку шляхом вкладання їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість. В Україні до інститутів спільного інвестування належать пайові та корпоративні інвестиційні фонди. Пайові інвестиційні фонди – це активи, що належать інвесторам на правах спільної часткової власності та перебувають в управлінні компанії з управління активами і обліковуються окремо від результатів її господарської діяльності. Корпоративні інвестиційні фонди – це юридичні особи, які створюються у формі відкритого акціонерного товариства і проводять діяльність виключно із спільного інвестування. Тому емітентом цінних паперів, що засвідчують право власності на частку активів пайового інвестиційного фонду, є компанії з управління активами такого фонду, а зазначені цінні папери називаються – інвестиційні сертифікати [5].

Наочно динаміку ІСІ можна побачити на рис. 1.

Рис. 1 Диманіка інститутів спільного інвестування в Україні за 3 квартали 2009 року.

Так кількість ІСІ, визнаних такими, що відбулися, на кінець 3-го кварталу 2009 року, зросла за три місяці на 9% і склала 968 фондів. Переважно, цей приріст відбувся за рахунок збільшення кількості венчурних фондів, які досягли нормативів(приріст склав 3 за квартал). На кінець третього кварталу в Україні діяло 730 венчурних ІСІ, що склало 75,4% від загальної кількості ІСІ на ринку. Таким чином, ці фонди зберігають лідерство за часткою ринку, яка у 3-му кварталі практично не змінилася, проте за 9 місяців її динаміка підтвердила білшь-менш стабільну тенденцію до скорочення (76,7% на початок 2009 року). Це пов’язано, перш за все, із активізацією виходу на ринок закритих невенчурних корпоративних фондів (приріст склав 21 невенчурний корпоративний фонд з початку року). Натомість процес створення та досягнення нормативів іншими типами та видами ІСІ, як бачимо, значно уповільнився на тлі складної ситуації в економіці в цілому та у фінансовій сфері зокрема.

За 3-й квартал збільшилася вартість активів невенчурних фондів, яка на кінець кварталу становила 5574,12 млн. грн. (+30,1% з початку року та +1,7% за квартал). У липні-вересні 2009 року всі фонди збільшили вартість своїх активів, однак найбільш помітно – відкриті на 42,3%. Водночас, за 9 місяців 2009 року приріст вартості активів відбувся тільки у закритих ІСІ (+49,2%). Вартість активів відкритих фондів з початку року стала меншою на 61,75%, а інтервальних – на 13,3%, що пов’язано із масштабним відтоком капіталу із найбільш ліквідних фондів ( табл.2).

Таблиця 2

Динаміка вартості активів невенчурних ІСІ у 2009 році у розрізі типів фондів

млн. грн.

Фонди	І квартал 2009 року	ІІ квартал 2009 року	ІІІ квартал 2009 року	Приріст за 3 квартал	Приріст з початку року
Відкриті	248,3	158,73	225,88	42,3%	-61,8%
Інтервальні	167,98	224,09	226,1	0,9%	-13,3%
Закриті	4290,78	5098,25	5122,14	0,4%	49,2%
Всьго	4707,07	5481,07	5574,12	1,7%	30,1

Так, відкриті фонди займають 4,1% замість 2,9% у попередньому кварталі, а інтервальні – 4,1% замість 4,1%. Як і раніше, найбільшу частку – 91,9% (93,0% у 2 кварталі), – складають закриті фонди.

Структура активів відкритих та інтервальних фондів за видами інвестицій у 3-му кварталі 2009 року не зазнала суттєвих змін, як і у попередні періоди. Частка грошових коштів та банківських депозитів в портфелі цих типів фондів складає 23,7% та 22,8% відповідно, а цінних паперів – 76,2% та 77,1% . При цьому, за 3-й квартал частка грошей та депозитів у відкритих та інтервальних фондах зменшилася на 23,6% (із 31%) та 17,7% (із 27,7%) відповідно. Це пов’язано як із викупом цінних паперів фондів у їхніх інвесторів, проблемами із поверненням коштів від банків, так і з поступовим нарощенням вкладень фондів у цінні папери, а також зі зростанням самої вартості цих вкладень на тлі достатньо тривалого підйому українських «блакитних фішок» разом з індексами провідних вітчизняних фондових бірж.

Основні зміни структури інвестиційного портфеля відкритих ІСІ протягом 3-го кварталу стосуються зменшення часток державних цінних паперів: ОВДП – із 12% до 6,5%; облігацій місцевих позик – із 11,4% до 8,1%; а також у збільшенні часток корпоративних цінних паперів: акцій – із 20,3% до 34,0%; облігацій підприємств – із 22,6% до 25,7%. Крім того, відносно суттєво зменшилася у портфелі відкритих ІСІ частка інших ЦП проте вона як була, так і залишилася незначною (1,9% за результатами 3-го кварталу).

Динаміка співвідношення різних видів інвестицій в активах інтервальних ІСІ була дещо іншою. Так, зменшилися частки: інши» ЦП – із 2,7% до 0,6% облігацій місцевих позик – із 5,2% до 3,2%; ОВДП – із 3,3% до 2,7%; облігацій підприємств – із 13,1% до 12,2%; а збільшилася виключно частка акцій – із 48,0% до 58,3%.

У структурі портфеля закритих ІСІ традиційно, частка грошових коштів та банківських депозитів значно менша – 6,1%, а цінних паперів – більша – 89,65%, що пов’язано із меншою ліквідністю та більш агресивною стратегією закритих фондів. Це також вплинуло і на більш «стримане» зростання часток корпоративних цінних паперів в активах цих ІСІ. Так, зросли у структурі активів закритих фондів найбільші види вкладень: облігацій підприємств – із 18,0% до 19,8%; акції – із 61,9% до 67,1%.

Подальший розвиток інвестиційного ринку, поява нових видів фондів та нових активів вимагають від учасників ринку високого рівня професійної підготовки. До перспективних видів діяльності потрібно віднести інвестування у нерухомість, землю, в управління страховими резервами тощо. Одним з ефективних напрямів диверсифікації активів ІСІ може бути придбання цінних паперів іноземних емітентів.

Разом з тим вдосконалюватиметься нормативно-правове поле, зростатимуть вимоги до звітності інститутів спільного інвестування [5].

Інститути спільного інвестування – це ефективний інструмент нагромадження значних капіталів, обіг яких забезпечує гармонійний розвиток національної економіки. Кошти спільного інвестування не беруть безпосередньої участі у виробництві. Але, як відомо, виробництво і фінансовий ринок є елементами однієї системи. Розвиток виробничої сфери зумовлює пожвавлення на фондовому ринку, і навпаки, ефективно діючий ринок капіталів стимулює розвиток економіки в цілому. Тому інститути спільного інвестування є саме тим інструментом, який здатен примусити працювати заощадження населення на користь країни та її громадян.

Приплив коштів у сферу спільного інвестування не позбавить державу проблем, пов’язаних з бюджетним дефіцитом чи необхідністю залучення зовнішніх кредитів, але розширить потенціал внутрішніх запозичень, бо в усьому світі інститути спільного інвестування – це основні покупці державних боргових зобов’язань.

Тому, розвиток індустрії спільного інвестування є одним з опосередкованих стимулів для розвитку фондового ринку, а саме це є обов’язковою умовою залучення капіталу в національну економіку.

Література:

1. Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»: ЗУ від 15 березня 2001року [zakon.rada.gov.ua].

2. Аналіз діяльності інститутів спільного інвестування за 2009 рік [http/funds.epravda.com.ua].

3. Ринок інвестиційних послуг в Україні: очікування та реалії [http//www.securities.org.ua /securities paper/ revier].

4. Українська асоціація інвестиційного бізнесу [http//www.uaіb.com.ua].

5. Шафран С.С., Розвиток інститутів спільного інвестування в Україні // Економіка і регіон. – 2008. - № 3. – С.3 – 7.