Экономические науки/7. Учт и аудит

Коваль Л. В., Сорокопуд О. О.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Облік інвестиційних операцій

За сучасного стану національної економіки дуже важливим фактором її динамічного розвитку є забезпечення надходження капіталу із іноземних країн. Важливим моментом при залученні іноземних інвестицій є їх облік, так як від правильності відображення інвестованого капіталу в обліку залежить достовірність нарахування прибутків, відсотків за інвестиціями та відповідно податків, а також визначення інвестиційного впливу на діяльність підприємств, та економіку країни.

Проблемам процесів залучення іноземних інвестицій приділено достатньо уваги таких вчених-науковців, як: Балануца О. [1], Вишняков В. [2], Кокоріна В. [3], Мисака Г. [4], Рудов О. [5], Сук Л. [6], Харламова Г. [7], Цехановіч В. [8] та інші. Проте питання щодо обліку інвестицій розкрито не в повній мірі, тому тема на сьогоднішній день є актуальною.

Метою написання даної роботи є дослідження та визначення особливостей залучення іноземних інвестицій в національну економіку країни, та порядку їх відображення в обліку

Так як іноземні інвестиції – це капітал вкладений іноземними інвесторами для отримання прибутку, то існує зацікавленість останніх в ефективному використанні наданих ними коштів з повним, достовірним відображенням даних операцій в обліку та звітності.

Для відображення в обліку інформації про інвестиції, необхідно належним чином їх класифікувати. Для цілей обліку інвестиції поділяють на капітальні та фінансові. Фінансові, в свою чергу, за терміном використання поділяють на поточні та довгострокові. Капітальні інвестиції бувають лише довгострокові.

До поточних фінансових інвестицій належать: грошові кошти та їх еквіваленти, акції, облігації, та інші цінні папери, які придбані та утримуються для подальшої їх реалізації протягом 12 місяців.

До довгострокових фінансових інвестицій належать придбані акції, облігації та інші цінні папери, які використовуються підприємством більше 12 місяців.

До капітальних інвестицій належать: капітальне будівництво, придбання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових біологічних активів. Усі вище зазначені активи використовуються підприємством строком більше одного року.

При відображенні в обліку інформації про надходження та використання інвестицій, необхідно об’єктивно оцінити їх вартість.

Поточні фінансові інвестиції, що придбані та утримуються виключно для продажу, оцінюються на дату балансу за справедливою вартістю [6].

Придбані довгострокові фінансові та капітальні інвестиції відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю та за методом участі в капіталі.

Для обліку інвестицій використовують рахунки: 35 «Поточні фінансові інвестиції», 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», 15 «Капітальні інвестиції». По дебетах рахунків відображають їх придбання, за кредитами – зменшення вартості та вибуття. Аналітичний облік поточних фінансових інвестицій ведеться за видами поточних фінансових інвестицій, довгострокових фінансових інвестицій – за видами довгострокових фінансових вкладень та об’єктами інвестування, капітальних інвестицій – за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об’єктами капітальних вкладень.

При придбанні фінансових інвестицій роблять запис: дебет рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції» (14 «Довгострокові фінансові інвестиції») та кредит рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті».

Збільшення вартості фінансових інвестицій відображають кореспонденцією: дебет 35 «Поточні фінансові інвестиції» кредит 746 «Інші доходи від звичайної діяльності»; зменшення вартості – дебет рахунку 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій» та кредит рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції».

При реалізації поточних фінансових інвестицій їх собівартість записується як дебет рахунку 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій» та кредит 35 «Поточні фінансові інвестиції».

Дохід від такої реалізації відображається: дебет 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», кредит 741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій». Те ж саме стосується і довгострокових фінансових інвестицій.

Внесення інвестицій до статутного фонду обліковується на рахунку 40

«Статутний капітал». На суму об’явленого статутного капіталу роблять запис за дебетом рахунку 46 «Неоплачений капітал» і Кредитом рахунку 40 [6].

При цьому відображено погашення заборгованості іноземним інвестором основними засобами: дебет 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» кредит 46 «Неоплачений капітал». Далі вводиться в експлуатації об’єкт основних засобів: дебет 10 «Основні засоби» кредит 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів».

На сьогодні для узагальнення інформації про інвестиції використовують 2 журнали-ордери. Журнал-ордер № 1 с.-г. для розкриття інформації про поточні фінансові інвестиції, та журнал-ордер № 4 Б с.-г. вміщує інформацію про довгострокові фінансові та капітальні інвестиції.

Підсумовуючи вище викладений матеріал важливо зазначити, що правильність відображення іноземних інвестицій в обліку в першу чергу залежить від їх оцінки, причому як в іноземній так і в національній валютах. Окрім цього, для вірного ведення та відображення в обліку та звітності іноземних інвестицій варто визначити до якого саме виду інвестиції належать, а саме до фінансових чи капітальних. Це дасть змогу поділу активів на монетарні, чи немонетарні, що в свою чергу призведе до правильності нарахування та відображення курсових різниць по іноземних інвестиціях. Варто надалі удосконалювати облік іноземних інвестицій. Для цього на нашу думку варто звернутися до міжнародних стандартів щодо ведення обліку іноземних інвестицій та відображення їх у звітності, іншими словами адаптувати вітчизняний облік до міжнародних стандартів. Це дозволить спростити процес контролю іноземними інвесторами за ефективністю використання наданих ними коштів. Також слід розробити документ, що поєднає в собі інформацію про довгострокові та поточні інвестиції, і слугуватиме своєрідним звітом для інвестора.

Література:

1. Балануца О. Особливості фінансово-економічного регулювання іноземних інвестицій в Україні / Балануца О. // Вища школа. – 2008. - № 12. – С. 54-61

2. Вишняков В. Підприємства з іноземними інвестиціями як фактор розширення інтеграційних процесів в Україні / Вишняков В. // Держава та регіони. Серія. Економіка та підприємництво. – 2009. - № 4. – 26-38

3. Кокоріна В. І. Стан та проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України / Кокоріна В. І. // Держава та регіони. Серія. Економіка та підприємництво. – 2008. - № 6. – С. 101-105

4. Мисака Г. Методичні засади обліку залучення іноземних інвестицій /Мисака Г.// Формування ринкових відносин в Україні.–2007.–№ 10.– С.73-77

5. Рудов О. Інноваційно-інвестиційні капітали та їх вплив та зовнішньоекономічну та звичайну діяльність в Україні / Рудов О. // Економіка і регіони. Науковий вісник Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка. – 2008. - № 4. – С. 26-35

6. Сук Л. Облік зовнішньоекономічних операцій з давальницькою сировиною, реекспортних, бартерних та інвестиційних операцій / Сук Л. // Бухгалтерський облік в сільському господарстві. – 2008. - № 12. – С. 44 – 51

7. Харламова Г. О. Індикатори інвестиційної привабливості України / Харламова Г. // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - № 3. – С. 45-56

8. Цехановіч В. Іноземні інвестиції як чинник перспективного розвитку регіонів /Цехановіч В.// Інвестиції практика та досвід. – 2009. - №10. – С. 9-12