Голубенко З. І.

Національний університет державної податкової служби України

Науковий керівник: ст. викладач Рябчук О. Г.

Проблеми контролю ціноутворення та бюджетного фінансування у ЖКГ України

Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) України є, поза сумнівом, однією з найменш реформованих сфер національної економіки. У зв’язку з цим виникає необхідність жорсткого контролю функціонування даної галузі, найголовнішим напрямком якого є контроль ціноутворення та бюджетного фінансування.

Проблеми, з якими стикаються працівники органів фінансового контролю під час проведення контрольних заходів у сфері ЖКГ, в першу чергу пов’язані з недосконалістю нормативно-правового регулювання процесів ціноутворення та відсутністю ефективної системи планування та контролю бюджетного фінансування у даній галузі національної економіки.

Ключовою проблемою вітчизняного ЖКГ слід вважати непрозорість формування цін/тарифів за послуги та поточної діяльності підприємств ЖКГ. При цьому слід наголосити на тім, що вихідною причиною низької ефективності українського ЖКГ є технологічна застарілість, обумовлена тривалою загальною для всієї національної економіки «інвестиційною паузою», затяжний характер якої посилився для підприємств галузі через політизацію ціноутворення. Адже рівень тарифів, сплачуваних населенням за комунальні послуги, традиційно був одним з вагомих аргументів у передвиборчих змаганнях різних років. Тривале штучне стримування перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги для населення за високих темпів зростання цін на енергоносії, яке відбувалося протягом затяжного виборчого циклу 2004-2006 рр., суттєво поглибило проблему та наблизило її до критичної межі[1]. Політика ціноутворення має залежати від світових та національних економічних процесів та бути відокремленою від політичних уподобань.

Реформування галузі повинно формуватися не лише на бюджетних коштах, а й на постійному залученні іноземних інвестицій. Сфера житлово-комунального господарства – найбільш стала в умовах кризи, адже населення продовжує у такі періоди сплачувати за житлово-комунальні послуги. Цим пояснюється безперечна інвестиційна привабливість даної галузі для свытових комерційних підприємств.

Система чинних нормативно-правових актів не є стимулюючою та заохочувальною для зменшення витрат та підвищення ефективності роботи підприємств, бо формування тарифів здійснюється переважно на підставі фактичних витрат за минулі роки.

Перевірки показали, що найбільш поширеними порушеннями являється врахування підприємствами в рівень тарифів на житлово-комунальні послуги економічно необґрунтованих витрат за статтями собівартості: сировина і матеріали, заробітна плата, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати та ін. Поширеними порушеннями державної дисципліни цін являється також застосування нечинних тарифів підприємствами-надавачами послуг, факти включення у вартість житлово-комунальних послуг фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт)[2].

Різноманітність порушень, з якими стикаються контролери під час перевірок, роблять контрольний процес затяжним та складним, що вимагає удосконалення нормативно-правового регулювання ЖКГ як на державному, так і на регіональному рівні. Плановий аудит стану контрольно-ревізійної роботи Міністерства з питань житлово-комунального господарства за період з 01.03.2007 по 31.12.2007 засвідчує відсутність системного контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. Так, недоцільно обирати для дослідження установу, яка знаходиться на межі банкрутства, при цьому за рік перевіряти лише два підприємства. Тому проблема контролю ціноутворення полягає також у застосуванні суб’єктивного методу при виборі об’єкту контролю, що підлягатиме перевірці, а також нераціональному плануванні контрольних заходів[3].

Однією з проблем контролю бюджетного фінансування можна назвати факт існування тенденції, коли об’єми сплачених грошей значно перевищують об’єми виконаної роботи. Тому перед контрольними органами постає завдання перевірити правильність складання підприємствами розрахунків на одержання коштів з Державного бюджету та цільове використання цих коштів. Адже за необгрунтовано встановленими сумами, що підлягають сплаті за отримані послуги, можуть приховуватися значні привласнення державних коштів[4]. Поширена корупція у ЖКГ пояснюється низьким контролем з боку як держави, так і громадськості. При цьому не останню роль відіграє низька ефективність політики реформування галузі.

Державне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг має здійснюватися Кабінетом Міністрів України, органом державного регулювання у сфері комунальних послуг, іншими органами виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування[5].

Перші кроки на шляху позитивних змін ЖКГ зроблені шляхом розроблення Проекту Закону «Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг», який направлено на погодження органам виконавчої влади України. Тепер від нового уряду залежить чи буде прийнятий даний нормативно-правоий акт[6].

Необхідно запровадити жорсткий контроль з боку суспільства за процесом тарифоутворення, особливо у сфері природних монополій. З іншого боку, і держава має контролювати діяльність компаній галузі. Доцільним у такому випадку є запровадження механізму перехресного багатоступеневого контролю, щоб кошти врешті-решт були спрямовані на вирішення проблем. Важливим кроком реформування треба також вбачати у перегляді системи субсидій і пільг населенню, забезпеченні її адресності та спрямованості на найбідніші верстви населення[7].

Вже є позитивний досвід співпраці зі Світовим банком в проекті модернізації систем водопостачання та водовідведення, в якому задіяні близько 25 міст України. Планується реалізація таких же проектів із Європейським банком реконструкції і розвитку в сфері теплопостачання. Галузь ЖКГ має величезний внутрішній потенціал для зменшення непродуктивних витрат. Саме це робить її інвестиційно привабливою. Вдосконалення галузі дозволить забезпечити прозорість та ефективність фінансового контролю.

Реалізація державної тарифної політики, яка має бути прозорою, зрозумілою, стимулюючою, передбачуваною, базуватися на принципах економічної обґрунтованості виробничих витрат та справедливого їх відшкодування, неможлива без консолідації зусиль Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Основним завданням уряду на сьогодні є формування такої державної тарифної політики, яка б дозволила забезпечити баланс суспільних інтересів виробників, постачальників та споживачів житлово-комунальних послуг[7].

Підсумовуючи вищесказане, ЖКГ потребує значних ефективних змін шляхом реалізації політики реформування. При цьому лише досягнення прозорості тарифної політики та бюджетного планування, обґрунтована фінансова підтримка галузі державою і пошук ефективного власника для підвищення рівня якості послуг можуть зробити контроль ціноутворення і бюджетного фінансування неупередженим, продуктивним і доцільним.

Список використаних джерел

1. Пода В.А. ЖКГ як завжди не при справах // Коментарі. – 2009. - № 9. – С. 24 – 28.

2. Про результати контролю стану ціноутворення в області за 9 місяців 2008 року// Фінансовий контроль. – 2008. - № 11. – С. 12-16.

3. Про результати аудиту стану контрольно-ревізійної роботи в Міністерстві з питань житлово-комунального господарства// www.dkrs.gov.ua

4. Результати перевірки фінансової діяльності Управління житлово-комунального господарства ОДА: Ревізори «недорахували» більше 250 тисяч гривень// Економіка. – 2008. - № 8. – С. 23-24.

5. Про Концепцію ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг: Указ Президента від 28.12.2007 р. № 1324/2007 // Инфодиск «Законо-дательство Украины». – 2009.- № 10.

6. Відбулась прес-конференція Міністра з питань ЖКГ Олексія Кучеренка на тему «Зміна влади та ЖКГ – сценарії розвитку»// www.minjkg.gov.ua/ press/news/754-vidbulas-pres-konferenciya-v-o-ministra-z-putan.html.

7. Кучеренко О. : «Саме тарифна політика є квінтесенцією реформи ЖКГ»// www.rbc.ua/ukr/interview/show/a_kucherenko_imenno_tarifnaya_politika_yavlyaetsya_kvintenssentsiey_reformy_zhkh_16112009.