Виконавці: Комариця Л.Л., Кіцак Ю.Г.

Науковий керівник: Тіху М.О.

Буковинська державна фінансова академія

Система казначейського контролю за бюджетними коштами

Вступ. В умовах ринкової економіки суттєво ускладнюються міжбюджетні відносини, посилюється роль податків у формуванні прибуткової частини бюджетів, об’єктивно зростає роль бюджетного контролю. Його роль знаходить вираз у формуванні умов успішної реалізації бюджетної політики держави, забезпеченні процесу формування та ефективного використання грошових коштів.

Виникли об’єктивні передумови для створення у державі окремого органу виконавчої влади, який би забезпечив прозорість бюджетного процесу на стадії його виконання, ефективне управління бюджетними коштами та контроль за їхнім цільовим спрямуванням [1, 129].

Актуальність теми. Незважаючи на актуальність питання вибору оптимальної моделі виконання державного бюджету та контролю за бюджетними коштами, науковцями не розглядалася сутність казначейського контролю в процесі обслуговування бюджетних коштів та її складові з позиції економічної теорії та системного аналізу.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Слід зазначити великий внесок у дослідження процесу казначейського контролю в Україні таких вчених, як С.І.Юрія, В.І.Стояна, М.Й.Маца, О.О.Чечуліної, В.М.Шацької, І.В.Форкуна та інших. Окремі питання становлення та вдосконалення системи Державного казначейства України викладені у наукових та практичних роботах вітчизняних учених-економістів і практикантів С.А. Буковинського, С.О. Булгакової, О.Т. Колодій, В.І. Стоян т.і.

Метою статті - висвітлення особливостей і переваг системи казначейського контролю за бюджетними коштами, аналіз перспектив його розвитку та впливу на ефективність бюджетної політики нашої держави та дослідження процесу державного контролю органами Державного казначейства України та визначення можливих шляхів вдосконалення механізму контролю Держказначейством України за виконанням бюджетних повноважень на основі теоретичного та практичного аналізу.

Для досягнення поставленої мети визначено наступні завдання :

- дослідити форми державного контролю, які проводяться органами Держказначейства;

- вивчити етапи проведення контрольних заходів під час зарахування надходжень та здійсненні витрат;

- проаналізувати практику функціонування Державного казначейства України у системі державного контролю, вивчити проблемні аспекти, визначити перспективи розвитку та шляхи вдосконалення [3, 37].

З моменту створення органів Держказначейства України у 1995 р. їх діяльність розглядають як суто технічну – ведення бухгалтерського обліку, складання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, управління ресурсами. При цьому поза увагою залишається одна з головних казначейських функцій – контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень і здійсненні витрат, який передбачає здійснення певних контрольних дій з боку органів Держказначейства. Метою цього контролю є зменшення кількості та обсягів порушень бюджетного законодавства, а саме – контроль за порушенням використання бюджетних коштів не за призначенням та у межах бюджетних асигнувань.

Заключний контроль – контроль після здійснення видатків (державно-фінансовий аудит) – здійснюється органами Державної контрольно-ревізійної служби шляхом перевірок і ревізій безпосередньо на місцях, в установах, організаціях. Він дає змогу впевнитись у законності здійснених операцій, використанні коштів за цільовим призначенням і безпосередньо на цілі, визначені законодавством.

Нині, відповідно до чинної законодавчо-нормативної бази, контроль з боку органів Державного казначейства доходної частини загального фонду бюджетів можна класифікувати як попередній, оскільки для запобігання незаконним діям із зарахування надходжень до бюджетів на центральному рівні на початку кожного бюджетного року проводиться певна підготовка. Вона полягає в розробці алгоритмів, які чітко встановлюють належність того чи іншого виду надходжень:

- до конкретного бюджету та фонду, їх розподіл між ними;

- до адміністраторів податків і зборів, території тощо.

За цим алгоритмом в системі органів Державного казначейства щороку централізовано відкриваються аналітичні рахунки по доходах за балансовими рахунками відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів та стає можливим проконтролювати правильність зарахування надходжень.

При використанні бюджетних коштів контроль можна поділити на чотири окремі самостійні етапи, що невід’ємно взаємопов’язані між собою.

На першому етапі органами Держказначейства здійснюється робота щодо забезпечення обліку бюджетних асигнувань та контролю за їх дотриманням. Державне казначейство України, отримавши затверджений річний розпис призначень державного бюджету та розпис асигнувань загального фонду державного бюджету від Міністерства фінансів України, доводять витяги з них до головних розпорядників коштів.

Далі головні розпорядники коштів подають Держказначейству України розподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків та розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фонду державного бюджету в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів за територіями відповідно до мережі, яке звіряє відповідність вказаних сум у розрізі територій у зазначених вище документах сумам, зазначеним в розписі видатків бюджету.

Державне казначейство України узагальнює одержані дані, формує річний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету за територіями і у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та доводить до кожного управління Держказначейства України. Подальші дії управлінь та відділень Державного казначейства аналогічні діям Державного казначейства України.

На другому етапі проводиться робота щодо обліку та консолідації інформації за зобов’язаннями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів.

Органи Державного казначейства (відділення, територіальні управління) отримують та узагальнюють інформацію про наявність несплачених фінансових зобов’язань розпорядників, формують зведену інформацію і подають її Державному казначейству України.

Третій етап характеризується виділенням бюджетних асигнувань Державним казначейством України. Державне казначейство України перевіряє отримані розподіли виділених бюджетних асигнувань від головних розпорядників коштів щодо відповідності вказаних у них сум залишкам на відповідних рахунках, залишкам невикористаних асигнувань розпорядників нижчого рівня та одержувачів невиконаним зареєстрованим фінансовим зобов’язанням та наданій мережі.

Дії територіальних управлінь та відділень Державного казначейства аналогічні діям щодо контролю за виділеними бюджетними асигнуваннями, який здійснює Державне казначейство України [4, 65].

На четвертому етапі проводиться контроль перед здійсненням видатків розпорядників та отримувачів по коштах загального та спеціального фондів державного бюджету. На цьому етапі з метою контролю за витрачанням коштів перевіряються рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт з договорами на предмет відповідності встановленим вимогам (зареєстрованих зобов’язань; залишків коштів на рахунках розпорядників коштів у розрізі кодів економічної класифікації видатків за загальним фондом або залишків коштів за спеціальним фондом; відповідність змісту операцій), а також наявність певних документів, пов’язаних з державними закупівлями. Підтвердженням їхньої легітимності є реєстрація фінансових зобов’язань розпорядників бюджетних коштів у системі обліку органів Державного казначейства з виконання бюджетів.

Результати роботи органів Державного казначейства України перебувають в безпосередній залежності від рівня ефективності взаємодії з податковою, митною службами, фінансовими органами, розпорядниками бюджетних коштів та іншими учасниками бюджетного процесу, тому організаційні взаємовідносини між ними мають бути чітко регламентовані [1,130].

Висновки. Отже, зі створенням Державного казначейства України запроваджено контроль, покликаний попередити порушення та злочини при витрачанні бюджетних коштів.

При здійсненні казначейського обслуговування бюджетних коштів існує немало проблем, спричинених, неналежною організацією затвердження та виконання державного та місцевих бюджетів, відсутністю чітких правил та процедур ухвалення рішень у бюджетному процесі з чітко окресленими межами для посадових осіб, які відповідальні за формування та використання бюджетних коштів.

Література:

1. Каленська В.І. Система казначейського контролю за бюджетними коштами // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №5. – С.128-134.

2. Сапожніков В.Б. Організація обліку і контролю виконання фінансування в бюджетних і наукових установах // Інвестиції: практика і досвід. – 2009. - №6. – С.52.

3. Чайка В.М. Підвищення результативності державного фінансового контролю// Фінанси України. – 2009. - № 5. – С.36-38.

4. Чечуліна О.О. Контроль бюджетних повноважень при виконанні бюджетів //Фінанси України. - 2007. - №6. - С.64-68.