Стефурак О.Д., Бучковська Г.І.,
Науковий керівник – Софроній А.С.,
Буковинська державна фінансова академія, м.
Чернівці
Реформування податкової системи як фактор поліпшення
фінансово-економічного стану підприємств
Система оподаткування відіграє в ринковій
економіці важливу роль. Податки - це засіб фіскальної політики уряду, один з
важелів державного регулювання та стимулювання економіки. Економічний
розвиток держави можливий лише за умов гармонійного поєднання потреб держави у
наповненні бюджетів, з одного боку, та фінансово-економічних потреб
підприємств, з метою створення необхідних умов для їх подальшого розвитку, з
іншого.
Особливої уваги заслуговує дослідження впливу оподаткування
па стан підприємств, які є основною ланкою економіки, що забезпечує як
надходження до бюджетів усіх рівнів, так і доходи населення у вигляді
заробітної плати, дивідендів, процентів. Чинна в Україні податкова система
має, в основному, фіскальне спрямування, і саме ця функція переважає над
функціями регулювання та стимулювання ділової активності на рівні підприємств.
Існуюча ж система оподаткування в більшості випадків не створює умов для
розвитку підприємств і не забезпечує покладених на неї задач з формування
бюджету, тому оптимізація оподаткування підприємств є нагальною проблемою
сьогодення.
Питання реформування податкової системи, а також
впливу різних видів податків на фінансово-економічний стан підприємств не
залишаються поза увагою таких вітчизняних науковців як Ф.Ф. Бутинець, І.І. Демко, І.П. Житна, С.О.
Іщук, М.А. Козоріз, І.Д. Лазаришина, Є.В. Мних, Г.В. В. Геєць,Т. Єфименко,
Лагцак, І. Турчинов та ін.
Метою цієї роботи є розроблення підходів щодо детального
дослідження впливу податків на фінансово-економічний стан підприємства з метою
оптимізації оподаткування, а також розробка основних напрямків реформування
податкової системи України.
В наукових працях поняття «оптимізація оподаткування»
перш за все розглядається З позиції зміни ставок, об'єкта та бази
оподаткування. Дослідження щодо визначення оптимальних ставок податків найчастіше
будуються через визначення оптимальної загальної
ставки податків через криву Лаффера. Суть її полягає в тому, що при поступовому збільшенні податкової ставки від
нуля сума податкових надходжень спочатку зростає, досягає максимуму, а при
подальшому збільшенні сукупної податкової ставки - поступово зменшується.
Іншій підхід до визначення оптимальності податкової
системи базується на розрахунку долі податкових надходжень у відсотках до
загального розміру ВВП України та співвідношення отриманих результатів з
аналогічними даними по інших країнах. В Україні останні роки частка податкових
надходжень становить 37-46% ВВП.
Інші дослідники звертають увагу на більш глобальні
проблеми системи оподаткування в Україні. Незалежні підрахунки податкового
тиску з коригуванням його на наявність тіньової економіки показують, що
податкове навантаження в Україні становить більш, ніж 30-40% ВВП. Якщо зібрані
доходи віднести до тих, хто їх дійсно платить, то величина податкового тиску
зросте майже вдвічі. За умов, якщо до суми зібраних податків додати податки не
погашені через податкову заборгованість підприємств, то суми податків
дорівнювали б вже 75%, а такий податковий тиск не витримала б жодна економіка
світу.
Аналіз накопичених у фіскальній сфері суперечностей
свідчить проте, що функціональні елементи вітчизняної податкової системи
неузгоджені між собою, у зв'язку з чим існують певні її недоліки, а саме:
-
нерівномірність
і несправедливість розподілу податкового навантаження;
-
перетворення
податкової системи у чинник пригнічення економічного зростання та інвестиційної
активності;
-
стимулювання
ухилення від сплати податків та відтік капіталу за кордон;
-
існування
надмірно великої кількості нормативно-правових актів з питань оподаткування;
-
неузгодженість
та протиріччя окремих норм актів податкового законодавства, постійні їх зміни,
безсистемне надання пільг та перекручування суті окремих видів податків;
-
неврегульованість
правових гарантій для учасників податкових відносин, відсутність ефективних механізмів
захисту прав платників податків;
-
подвійне
оподаткування;
-
велика
кількість малоефективних податків, що потребують істотних адміністративних
витрат, більших за доходи бюджету, які забезпечуються за рахунок їх справляння.
Це обумовлює актуальність прийняття Податкового
кодексу, який має стати першим в Україні кодифікованим законодавчим актом,
спрямованим на комплексне врегулювання питань, пов’язаних з оподаткуванням.
Реформа податкової системи України повинна вирішити наступні
завдання: 1) ліквідувати другорядні у фіскальному плані податки; 2)
знайти альтернативні
об'єкти оподаткування; 3) реформувати окремі податки; 4)
забезпечити прозорість
контрольних заходів; 5) встановити податкові відносини, що стимулюють розвиток
виробництва, а не захищають інтереси окремих бізнесових структур, тощо.
Аналіз реструктуризації податкової системи України
дозволяє виділити такі її основні напрямки: 1) реформування системи податкового контролю;
2) сприяння інвестиційно-інноваційній діяльності підприємств, охороні навколишнього
середовища; 3) зниження податкового навантаження за рахунок зниження податкових
ставок, його рівномірний розподіл між платниками, скорочення кількості
податків; 4) гармонізація нормативно-правової бази щодо підприємницької
діяльності; 5) поступове злиття бухгалтерського і податкового обліку.
Позитивними змінами у системі податкового контролю,
спрямованими на захист інтересів платника податків, є: 1) можливість залучення
експертів при проведенні перевірок; 2) обмеження розміру податкової застави;
3) збільшення граничної суми,
після перевищення якої можливе кримінальне переслідування платника у випадку
несплати податків; 4) встановлення необхідності отримання дозволу суду на
одержання в повному обсязі інформації, яка становить банківську таємницю,
обстеження житлових приміщень.
За другим напрямком реструктуризації податкової
системи України - сприяння інвестиційно-інноваційній діяльності пропонується:
1) запровадити зменшення
ставки податку на прибуток приблизно з 25% до 20% для підприємств, що
здійснюють реінвестування прибутку; 2) передбачити прискорену амортизацію для
виробників високотехнологічної продукції та інвестиційних проектів; 3)
використовувати системні пільги для підприємств, що здійснюють заходи з
енергозбереження; 4) надавати податкові кредити суб'єктам господарювання, що
інвестують кошти в інноваційну діяльність.
Наступним кроком у реформуванні податкової
системи є зниження податкового
навантаження. Реалізувати цей напрямок планується шляхом зменшення: кількості місцевих податків; податкової ставки податку на
додану вартість (з 20% до 18%); ставки єдиного податку (для юридичних осіб -
у 2
рази за рахунок виключення
зі складу єдиного податку внесків до держаних цільових фондів, для
фізичних осіб - на 20% за кожного найманого працівника).
Гармонізація
нормативно-правових документів, що регулюють податкові розрахунки - одне з
найактуальніших і наболілих питань сучасного суспільства. На сьогоднішній
день в Україні склалася ситуація, коли за справами однакового змісту на підставі
діючих законодавчих актів у різних судах України приймаються протилежні
рішення, наче в кожній області - власні закони. Це пов’язано з неузгодженістю податкових
норм, зафіксованих у різних законодавчих актах. Крім того, подібний стан речей,
коли підприємець не відчуває себе захищеним державою, спостерігається свавілля
податківців, відлякування потенційних інвесторів.
Висновок. Все вищевикладене дозволяє зробити
висновок, що з реформуванням податкової системи України можна досягти: 1)
стабільності та досконалості податкового законодавства, його узгодженості з
нормами законодавства інших галузей права; 2) реального зниження податкового
навантаження, збалансування податкового тиску на різні категорії платників
податків; 3) реального забезпечення прав платників податків;
4) стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів і підтримки
технологічного оновлення суспільства; 5) прозорості та зрозумілості
причинно-наслідкових механізмів оподаткування, процедур адміністрування
податків; 6) уніфікації бухгалтерського та податкового обліку; 7) підвищення
добровільності сплати податків; 8) зменшення кількості непродуктивних податків,
витрати на адміністрування яких перевищують їх надходження;
9) уникнення безсистемного та невиправданого надання податкових пільг та
привілеїв; 10) уніфікації та спрощення законодавства України з питань
оподаткування; 11) визначення порядку ведення податкового обліку, забезпечення
виконання податкових зобов'язань та умови настання відповідальності за
порушення у сфері оподаткування.
Наслідком створення прозорих та єдиних правил ведення
господарської діяльності та оподаткування буде укріплення партнерських
відносин між громадянами, суб'єктами господарювання та державою, що призведе
до збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, доходів суб'єктів
господарювання та громадян України.
Список використаних джерел:
1.
Податковий кодекс України (проект). Наказ Міністерства
фінансів України від 29.10.2007 р.
2.
Єфименко T. Про основні напрями реформування податкової
системи України: проблеми теорії і практики//3бірник наукових праць НДФІ. -
2007. -№4.-С. 8-12.
3.
Іголкін І.В. Податкова реформа як об'єктивна
необхідність зміцнення дохідної частини державного бюджету // Фінанси України.
- 2008. - №5 -С. 48-52.
4.
О. Щур, В. Дейнека. Реформування податкової системи
України: проблеми і перспективи // Економіка і регіон. - №3. – 2008. –
С.133-136.