Калашник А.Б.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Економічна суть податку на прибуток

 

Податки належать до фундаментальних підвалин людської цивілізації, їх виникнення та функціонування в людському суспільстві дало змогу збе­регти державність окремих націй, їхню культуру й забезпечити соціальний прог­рес і суспільний добробут. Податки – це надійний інструмент розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту в соціальному, територіальному і галузевому аспектах.

Стягнення податку з прибутку привертає неабияку увагу, бо фінанси підприємств є частиною фінансової системи держави й вихідною ос­новою її фінансової могутності.

Надмірне оподаткування прибутку сприяє не збільшенню доходів бюджету, а призводить до зовсім протилежних наслідків. У результаті виявляється, що, по-перше, надто високий податковий тиск підриває стимули до виробниц­тва, по-друге, відбувається не стимулювання зростання виробництва і водночас розширення бази оподаткування, а пошук суб’єктами підприємництва усіляких шляхів приховування одержуваних доходів й уникнення їх оподаткування.

Тому, на мою думку, це є важливим питанням і потребує значної уваги. Вирішення цієї проблеми можливе завдяки вдосконаленню існуючого механізму податку на прибуток, поліпшенню того чи іншого його елемента, а також дослідженню економічної суті податку. Саме над цими питаннями працюють такі вчені як Барановська І.В., Парнюк В.О., Свердан М.М., Воронкова О.М., Пономаренко Я.В., Коблянська О.І. та інші.

Суспільний зміст податків дає політичній владі можливість впливу на сферу економічних відносин суспільства. Економічна сутність податків знайшла відповідне відображення у їх визначеннях.

А. Сміт, дотримуючись теорії про непродуктивність державних послуг, од­ночасно вважав податок справедливою ціною за послуги держави.

К. Маркс справедливо підкреслював, що «податки – це породження держа­ви, необхідна умова здійснення нею своїх функцій. У податках втілено економічне відображене існування держави». При цьому слід зважати на необхідність широкого поняття податків, які «включають усі види доходів, що акумулюються дер­жавою на регулярній основі за допомогою належного їй права примусовості».

А. Сміт у класичній праці «Дослідження природи та причин багатства народів» вважав податки об’єктивною необхідністю, оскільки вони зумовлені потребами поступального розвитку суспільства.

С.В. Бараулін вважає, що «податок є своєрідною ціною монополістичної купівлі-продажу послуг державою при виконанні своїх функцій». Неординарним слід вважати визначення податку К.Р. Макконелла та С.Л. Брю: «По­даток – це примусова сплата уряду господарством або фірмою грошових кош­тів (чи передача послуг і товарів), в обмін на які господарства чи фірма безпо­середньо не отримують товари чи послуги, при цьому така сплата не є штра­фом, який накладається судом за незаконні дії».

Тож, можна сказати, що відносини між державою і платника­ми податків із метою створення загальнодержавного централізованого фонду коштів, необхідних для виконання державою її функцій є економічним змістом податків.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об’єктом оподаткування  є  прибуток,  який  визначається шляхом  зменшення  суми  скоригованого  валового  доходу  звітного періоду на суму валових  витрат  платника податку та на суму амортизаційних   відрахувань.

Валовим доходом є загальна  сума  доходу  платника  податку від  усіх  видів  діяльності,  отриманого  (нарахованого) протягом звітного  періоду  в  грошовій,  матеріальній  або  нематеріальній формах  як  на  території  України,  її  континентальному  шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валові  витрати  виробництва  та  обігу – сума будь-яких  витрат  платника  податку  у  грошовій, матеріальній    або   нематеріальній   формах,   здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,  послуг),  які  придбаваються (виготовляються)   таким   платником  податку  для  їх  подальшого використання у власній господарській діяльності.

Прибуток  платників  податку,  включаючи  підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи,  оподатковується за ставкою 25 відсотків до об’єкта оподаткування.

Прибуток є на сьогодні єдиним потенційним джерелом коштів для українських підприємств, що за кращих умов могло б забезпечити реальне поповнен­ня капіталу. Однак навіть у разі одержання прибутку підприємству залишаєть­ся мізерна його частка внаслідок сильного податкового пресу. Якщо у країнах із розвинутою ринковою економікою завдяки цілеспрямованим заходам уряду скорочується частка корпоративного податку в доходах бюджету, то в Україні зменшення частки податку на прибуток підприємств спричинене відсутністю джерела стягнення податку, тобто зниженням прибутковості підприємств.

Досягнення оптимізації прибуткового оподаткування в Україні зумовило необхідність розв’язання таких завдань:

- встановлення і зміну податкової системи (визначення видів податків, а також ролі кожного з них у формуванні державного бюджету);

- визначення податкових пільг, податкових ставок, їх диференціацію;

- визначення механізму обчислення і зарахування податків до відповідних бюджетів;

- визначення податкоспроможності даного регіону.

Податкова політика являє собою діяльність держави у сфері податків і є однією зі складових економічної і фінансової політики. Податкова політика використовується як інструмент регулювання відтворювального процесу та соціального добробуту суспільства.

Податкова політика вважатиметься ефективною за наявності таких умов: коли фінансово забезпечується виконання функцій держави; коли  достатньо виконуються основні принципи оподаткування.

Оптимізація податкової політики має передбачати такі заходи:

1.     перегляд видаткової частини бюджету в напрямку суттєвого зменшення адміністративно-управлінських витрат та скорочення бюрократичного апарату;

2.     перехід від оподаткування, що базується на високих ставках і численних податкових пільгах, до єдиних низьких ставок податків і відсутності податкових пільг;

3.     ліквідація системи податкової застави на найбільш ліквідне майно підприємств, яка гальмує розвиток грошово-кредитних відносин і економічний розвиток самих підприємств;

4.     зближення податкового і бухгалтерського обліку, що полегшило б процедуру визначення платниками своїх податкових зобов'язань, замість численних законодавчих актів з оподаткування прийняти спрощений Податковий кодекс;

5.     модернізація податкової служби на засадах демократизації і поваги до платника податків;

6.     встановлення кримінальної відповідальності за порушення податкової дисципліни;

7.     скасування більшості податків, при цьому як базові податки запровадити податок на доходи малих та великих підприємств, податок на додану вартість на кінцевого споживача.

 

Література:

1. Про оподаткування прибутку: Закон України від 22.05.97 №283/97-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 27.

2. Барановська І.В. Сучасна податкова система України з точки зору підприємця // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 8(68). – С. 172.