Ісаєва К.І.

Науковий керівник: Гречіна І.В.

Донецький державний університет економіки

і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ІНТЕГРАЦІЇ ТА ГАРМОНІЗАЦІЇ АУДИТУ В УКРАЇНІ

Україна на сьогодні є невід’ємною складовою світового економічного співтовариства i поступово набуває все більшого значення як бізнесовий та політичний партнер.

Одним з інструментів, який допомагає розвивати економічні відносини, у тому числі міжнародні, є аудит, оскільки він забезпечує довіру до перевіреної фінансової інформації для її користувачів різних рівнів (міжнародного, державного, урядового, підприємства).

Інтеграцією та гармонізацією аудиту за кордоном займались такі вчені як: П. Дойль, Г. Черчіль, Ф. Котлер, Дж. Эванс, Б. Берман, Р. Баззел, Д. Кокс, Р. Браун, Г. Хардинг, П. Уолтон, Л. Роджерс, А. Дейян, Л. Троадек и др. Із вітчизняних вченых, які займаються питаннями інтеграції та гармонізації аудиту можно назвати: Абрамишвілі Г.Г., Азоєв Г.Л., Багієв Г.А., Браверман А.А., Голубков Е.П., Гончарук В.А., Данько Т.П., Ковальов А.И., Мешков А.А., Мусатов Б.В., Пешкова Е.П., Б.А., Челенков А.П. и ряд інших авторів.

Суттєвий вплив на процеси глобалізації мають новітні інформаційні та телекомунікаційні технології, які перетворилися з елементів інфраструктури минулих років на універсальний засіб економічного, культурного, наукового розвитку. Такій новій моделі світової економіки М. Карної дав свою назву — нова глобальна інформаційна економіка. Не позбавлена її впливу у світовому масштабі й аудиторська діяльність.

Україна має зробити власний вибір і взяти активну участь у сучасних процесах глобалізації, розробити систему відповідних законодавчих актів (у тому числі з аудиту), здійснити необхідну структурну перебудову, низку організаційних заходів, враховуючи сучасні тенденції міжнародного економічного розвитку.

Суспільство впливає на гармонізацію та інтеграцію аудиту шляхом визначення свого ставлення до професії аудитора (її рейтингу серед інших професій, престижу та іміджу), а також ступенем довіри до результатів аудиторських перевірок. Чим вищий рейтинг аудиторів у суспільстві, тим вищим вимогам повинна відповідати їх діяльність, що, у свою чергу, спонукатиме до поглиблення гармонізації та інтеграції аудиту.

Одним із проявів i шляхів здійснення інтеграції та гармонізації аудиту є його стандартизація. Серед стандартів аудиту доцільно виокремлювати чотири рівні: міжнародні; регіональні; національні; внутрішньо-фірмові.

На підставі вивчення зарубіжної та вітчизняної теорії й практики аудиту визначено головні чинники, які впливають на процеси поглиблення його інтеграції та гармонізації, а саме: держава; професійні бухгалтерські та аудиторські організації; суспільство; підприємства-клієнти; аудиторські фірми; характер діяльності підприємств; зовнішні користувачі інформації; національні особливості; вплив ззовні; вплив академічної науки.

Незважаючи на те що аудит є незалежною перевіркою, аудиторська діяльність не позбавлена впливу держави, органів законодавчої влади та інших регулюючих органів. Основними державними органами, які можуть впливати на гармонізацію та інтеграцію аудиту, є: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рахункова палата України, Держказначейство України, Мінфін України, ДПА України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Держкомстат України, Нацбанк України.

Проблеми реформування системи бухгалтерського обліку i розвитку аудиту в країнах СНД, у тому числі в Україні та Росії, є подібними. Важливу роль у їх вирішенні можуть відіграти Асоціація бухгалтерів i аудиторів країн — членів СНД, Координаційна Рада з методології бухгалтерського обліку країн СНД, у складі якої доцільно створити та активізувати роботу спеціального Комітету з питань аудиторської діяльності. Не зайвими стануть розробка і затвердження основних принципів методології та організації аудиту в країнах СНД на основі міжнародних та європейських стандартів аудиту, спеціальних положень, інструктивних матеріалів щодо здійснення аудиторських перевірок та контролю за їх якістю у країнах — членах СНД. Особливо важлива гармонізація вимог з проведення аудиту з Росією, оскільки ця країна на сьогодні є одним з найбільших інвесторів у нашій державі. Наслідком цього стало створення значної кількості російсько-українських спільних підприємств, фінансова бухгалтерська звітність яких має підлягати аудиторській перевірці. Необхідно прийняти законодавчі та нормативні акти, відповідно до яких аудит таких підприємств може здійснюватись як українськими, так i російськими аудиторами або комбінованими аудиторськими групами на основі дотримання єдиних методологічних i організаційних вимог.

Інтеграція аудиту має кілька основних аспектів, а саме: інтеграція видів аудиту (зовнішнього, внутрішнього, операційного, екологічного, надання аудиторських послуг) та їх подальший розвиток у взаємозв’язку та єдності; інтеграція національних методологій аудиту; інтеграційні процеси зі створення єдиних міжнаціональних нормативних документів; створення i діяльність міжнародних аудиторських компаній та їх об’єднання (поглинання) з національними аудиторськими фірмами.

Виділяють такі етапи інтеграції аудиту:

дослідження різноманітних національних методологій аудиту;

визначення принципових спільних сторін та розбіжностей між видами аудиту та методикою i організацією їх здійснення;

порівняння та аналіз існуючих методів i прийомів аудиту;

розробка концепції зближення національних теорії та практики аудиту різних держав, регіонів;

розробка міжнародних нормативних документів;

поступова апробація, коригування й упровадження розробленої концепції та нормативних документів (на рівні держав, регіонів, міжнародних та національних аудиторських фірм).

Під гармонізацією аудиту розуміють приведення до відповідності, узгодженості національних вимог щодо аудиту (як професії, його методології, організації, законодавчих актів) із вимогами та законодавчими (нормативними) актами вищого рівня (міжнародними, європейськими, регіональними тощо).

Доцільно виділяти три основні рівні гармонізації аудиту: міжнародний; регіональний (на рівні Європейського Союзу (ЄС) або країн СНД); державний (національний).

На початкових етапах розвитку процесу гармонізації аудиту в Україні зусилля щодо узгодженості регіонального масштабу мають більше шансів на успіх, ніж першочергова орієнтація на міжнародну перспективу.

Проведені дослідження дають змогу дійти висновку про те, що гармонізація аудиту на державному рівні полягає у досягненні узгодженості між:

різноманітними законодавчими i нормативними актами різних рівнів, які стосуються питань аудиту;

діяльністю професійних організацій аудиторів України між собою;

діяльністю професійних аудиторських організацій та органів законодавчої та виконавчої влади, фінансових структур.

Аудиторські фірми мають безпосередній вплив і беруть активну участь в інтеграції та гармонізації аудиту, а ступінь цього впливу визначається обсягом діяльності аудиторської фірми, її репутацією та рівнем i якістю методологічного та організаційного забезпечення.

На процес глобалізації аудиту найбільше впливають міжнародні корпорації, діяльність яких виходить за межі однієї країни. Це спричинено певними особливостями їх функціонування i, зокрема, різноманітністю систем бухгалтерського обліку, які в них застосовуються, на території різних держав.

Виходячи з цього, виникає необхідність у: паралельній стандартизації бухгалтерського обліку та аудиту, узгодженні стандартів різних країн; координації діяльності аудиторів; досягненні необхідного рівня кваліфікації всіх задіяних аудиторів; виробленні єдиних підходів до організації та здійснення внутрішнього аудиту в усіх складових частинах мультинаціональної корпорації; стандартизації та уніфікації аудиторських процедур; визначенні послідовності та ієрархії надання результатів перевірок внутрішніми аудиторами. Вирішення зазначених питань сприятиме гармонізації аудиту в міжнародному та регіональному масштабах.

Розробляючи та впроваджуючи концепцію інтеграції та гармонізації аудиту в будь-якій державі, у тому числі в Україні, слід взяти до уваги основні причини розбіжностей теорії й практики аудиту та його нормативне регулювання у різних країнах: сила впливу держави на процес розробки нормативів (стандартів) аудиту; розбіжності у меті фінансового контролю державних та приватних підприємств; численні культурні розбіжності (мова, суспільні потреби, національні традиції, державні пріоритети); розбіжності у ставленні до професії аудитора; законодавче регулювання; недостатня увага питанням впровадження Міжнародних стандартів аудиту на практиці; розбіжності у розумінні функцій аудитора; бажання уникнути залежності від зовнішніх впливів при розробці стандартів аудиту (при проявах націоналізму).

Негативними проявами гармонізації аудиту (яких слід всіляко уникати або зводити до мінімуму) є такі: загроза втрати досягнень у сфері аудиту тієї чи іншої країни; великі матеріальні та фінансові затрати; досить тривалий період здійснення.

Проте існує низка чинників, які дають можливість зменшувати національні розбіжності та негативні прояви гармонізації аудиту:

зростання орієнтації на потреби інвесторів, які у більшості випадків наполягають на веденні бухгалтерського обліку i складанні звітності відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та проведенні аудиту згідно з Міжнародними стандартами аудиту;

злиття ринків капіталу в глобальних масштабах;

тенденції до гармонізації у регіонах політичних та економічних інтересів, що видно на прикладі Європи, яка прагне інтеграції;

прагнення уніфікації стандартів аудиту, пов’язане з розвитком мультинаціональних корпорацій з метою спрощення i стандартизації проведення аудиторських перевірок фінансових звітів дочірніх підприємств, які входять до їх складу i розташовані на території різних держав, зменшення пов’язаних з цим витрат.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що в Україні слід розробити та впровадити спеціальну Програму інтеграції та гармонізації аудиту (у рамках загальної програми його реформування), а саме:

розробити механізм практичного застосування Міжнародних стандартів аудиту в Україні, створити до них коментарі;

у складі Аудиторської палати України створити спеціальний Координаційний комітет з питань гармонізації та інтеграції, розробити Положення про його діяльність;

використовуючи узагальнений практичний досвід роботи міжнародних та вітчизняних аудиторських фірм, розробити типові методики аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств у розрізі галузей їх діяльності;

членам Аудиторської палати України та Спілки аудиторів України проводити роз’яснювальну роботу для усвідомлення суспільством, i насамперед зацікавленими групами користувачів інформації, сутності аудиту в контексті політичних та економічних явищ в Україні та світі у широкому його розумінні;

аудиторській палаті України i Спілці аудиторів України визначити мінімальний перелік інститутів громадянського суспільства, співпраця i взаємодія з якими бажані чи об’єктивно необхідні, та активізувати роботу з ними;

сформувати в Україні робочу комісію з питань узагальнення та дослідження досвіду методології та організації аудиторської діяльності в країнах СНД для подальшої активізації впливу аудиту на розвиток економічних відносин України з країнами СНД та ЄС;

внести необхідні зміни у Порядок сертифікації аудиторів, розширити перелік дисциплін, з яких складається іспит, удосконалити форму його проведення; скасувати вимогу громадянства України для аудиторів;

збільшити ефективність щорічного підвищення кваліфікації аудиторів шляхом удосконалення Програми підвищення кваліфікації аудиторів, циклічного її перегляду та внесення необхідних змін, уникнення формального характеру навчання аудиторів;

збільшити кількість публікацій, підвищити їх якість та змістовність щодо проблем гармонізації та інтеграції аудиту в періодичних фахових виданнях;

сприяти науковим дослідженням у галузі аудиту, активізувати роботу з виконання Меморандуму Аудиторської палати України «Про підтримку та розвиток наукових досліджень в галузі обліку, аудиту (контролю) та економічного аналізу»;

поглибити співпрацю професійних аудиторських організацій України з міжнародними та європейськими професійними організаціями бухгалтерів та аудиторів;

розробити механізм ціноутворення на аудит та аудиторські послуги на основі вивчення міжнародного досвіду з цього питання;

розробити i ввести в дію реальні контрольні заходи із забезпечення дієвого контролю якості роботи аудиторських фірм, аудиторів та дотримання ними Кодексу професійної етики; розробити норми i критерії оцінки якості аудиторських робіт;

удосконалити форму звітності аудиторських фірм, що подається до Аудиторської палати України;

розробити стандарти внутрішнього аудиту в Україні;

Запропонована Програма інтеграції та гармонізації аудиту (у рамках його загального реформування) у разі її схвалення має всі підстави та передумови бути виконаною у найближчі 3 — 5 років.

Перелік літератури та використаних нормативних документів:

1. «Вісник податкової служби України» N 7, від 15 лютого 2005 р.

«Страхова справа» N 1, від 1 червня 2006 р.

2. Сопко В.В. "Аудит в країнах співдружності незалежних держав" — Ж.:

"Бухгалтерський облік і аудит" №8 1996 рік Ст. 4-12.

3. Шеремент А.Д., Суйц В.П. Аудит: Навчальний посібник. - М.: ИНФА-М, 1995 - 240 с.

4. Білуха М.Т. "Курс Аудита" підручник. - К.: Вища шк. - Знання, 1998.

5. Закон України № 996-XIV — від 16.07.99 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями).

6. Закон України № 3125-ХІІ — від 22.04.93 р. «Про аудиторську діяльність» (зі змінами та доповненнями).