Магістр ІІ
року навчання Сідініна Н.О.
Київський
національний університет імені Тараса Шевченка,Україна
Шляхи удосконалення методів та процедур
аудиту.
Сучасний
стан розвитку незалежного аудиту свідчить про те, що він знаходиться на стадії
свого становлення. Підвищення якості аудиту вимагає, в першу чергу, подальшого
розвитку законодавчої бази аудиту.
Нині в Україні діє Закон України “Про аудиторську
діяльність” від 22.04.1993р №3125-ХІІ,
зі змінами і доповненнями, Аудиторська палата України прийняла міжнародні
стандарти аудиту як національні. Крім того, розроблені певні методики та методичні
рекомендації щодо використання тих чи інших стандартів з метою поглибленого
дослідження та ефективного вирішення певних питань. Однак разом з тим
залишається ще досить багато питань, які не знайшли свого законодавчого
вирішення. Поясненням цьому може бути те, що аудит виник в нашій державі не так
давно – в період переходу до ринкових відносин, що супроводжувався розпадом і
демонтажем минулої системи обліку і контролю. Відсутність розробленої
грунтовної концепції розвитку аудиту, недостатня відпрацьованість методології
проведення аудиту, недостатня кількість кваліфікованих спеціалістів, висока
вартість аудиторських послуг, яка часто не відповідала їх якості, призвели до призупинення ряду положень Закону “Про аудиторську діяльність” [9]. Тому на сьогодняшній день назріла необхідність внесення суттєвих змін і
доповнень до вищеназваного Закону, що фактично означає прийняття нового закону,
який би всебічно регламентував порядок проведення аудиту та надання
аудиторських послуг, визначив би чіткий перелік об’єктів обов’язкового аудиту,
відображав би всі характерні особливості аудиторської діяльності, регулював
порядок сертифікації, реєстрації аудиторів, чітко визначав би права та
відповідальність аудиторів перед державою, клієнтами та третіми особами тощо.
Недоліком є деяка непристосованість міжнародних
стандартів аудиту до економічних умов в Україні, до характерних особливостей та
умов національного економічного та правового простору. Тому на сучасному етапі
необхідно спрямувати зусилля на адаптацію стандартів аудиту до вітчизняного
законодавства.
Серед
невирішених проблем можна назвати відсутність позиціонування аудиторів в
суспільстві. Аудитори та аудиторські організації поки що масово не сприймаються як обов'язковий елемент ринкових відносин. У бізнесі чітко зайнявши бік підприємців проти податківців,
аудитори втратили головну перевагу
своєї професії - незалежність, що
цілком зрозуміло в умовах, коли держава
тільки переходить до цивілізованих
економічних та суспільних відносин. Аудитор поки
що не став в Україні професійним та
нейтральним арбітром між бізнесом та
владою, бізнесом та суспільством, власниками
та управлінцями. Сьогодні аудитор є
носієм прихованої правди про реальний
стан речей у замовника. Тому можна
цілком відверто говорити про втрату аудиторами професійної нейтральності.
Наступною проблемою є низький рівень автоматизації
аудиту, зокрема аудиту розрахунків з бюджетом, через відсутність досконалого
програмного забезпечення, яке б дало змогу прискорити і полегшити процес
проведення аудиту. Ця проблема має досить глибокі корені, тут не йде мова лише
про відсутність досвіду з розробки відповідного програмного забезпечення, причиною
такого стану речей є низький розвиток аудиторської діяльності в Україні загалом, адже ринок аудиторських
послуг в Україні сьогодні не в змозі забезпечити масовий платоспроможний попит
на інтелектуальну продукцію.
Зважаючи на існування цілої низки проблем, пов’язаних з
методологічним забезпеченням аудиту, одним з найважливіших завдань Аудиторської
палати України має стати організація наукових досліджень з аудиту, консолідація
та узагальнення вітчизняного досвіду в методологічних рекомендаціях щодо аудиту
різних напрямків, зокрема аудиту розрахунків з бюджетом.
Методологічні проблеми тісно пов’язані з недостатньою розробкою законодавчої бази аудиторської діяльності, тому головним питанням є створення та затвердження на державному рівні концепції розвитку аудиту, в якій повинні бути визначені принципи нормативного регулювання і саморегулювання аудиту, питання підготовки та атестації фахівців, вдосконалення практики застосування стандартів аудиту, контролю якості аудиту, відповідальності аудитора .
Отже, поєднання двох напрямів розвитку аудиторської
діяльності – організаційного та методологічного - закладає підґрунтя для її подальшого впровадження у вітчизняну господарську практику. Чим скоріше ці питання будуть вирішені, тим більше
перспектив у незалежного аудиту
в Україні.
Життя не стоїть на місці.
Змінюються платники, а відповідно, потребує реформ і організація роботи
підрозділів податкового аудиту всіх рівнів.
Проте на всіх етапах
метою реформування є встановлення неупереджених, партнерських відносин з дисциплінованими
платниками, які вчасно та в повному обсязі сплачують податки. Є нагальна
необхідність мінімізувати втручання у господарську діяльність таких платників
та зосередитись на введенні в дію принципу «неминучості покарання» порушників
податкового законодавства шляхом оперативного викриття і здійснення перевірок
суб'єктів підприємницької діяльності, які ухиляються від сплати податків. Це
сприятиме створенню рівних умов для діяльності доброчесних платників податків.
Тому для досягнення
визначених стратегічних напрямків невід'ємною складовою повинно також стати:
·
подальше підвищення кваліфікації та вдосконалення професійності
працівників;
·
вдосконалення організації та методики аналітичної роботи, як визначального етапу контрольно-перевірочної роботи
по відбору підприємств до
перевірки за Національним планом проведення документальних перевірок суб'єктів
підприємницької діяльності;
·
вдосконалення методології
проведення податкового аудиту;
·
пошук нових організаційних форм та методів проведення документальних перевірок, у тому числі із застосуванням непрямих методів
оподаткування;
·
застосування можливостей сучасних технологій на різних етапах контрольно-перевірочної роботи;
·
подальше поліпшення рівня організації роботи по виявленню негативних
тенденцій в економіці держави з метою
оперативної розробки пропозицій по усуненню та виключенню передумов для
застосування схем ухилення від оподаткування;
·
продовження практики залучення працівників податкового аудиту, особливо
його керівного складу до формування
свідомості платників податків, попередження податкових порушень серед сумлінних
платників податків та унеможливлення роботи у «тіньовому» секторі.
Вдосконалення будь-якої діяльності - це складний та багатогранний процес. Це в певній мірі відноситься до контролю та
аудиту: Вдосконалення системи економічного контролю в країні в цілому шляхом
вдосконалення структури; Використання ЕОМ в аудиті; Вдосконалення процедур і
техніки аудиту, підвищення кваліфікації аудиторів.
Список
використаних джерел
1.
Закон України “Про
оподаткування прибутку підприємств”Із змінами і доповненнями,внесеними Законами
України від 19 грудня2006 року N489-V
2.
Закон України “Про
аудиторську діяльність” №3125-XII від
23.04.1993р.
3. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000: Пер.
З анг. / За ред. С.Ф.Голова. – К.: ФПБАУ, 2000. – 1272 с.
4. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та
етики / Пер. З англ.. О.В. Селезньов, О.Л. Ольховська, О.В. Гик та ін. –
К.,2007. – 1172с.