Економічні науки. Облік і аудит

Бігун Дар`я Вікторівна

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, економічний факультет

Оптимізація форм фінансової звітності, її обсягів та структури

У сучасних умовах особливого значення набуває ефективне використання облікової інформації для докладного аналізу в прийнятті правильних і своєчасних управлінських рішень, які дають змогу оперативно вживати дієвих заходів щодо забезпечення конкурентоспроможності ринкових структур господарювання на поточний момент і довгострокову перспективу.

Узагальнена інформація про якісні характеристики бухгалтерського обліку в системі управління міститься у фінансовій звітності. Як відомо, типові форми бухгалтерських звітів, їх зміст і головні вимоги до розкриття основних статей регламентовано Міністерством фінансів України у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку 1-6.

Слід зазначити, що існує багато змін і доповнень до затверджених П(С)БО. Це свідчить про необхідність удосконалення форм, які становлять фінансову звітність. Вирішення цієї проблеми дасть змогу раціональніше, точніше та оперативніше формувати облікову інформацію для потреб статистики, аналізу, оподаткування й аудиту в управлінні діяльністю будь-якої організаційної структури господарювання.

У межах цієї загальної проблеми нагальною потребою є вдосконалення типової форми фінансової звітності № 2 „Звіт про фінансові результати”, оскільки вона дає уявлення про прибутковість підприємства.

Першим кроком при розгляді доцільності й можливості коригування структури цього типового звіту є чітке розмежування видів діяльності підприємства з урахуванням існуючих форм звітності.

П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати” виокремлює три види діяльності господарюючого суб`єкта:

1) звичайна – основна діяльність підприємства із включенням операцій, що її забезпечують або виникають унаслідок проведення;

2) операційна – основна діяльність підприємства, що містить інші види діяльності, які не є інвестиційними чи фінансовими;

3) основна – діяльність, яка містить операції, пов`язані з виробництвом або реалізацією продукції (робіт,послуг), що є головною метою створення підприємства і які забезпечують основну частку його доходу.

У П(С)БО всебічно згадується інша операційна, інвестиційна та фінансова діяльність, а існування терміна „надзвичайна подія” має наштовхувати читачів на виокремлення терміна „надзвичайна діяльність”. Однак зміст цього терміна в цьому законодавчому документі не розкрито, тому доводиться орієнтуватися на поняття „надзвичайна подія” та п.35 П(С)БО 3, який розшифровує зміст статей 200 і 205 Звіту про фінансові результати, що відповідно називаються „надзвичайні доходи” та „надзвичайні витрати”.

Потребують більш чіткого визначення поняття „інвестиційна діяльність” та „фінансова діяльність” за П(С)БО 4 „Звіт про рух грошових коштів”.

Інвестиційна діяльність пов`язана з придбанням та реалізацією необоротних активів й фінансових інвестицій, які не є складовими еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність зумовлює зміни розміру і складу власного та позикового капіталів підприємства.

Термін „операційна діяльність” за П(С)БО 3 розмежовує поняття основної, фінансової та інвестиційної діяльності і не дає змоги зарахувати два останні види до складу операційної діяльності. Саме звідси випливає необхідність виокремлення поняття „інша звичайна діяльність”, тобто неопераційна, яка включатиме фінансову та інвестиційну діяльність.

Як відомо, фінансові результати різних видів діяльності ринкових структур господарювання отримують порівнянням доходів і витрат. Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій для обліку різних видів діяльності підприємства призначено рахунки класів 7 „Доходи і результати діяльності” та 9 „Витрати діяльності”.

Орієнтуючись на терсіни різних видів діяльності за П(С)БО 3 і 4, виділемо такі рахунки:

доходів – 70 „Доходи від реалізації, 71 „Інший операційний дохід”, 72 „Дохід від участі в капіталі”, 73 „Інші фінансові доходи”, 74 „Інші доходи”, 75 „Надзвичайні доходи”;

витрат – 90 „Собівартість реалізації”, 91 „Загальновиробничі витрати”, 92 „Адміністративні витрати”, 93 „Витрати на збут”, 94 „Інші витрати операційної діяльності”, 95 „Фінансові витрати”, 96 „Втрати від участі в капіталі”, 97 „Інші витрати”, 99 „Надзвичайні витрати”;

субрахунки результатів – 791”Результат операційної діяльності”, 792 „Результат фінансових операцій”, 793 „Результат іншої звичайної діяльності”, 794 „Результат надзвичайних подій”.

При цьому з`являються терміни „інша звичайна діяльність”(субрахунок 793) та „інша операційна діяльність” (субрахунок 791), але у П(С)БО 3 не висвітлено їх зміст і розмежування.

Другим кроком дослідження структурної побудови Звіту про фінансові результати є встановлення взаємозв`язку видів діяльності з урахуваннями класів 7 і 9. У результаті отримуємо структурно-логічну модель відображення видів діяльності в фінансовому обліку (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Структурно-логічна модель відображення різних видів діяльності у фінансовому обліку інформаційної системи управління.

У цій системній побудові відсутні окремі рахунки для підрахунку результатів основної та іншої операційної діяльності. Для іх відображення призначено один субрахунок 791”Результат операційної діяльності”.

Важливим питанням є необхідність внесення змін до чинного Плану рахунків, оскільки відсутність чіткого розмежування видів діяльності підприємства у П(С)БО призвела до нелогічного найменування деяких рахунків бухгалтерського обліку. Наприклад, субрахунок 793 „Результат іншої звичайної діяльності” використовується фактично для обліку результатів інвестиційної діяльності. Крім того, до іншої звичайної діяльності, як уже зазначалось, входять ще й фінансова діяльність. Непорозуміння є також і в назвах окремих рахунків доходів та витрат.

Отже, пропонується внести такі зміни до структури форми №2 „Звіт про фінансові результати”:

· послідновно відобразити доходи і витрати за видами діяльності (рядок 060 „Інші операційні доходи” розмістити після даних про доходи і витрати основної діяльності, рядок 130 „Інші доходи” – після даних про доходи і витрати фінансової діяльності);

· виділити статті для відображення фінансових результатів (прибутку чи збитку) окремо від основної, іншої операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та надзвичайних подій;

Наведені пропозиції щодо вдосконалення однієї з основних форм фінансової звітності – Звіту про фінансові результати, а також новітні підходи до обгрунтування положень бухгалтерського обліку в інформаційному забезпеченні управління підприємством:

· по-перше, дадуть можливість об`єднати дві облікові підсистеми – фінансову і внутрішньогосподарську (управлінську) в бухгалтерському інформаційному моделюванні прийняття управлінських рішень з метою поліпшення фінансових результатів діяльності;

· по-друге, можуть бути використані у структурі фінансово-господарського контролю будь-яких суб`єктів господарювання незалежно від сегмента діяльності й форм власності.

Структурно-логічний підхід до складання основної форми фінансової звітності, що сформований у процесі дослідження інформаційної структури процесу управління, є універсальним в умовах ринкового механізму господарювання, тому викличе безумовний інтерес для подальшого розвитку вітчизняного бізнесу.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 „Баланс”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 „Звіт про фінансові результати”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 „Звіт про рух грошових коштів”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №5 „Звіт про власний капітал”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №6 „Виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 року №137
7. Бутинець Ф.Ф., Звітність підприємства: Навч.посіб. - Житомир: ЖДТУ, 2006. - 427с.
8. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. – К.: Знання Прес, 2003. – 444 с. – (Вища освіта XXI століття).