Шкіренко В.В., студентка 4 курсу

Донецький національний університет

Вступ до СОТ як фактор стимулювання експорту України

Вступ України до Світової організації торгівлі має стратегічне значення , а саме : отримавши можливість розвивати свою зовнішню торгівлю й збільшувати товарообіг із країнами-партнерами, розпочати діалог з ЄС відносно створення зони вільної торгівлі. Проте, лібералізація ринку й недостатня конкурентоспроможність українських товарів сприяли зниженню фінансово-економіних показників вітчизняних виробників.

Виявити наслідки приєднання до Організації світової торгівлі виявилось нелегким завданням, адже фактично всі економічні тренди в Україні за декілька місяців після вступу до СОТ зазнали змін внаслідок світової фінансової та економічної кризи. Отже, в окремих випадках було необхідно відокремити наслідки кризи від наслідків членства у СОТ. Наприклад, як у випадку змін тенденції у експорті та імпорті у зв'язку з девальвацією гривні.

Мета роботи – проаналізувати динаміку та структуру експорту української продукції на світовий ринок після вступу до СОТ, виявити позитивні та негативні тенденції в динаміці, визначити вплив вступу до СОТ як фактора стимулювання експорту України.

Тема роботи на сьогодні є дуже актуальною на фоні фінансової кризи та погіршення ситуації на світових валютних ринках, тому вона є об’єктом дослідження багатьох провідних учених: Макогона Ю.В., Корбута І.М, Жигало В.К., Заїки А.Г, Богунова В.В. та ін.

У період між травнем, коли Україна вступила у СОТ, та жовтнем 2008 року, коли криза, власне, досягла України, зовнішня торгівля активно розвивалася. Прямий вплив на зростання українського експорту до інших країн мали заходи, пов'язані із членством у СОТ: зниження імпортних тарифів на українські товари; відміна кількісних обмежень ЄС на імпорт з України металургійної продукції; зняття українських обмежень експорту зернових, насіння соняшнику та соняшникової олії. Кількість антидемпінгових розслідувань проти України також зменшилась. У той же час лібералізація тарифів на імпорт сприяла зростанню обсягів імпорту до України.

Протягом 2005-2008 років структура експорту товарів була майже незмінною. Домінантною складовою частиною була торгівля чорними металами, яка знаходиться в межах 41-43%. На другому місці серед експортних товарів була сільськогосподарська продукція — 12-16%. Інші важливі продукти займають у структурі експорту: продукція хімічної галузі — 9-11%, машини та обладнання — 9-11%, транспортні засоби — 5-6%. Сумарно вищезгадані товарні категорії у загальній структурі експорту мають тенденцію до зростання: з 77% у 2005 році до 83% у 2008 році.

Частка енергетичних матеріалів у структурі експорту скоротилась з 10% у 2005 році до 6% у 2008 році, що пов'язано з тим, що у складі цієї групи товарів найбільшу частину займають нафта та продукти її перероблення (близько 60%), а в Україні існують об'єктивні причини, що унеможливлюють нарощування експортного потенціалу даної продукції, насамперед через обмежені власні ресурси та імпортну орієнтованість у даному виді продукції. В перспективі частка експорту енергетичних матеріалів і надалі буде зменшуватись через вищезгадані причини, а також через зростання внутрішнього попиту.

Відзначимо, що за період з червня по грудень 2008 року (починаючи з наступного місяця після вступу України до СОТ) товарна структура експорту дещо змінилася: зменшились частки чорної металургії та хімічної продукції — до 39% та 8%, відповідно, а частка продукції сільського господарства зросла до 19%. Такі зміни пов'язані із падінням попиту та цін на зовнішніх товарних ринках через кризові явища у світовій економіці, особливо у четвертому кварталі 2008 року.

Друга половина 2008 року була дуже складною для світової економіки. Світова фінансова криза торкнулась майже всіх країн та охопила майже всі галузі економічної діяльності. Так, за даними СОТ, відбулось різке скорочення обсягів світової торгівлі у другому півріччі 2008 року. В результаті ріст торговельного обороту за 2008 року склав лише 2%, тоді як у 2007 році він був 6%. За прогнозами СОТ, обсяг світової торгівлі у 2009 рік скоротиться на 9%, що буде найбільшим спадом даного показника з часів Другої Світової війни.

Така ситуація знайшла своє відображення і в Україні: з одного боку — зниження попиту, несприятлива цінова кон'юнктура на традиційні експортні товари України (метали, хімічна та сільськогосподарська продукція), а з іншого — девальвація гривні, падіння купівельної спроможності населення, як наслідок - зниження попиту на імпортну продукцію призвели до суттєвого зменшення зовнішньоторговельного обороту, особливо у 4 кварталі 2008 року, коли падіння становило 33% порівняно з попереднім кварталом, тоді як у світі аналогічний показник становив 20% (рис. 1).

Рис.1 Динаміка індексів зовнішньоторговельного балансу в світі та Україні, 2005 кв.1 =100%[2]

Упродовж 2005-2008 років географічна структура експорту українських товарів була в цілому незмінною. Основними споживачами були країни СНД, Європейський Союз та країни Азії. Частка країн СНД поступово збільшувалась: з 31% у 2005 році до 38% у 2007 році, відповідно зменшувалась питома вага Європейського Союзу — з 30% до 28% та країн Азії — з 24% до 21 % (рис. 2).

Перший рік членства України у СОТ не привів до радикальних змін у географічній структурі, але змінив деякі тенденції останніх років. Так, за червень-грудень 2008 року в порівнянні з аналогічним періодом 2007 року питома вага країн СНД зменшилась на 3 %, в той же час зросли частки країн Азії та Африки — по 1% відповідно. Частка країн ЄС залишилась незмінною.

У вартісному виразі збільшення експорту української продукції спостерігалось в усі регіони світу. Загальна вартість поставленої на світові ринки продукції у червні-грудні 2008 року порівняно з аналогічним періодом 2007 року зросла на 37%, до країн ЄС-27 — на 37%, СНД — на 26%, країн Азії — на 41 %.

Найбільше зростання демонстрували експортні постачання товарів до країн Африки, так за червень-грудень 2008 року вони збільшились на 49% порівняно з червнем-груднем 2007 року. Загалом за 2008 рік вони склали 3,9 млрд. дол. США, що є найбільшим показником експорту до країн Африки. Товарами, які мали найбільший попит на африканському ринку, були чорні метали (57% у структурі), хімічна продукція (7%) та продовольство, зокрема зернові культури (22%) та рослинні олії (6%).

Також відмітимо позитивну динаміку експорту до країн Північної та Південної Америки, за червень-грудень 2008 року порівняно з аналогічним періодом 2007 року обсяги експорту зросли на 42%. Майже вдвічі збільшились постачання до США — найбільшого споживача української продукції у регіоні. Питома вага експортних постачань до США у загальній структурі експорту товарів до країн даного регіону зросла з 40-47% у попередні роки до 54% після вступу до СОТ. Таким ростом український експорт зобов'язаний, насамперед, збільшенню у 2,6 рази зовнішньоторговельних операцій з чорними металами, які, до речі, у товарній структурі у червні-грудні 2008 року займали 78%.

Рис. 2. Географічна структура експорту товарів з України [2]

Аналіз показав, що вступ до СОТ дозволив українським експортерам розширити ринки збуту своєї продукції, в першу чергу, продукції металургії та хімічної промисловості.

Слід відзначити, що Україна є країною з високим ступенем відкритості економіки. У 2007 році експортні операції з товарами та послугами формували 41 %, а імпортні — 44% валового внутрішнього продукту (табл. 2). Такі дані свідчать про надзвичайно важливе значення міжнародної торгівлі для економіки України. Приєднання до СОТ ще більше поглибило її інтегрованість у світову економіку.

Український експорт формують товари переважно з низьким ступенем перероблення, перш за все, продукція чорної металургії та хімічної промисловості, сільськогосподарські товари. Дані категорії товарів є чутливими до зовнішніх факторів та є нестабільними за ціновим складником, що несе загрози економіці країни та робить її більш вразливою.

Загальний аналіз експортних операцій з товарами після приєднання України до СОТ дозволяє дійти висновку про позитивний вплив на просування української продукції на зовнішні ринки:

• є прогрес у роботі над гармонізацією національного торговельно спрямованого законодавства з правовими вимогами СОТ. Наприклад, відміна кількісних обмежень експорту зернових, соняшникової олії та насіння соняшнику дозволила експортерам суттєво наростити обсяги експорту даної продукції;

• членство України у СОТ дозволило припинити квотування української металопродукції. 26 травня 2008 року Рада Міністрів із загальних справ і зовнішніх відносин Європейського Союзу скасувала квоти на імпорт металопродукції з України. У загальному експорті частка даної продукції складає близько 40%, тобто такі заходи є потужним стимулятором до нарощування постачань на зовнішні ринки;

• після приєднання до СОТ проти українських компаній стало складніше запроваджувати антидемпінгові розслідування, на початок 2009 року їх кількість навіть зменшилась порівняно з кінцем 2007 року;

• помітним є збільшення експортних поставок у січні-грудні 2008 року в порівняно з аналогічним періодом 2007 року майже за всіма товарними групами;

• приєднання України до Організації сприяло активізації торговельних відносин з її країнами-членами, що, в свою чергу, дозволило українським експортерам розширити географію збуту своєї продукції, так, наприклад, у 2008 році експорт українських товарів до країн Африки був найбільшим за часи незалежності України;

• відбулося посилення концентрації експорту, яке співпало з періодом після приєднання країни до СОТ, що пояснюється збільшенням обсягів експорту традиційних для України видів продукції.

На жаль, більша частина періоду (з червня по грудень 2008 р.) співпала з регресійними процесами у світовій економіці, що привело до різкого уповільнення розвитку експортоорієтованих галузей. Така обставина ускладнює аналіз ситуації та в більшості випадків унеможливлює відокремлення впливу членства України у СОТ від наслідків фінансової кризи. Також аналіз ускладнюється проблемою відсутності офіційних даних за повний річний період з дати вступу України до СОТ.

Література

1. www.ukrstat.gov Державний комітет статистики України

2. http://wto.in.ua/ WТО, Державний комітет статистики України

3. http://www.worldbank.org/ -World Bank

4. http://brc.undp.org.ua Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки ПРООН