Економічні науки/3.Фінансові відносини

Голишевська Л.В., Тарасюк В.С.

Вінницький національний аграрний університет,Україна

СУТНІСТЬ І ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МІЖБЮЖДЕТНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Міжбюджетні відносини в Україні є однією з визначальних складових бюджетного процесу, важливим інструментом удосконалення фінансових відносин між центральними та місцевими органами влади, визначальним чинником економічної та політичної стабільності в України.

Актуальність обраної теми визначають сучасні світові тенденції в економіці, роль виваженого державного регулювання як гаранта фінансово-економічної безпеки країни. Питання розвитку міжбюджетних відносин постійно перебувають у центрі уваги дослідників у галузі державного управління, державних фінансів, фінансового права: Л.К. Воронової, Н.Л. Губерської, О.О. Дмитрик, О.Б. Заверухи, І.О. Луніної, О.А. Музики - Стефанчук, А.А. Нечай, В.Д. Тарангула та ін. Разом із цим,науковці переважно висвітлюють стан чинного законодавства, яке регламентує міжбюджетні відносини, а питання концепції подальшої оптимізації міжбюджетних відносин залишаються малодослідженими.

Метою обраної тематики дослідження є вивчення особливостей та проблем міжбюджетних відносин в Україні, виявлення шляхів раціоналізації та подальшого реформування фінансових відносин, які склалися між рівнями бюджетної системи з урахуванням зарубіжного досвіду та розроблення пропозицій щодо вдосконалення міжбюджетних відносин в Україні.

У Бюджетному кодексі України міжбюджетні відносини визначено як “… відносини між державою, Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією та законами України ” [3, с.5].

Досліджуючи проблеми та особливості механізму міжбюджетних відносин в Україні, потрібно підкреслити, що однією з найважливіших проблем є створення оптимальної моделі організації міжбюджетних відносин в країні. Тому розглянемо основні засади, що стосуються моделей організації міжбюджетних відносин та вибору такої моделі для України. Модель міжбюджетних відносин являє собою інституціональний підхід до визначення організаційних основ взаємовідносин між державними і місцевими органами влади, що пов’язаний з політикою уряду або регіональної адміністрації у вирішенні питання розподілу доходів і видатків за рівнями бюджетної системи.

Модель міжбюджетних відносин у будь-якій державі базується на існуючому державному та територіальному устрої, тому такі взаємовідносини є також інструментом організацій влади і місцевого самоврядування, розподілу компетенції між “центром” та територіями [2].

Світова практика організації міжбюджетних відносин ґрунтується на двох основних моделях: бюджетного федералізму та бюджетного унітаризму. Ключовим фактором, що складає основу моделі організації міжбюджетних відносин в країні, є форма державного устрою. Бюджетний федералізм як модель організації міжбюджетних відносин існує в країнах з федеративним державним устроєм. Бюджетний федералізм – це модель організації міжбюджетних відносин у багаторівневій бюджетній системі, у якій законодавчо визначаються бюджетні права та обов’язки федерації та суб’єктів федерації, правила їх взаємодії на всіх стадіях бюджетного процесу [1].

Кожен рівень бюджетної системи є самостійним, володіє власними фінансовими ресурсами і виконує закріплені за ним бюджетні повноваження. Бюджетний федералізм як модель організації міжбюджетних відносин передбачає: значну автономію бюджетів різного рівня; договірно-правовий характер відносин центру та суб’єктів федерації; чітке розмежування фіскальних та видаткових повноважень місцевих бюджетів; закріплення за кожним рівнем управління достатніх фінансових ресурсів для фінансування своїх повноважень; організацію міжбюджетних відносин за активної ролі у визначенні їх моделі не тільки центральної влади, а й регіональної та місцевої через механізм консультацій та переговорів.

У свою чергу, фактично протиставлена попередній моделі організації міжбюджетних відносин інша - бюджетний унітаризм . Ця модель організації міжбюджетних відносин передбачає: основні принципи організації міжбюджетних відносин визначаються центральною владою; центральна влада здійснює активну політику забезпечення єдиних стандартів громадських послуг на всій території країни, вирівнює фіскальні дисбаланси; місцевій та регіональній владі, як правило, відводиться досить пасивна роль.

Україна є унітарною державою, тому логічно було б прийняти унітарну модель відносин на принципах бюджетного унітаризму. Проте побудова моделі міжбюджетних відносин на основі принципів бюджетного федералізму має багато преваг. Ця теорія надає можливість вирішити питання, які функції держави ефективніше виконувати централізовано, а виконання яких функцій можна передати місцевим органам влади. Реформування міжбюджетних відносин в Україні слід здійснювати з урахуванням принципів теорії бюджетного федералізму. Фінансову децентралізацію необхідно здійснювати з одночасним підвищенням відповідальності місцевих органів влади за прийняття ними рішень [4].

Важливо знайти оптимальний варіант побудови децентралізованої моделі міжбюджетних відносин в унітарній країні, використовуючи позитивні сторони роботи місцевого самоврядування та розширюючи бюджетну самостійність, що гарантується законом [2].

Таким чином, міжбюджетні відносини в економіці України потребують подальшого вдосконалення з метою розширення ресурсної бази органів місцевого самоврядування та запровадження децентралізованого варіанта міжбюджетних відносин. Формування ефективного механізму міжбюджетних відносин в Україні можливо при чіткому розподілі повноважень різних органів влади і посиленні відповідальності за здійсненням фінансування видатків, а також при створенні діючих механізмів стимулювання місцевих органів влади до пошуку нових джерел бюджетних доходів через стимулювання розвитку господарського комплексу регіону. Місцеві органи повинні бути зацікавлені у нарощуванні власної дохідної бази.

Література

1.Азаров М. Я. Роль органів місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку // Фінанси України. — 2007.— №3. — С. 3—11.

2.Алєксєєв І.В., Ярошевич Н.Б., Чушак-Голобородько А.М. Бюджетна система: Навчальний посібник. – К.: „Прес”, 2007. – 376 С.

3.Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. №2542-ІІ - ВР зі змінами та доповненнями.

4.Кузьменко О.А. Значення оптимізації міжбюджетних відносин для держави та регіонів (організаційно – правовий аспект) // Фінанси і право. - 2009.- №1.- С.281-286.