Нефьодова Юлія
Віталіївна
Макаров Артур
Юрійович
економіки і торгівлі
імені Михайла
Туган-Барановського,Україна
ПІДВИЩЕННЯ
ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ
ПІДПРИЄМСТВ
Інвестиції є визначальним фактором економічного розвитку будь-якої
країни. Це пов'язано з тим, що інвестування дозволяє вирішувати сучасні
проблеми вітчизняної економіки, що в свою чергу впливає на соціально-економічне
зростання та розвиток окремих підприємств.
Залучення інвестицій для багатьох підприємств України було й залишається
першочерговою задачею, вирішення якої у найкоротші терміни є основним фактором
сталого розвитку, чинником конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на світовому
ринках.
У зв’язку з цим,
проблема підвищення інвестиційної привабливості підприємств у сучасних умовах є
досить актуальною та посідає помітне місце серед напрямків сучасних економічних
досліджень. Зокрема, до числа вчених і
практиків, які займалися дослідженням даного питання, відносяться Амітан В.Н., Геєць В.М., Маковеєв П.В.,
Пашута Н.Т., Ковальова Н.Л.,
Бланк І.О., Стирський М.В., Лєснікова М.В., Мєшков А.В., Ідрісов М.В. та інші.
Ціль даної роботи - визначити існуючі шляхи
покращення інвестиційної привабливості підприємств у сучасних умовах.
Поліпшенню інвестиційної привабливості вітчизняних підприємств має
сприяти зміна в організації та управлінні інвестиціями та інвестиційною сферою
в цілому.
Концепція нової інвестиційної політики повинна передбачати перехід від
розподілу державних інвестицій на виробничі цілі до їх розміщення на конкурсній
основі. Бюджетні кошти, що розміщуються на конкурсній основі, мусять виділятися
для фінансування високоефективних проектів. Основними цілями конкурсного розміщення
централізованих інвестиційних ресурсів є стимулювання інвестиційної активності,
залучення коштів приватних і вітчизняних інвесторів у розвиток виробництва,
підвищення технічного рівня і конкурентоспроможності продукції.
Значно гальмує розвиток інвестиційної діяльності, недосконалість
законодавчої бази та політична нестабільність, яка особливо відчутна зараз.
Більшість вітчизняних інвесторів не можуть на всю потужність використати свої
можливості, через відсутність стабільного регулювання інвестиційних процесів з
боку уряду, неможливістю прогнозувати та вираховувати свої прибутки. Інвестор
не знає, яку політику буде проводити нова влада, і як вона безпосередньо
позначиться на його фінансовому стані.
Ефективним механізмом розвитку інвестиційної діяльності має стати лізинг
- специфічна довгострокова оренда машин, устаткування, транспортних засобів та
іншого рухомого і нерухомого майна виробничого призначення. На відміну від
звичайної оренди в ньому беруть участь, як правило, не два, а три і більше суб'єктів.
Серед учасників можуть бути банки, страхові компанії, посередники, гаранти та
інші фізичні особи.
Інвестиційна привабливість підприємств та інвестиційний клімат країни,
багато в чому залежать від проведення активної державної мікроекономічної політики.
У зв'язку з цим важливе значення мають: реструктуризація неефективно працюючих
виробництв, проведення прискореної амортизації, заміна застарілих технологій і знеціненого кризою капіталу а
також використання державних активів в процесі приватизації.
Високі інвестиційні ризики, дефіцит накопичень у підприємств, висока
вартість кредитних ресурсів зумовлюють необхідність стимулювання інвестиційної
діяльності.
Основними напрямами розвитку системи стимулювання є:
- Надання коштів недержавним структурам на зворотній основі;
- Реалізація принципу права власності;
- Рівність прав інвесторів.
Розвиток інвестиційної сфери також багато в чому буде залежати від
створення податкових стимулів для інвестицій в ході податкової реформи, адже
існуюче податкове законодавство стримує ці стимули.
Істотному покращенню умов інвестування в Україні, сприяла б практика
побудови системи обслуговування органами Державної податкової інспекції
безпосередньо інвесторів. Платник податку, який планує вкладення крупного
капіталу у виробництво, міг би подати в податкові органи, інформацію про цілі
та структуру інвестицій. Відповідно має бути визначений чіткий порядок
оподаткування, згідно з діючим українським податковим законодавством, тим самим
виключаючи в подальшому перерахування фінансових санкцій. Подібна практика
широко застосовується у зарубіжних країнах.
Важливе значення для розвитку інвестиційного процесу має створення
системи страхування майна, застави та державних гарантій. В Україні страхування
майна не отримало належного розвитку, особливо великими підприємствами.
Розвитку майнового страхування перешкоджають фінансова слабкість українських
страхових компаній, а також обмеження щодо віднесення названих витрат на
собівартість продукції, тому що згідно з існуючим порядком ці платежі можуть
становити не більше 1% вартості обсягу реалізованої продукції. Реальне надання
гарантій досягається за допомогою розвитку гарантійно-заставних фондів
приватними інвесторами.
Отже, існує досить багато факторів, які стримують інвестиційний розвиток
вітчизняних підприємств, та заважають нарощувати економічну міць країни в
цілому. Але застосовування запропонованих заходів, щодо покращення
інвестиційної привабливості підприємств,
допоможе створювати конкуренто-спроможну продукцію та забезпечити «технологічний
відрив» від конкурентів.
Література
1.
Вітлінський В.В, Макаренко В.О.
Модель вибору інвестиційного проекту // Фінанси України. – 2004. - №4. - С.
63-72
2.
Матеріали серверу «ColdStone» [Електронний ресурс]. – Электроні текстові дані. – Режим доступу http://function.kiev.ua/?p=338