Фурман І.В., Гончаренко
Т.В.
Вінницький національний аграрний
університет, Україна
Валютно-курсова
стабільність та регулювання валютного
курсу в умовах світової фінансової
кризи
Валютний курс визначає співвідношення між двома валютами, за допомогою якого відбувається обмін однієї валюти на іншу, тобто це
ціна, за якою може бути продана або куплена валюта однієї
країни, виражена в валюті іншої країни. Валютний ринок за розмірами є найбільшим
фінансовим ринком світу. Валютний ринок - це одна з найважливіших частин
складної фінансової системи на яку впливає світова криза. Він відіграє значну
роль у забезпеченні взаємодії різноманітних складових світових фінансових
ринків.
У сучасному світі проблеми
управління валютним курсом притаманні будь-якій економічній системі, оскільки
його коливання спостерігаються як в країнах із розвинутою ринковою економікою,
так і в країнах з трансформаційною економікою. Стрімкий сплеск інфляційних тенденцій на початку року
завдав значного удару не лише по реальному рівню життя населення, але й по
довірі населення, суб'єктів ринку, інвесторів до стабільності національної
економіки та спроможності Національного банку України послідовно реалізовувати
своє основне завдання – забезпечення стабільності національної грошової одиниці
[1].
Практика показує, що його роль вже
давно вийшла за межі обслуговування зовнішньо-торговельних операцій. Формування
валютних курсів та їх регулювання відбувається під дією не тільки економічних,
а й політичних чинників як міжнародного, так і внутрішнього характеру.
Особливо відчутним вплив цих чинників став в умовах світової фінансової кризи.
У країнах з незрілими ринковими відносинами, до яких відноситься й Україна,
зовнішні та внутрішні чинники спричинили виникнення девальваційного шоку
національних валют. Зокрема, румунський лей знецінився на 20%, російський
рубль – на 12,3%. польський злотий - на 23%, українська гривня — на 41,9%. У сучасному світі проблеми
управління валютним курсом притаманні будь-якій економічній системі, оскільки
його коливання спостерігаються як в країнах з розвинутою ринковою економікою,
так і в країнах з трансформаційною економікою [4, 2].
В економічній теорії проблеми
регулювання грошової та валютної сфери знайшли своє відображення у працях
багатьох вчених-економістів, починаючи з класиків. Однак ґрунтовне вивчення
проблеми вибору валютних режимів розпочалося у 50-60-х роках XX століття
дослідженнями М. Фрідмена та Р. Манделла. Після краху Бреттон-Вудської. валютної системи
теорії Фрідмена та Манделла знайшли подальший розвиток у розробках багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців [5].
Спроба розробити концептуальні
засади стратегії економічного розвитку в сучасних умовах була зроблена у статті
Я. В. Белінська. Так, автор зазначає: «Відбувається криза економічних основ
сучасного світу, який спричинив дисгармонію природи й економіки. Відповідну
змінюється і система взаємин національних економік із зовнішньої сферою і між
собою... А в умовах глобалізації країни з перехідною економікою піддаються
впливу з боку розвинених країн через політику подвійних стандартів механізми
несумлінної конкуренції. Цей вплив мало відповідає інтересам саморозвитку
країн» [1].
Проблемам
ефективності застосування валютних обмежень у практиці регулювання динаміки
обмінного курсу, особливо під час фінансових криз, присвячено дослідження
вітчизняних науковців. Зокрема, І.В. Корнєва вважає, що «валютні обмеження є
досить оперативним інструментом валютно-курсового регулювання. Вони можуть
досить швидко встановлюватися і відмінятися залежно від ситуації на валютному
ринку» [4].
Сучасні дослідження систем валютного регулювання в багатьох країнах
світу дають можливість зробити висновок про те, що в індустріально розвинутих
країнах, де національна валюта є повністю конвертованою, має високу ліквідність
і виконує функцію засобу платежу на світових товарних та фінансових ринках
центральні банки використовують ринкові (економічні або прямі) методи для
підтримки необхідної курсової динаміки, основним з яких є регулювання
відсоткової ставки. Валюти цих країн є стійкими до негативних наслідків
фінансових криз, а якщо і відбувається певна девальвація національних грошей,
вона суттєво не впливає на економічні процеси в державі [6].
Потрібно
сказати, що відхід Національного банку України від фіксованого курсу не
супроводжувався запровадженням чіткої доктрини валютно-курсового регулювання.
Це призвело до невизначеності на валютному ринку України, посиленій різкими
змінами ситуації на світових валютних ринках.
У країнах з нерозвинутими ринковими відносинами (перехідні та трансформаційні
економіки), де національні валюти є неповністю конвертованими, мають низьку
ліквідність, а сфера їхнього обігу знаходиться тільки в межах держави, органи
монетарної влади використовують, в основному, неринкові (адміністративні)
методи її регулювання. Це пов'язано з тим, що неконвертовані валюти дуже
вразливі до будь-яких світових та регіональних фінансових криз і мають
тенденцію до знецінення. Особливо стрімка девальвація валют спостерігається в
країнах, економіка яких є відкритою і дуже чутливою до руху міжнародних потоків
капіталу.
Однією з таких країн є Україна, валюта якої на сучасному етапі різко
знецінена, що обумовлено стрімким відтоком іноземного капіталу, зменшенням
обсягів валютних надходжень в країну та зміною валютно-курсової політики
Національного банку України. Справа в тому, що Міжнародний валютний фонд,
надаючи стабілізаційний кредит у розмірі 16,4 млрд. дол. США, основною вимогою висунув введення в Україні політики гнучкого
курсоутворення та обмеження втручання НБУ у формування його динаміки шляхом
проведення валютних інтервенцій. Тобто мова йшла про введення
певної лібералізації валютного ринку в країні. Проте, як засвідчує практика,
лібералізація валютного ринку має різні наслідки для сильних міжнародних і внутрішніх
(неконвертованих) валют. Сильна валюта тільки виграє від лібералізації: з
усуненням різноманітних бар'єрів відкриваються нові сфери її використання,
завдяки чому країна-емітент може дозволити собі мати негативне сальдо
платіжного балансу (наприклад, США). Внутрішня валюта тільки програє від
лібералізації: її курс стає залежним від надходжень у країну іноземної валюти,
вона вступає у нерівну конкурентну боротьбу з іноземними валютами не тільки у
зовнішньоекономічній діяльності, але й у сфері внутрішніх розрахунків. Це дуже
яскраво проявилося в Україні [3].
З метою стабілізації курсу гривні НБУ був змушений ввести прямі
обмеження на операції з купівлі-продажу валюти, а саме:
1. прив'язати офіційний курс гривні до курсу готівкових продажів, тобто
останній не повинен відхилятися від офіційного на 1,5%;
2. проводити аукціони з купівлі-продажу валюти. Заявки на купівлю валюти
мають ціну відсікання, і якщо ціна перевищує курс, за яким Національний банк
України продає валюту, заявка не задовольняється;
3.
виходити комерційним банкам на
міжбанківській ринок тільки з нетто-продажем або нетто-купівлею іноземної
валюти [2].
Таким
чином, для стабілізації
ситуації на валютному ринку необхідні наступні заходи:
1.
встановлення
жорсткого контролю за коштами,
які отримують банки через канал рефінансування;
2.
суттєве
посилення ролі валютних обмежень у системі валютного регулювання Національного
банку України до моменту стабілізації ситуації на ринку;
3.
заборона
будь-яких розрахунків на території України в іноземній валюті. Єдиним засобом
платежу повинна стати національна валюта;
4.
посилення нагляду за якістю капіталу фінансових установ, ліквідністю та
ризиками;
5.
підвищення прозорості діяльності фінансових установ;
6.
підвищення оперативності реагування на ризики з боку органів регулювання
і нагляду;
7. використання нових механізмів
грошово-кредитного регулювання та діяльності центральних банків.
Література:
1.
Белінська Я.В. Проблеми валютно-курсової стабільності в Україні // Актуальні проблеми економіки. –
2009. - №8. – С. 200-208.
2.
Білова Н. Іноземна валюта: правила купівлі та
продажу // Податки та бухгалтерський облік. – 2009. – № 7. – С. 6-15.
3.
Богомаз Г.О. Інституційні засади функціонування сучасного валютного ринку
// Регіональна економіка. – 2008. – № 4. – С. 169-176.
4.
Корнєва І.В. Регулювання валютного курсу в умовах світової фінансової кризи
// Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 8. – С. 233-237.
5.
Мілай А.О. Проблеми валютної політики та курсоутворення в Україні //
Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 4. – С. 59-65.
6.
Нідзельська І.А. Передумови запровадження в Україні режиму плаваючого
валютного курсу // Економіка та регіони. Науковий вісник ПНТУ ім. Ю.
Кондратюка. – 2008. – № 4. – С. 106-110.