Алтуніна А.В., Iваненко I.А.

ДонНЕУТ

ЄВРОРЕГІОНИ В ПРОЦЕСІ ЕКОНОМІЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Європейський вибір України визначає необхідність активізації й зростання ефективності транскордонного співробітництва з сусідніми державами. Однією з форм транскордонного співробітництва, яка сприяє прискоренню інтеграції України до Європейського Союзу, є єврорегіони.

Єврорегіон - організаційна форма співробітництва адміністративно-територіальних одиниць європейських держав, що здійснюється відповідно до дво- або багатосторонніх угод про транскордонне співробітництво [2].

Створення єврорегіону дозволяє його учасникам створювати сумісні економічні структури, розвивати прикордонну торгівлю, реалізовувати різні проекти в області туризму, екології, спорту і культури. В межах єврорегіону практично усуваються митні бар'єри і бар'єри для переміщення робочої сили.

Формування єврорегіонів передбачає також можливість створення організаційної структури та системи фінансування у формі міжнародних міжрегіональних асоціацій, об’єднань, консорціумів тощо згідно чинного законодавства України.

Виділяють три основні типи єврорегіонів, до яких входять прикордонні території України:

І – єврорегіони всередині ЄС (до цієї групи відносяться єврорегіони, які створені на внутрішніх кордонах країн-членів ЄС);

ІІ – єврорегіони між країнами–членами ЄС і їх сусідами – не членами (до цієї групи відносяться єврорегіони, створені на зовнішніх кордонах ЄС);

ІІІ – єврорегіони між постсоціалістичними державами [1].

Єврорегіони ІІІ-ї групи на кордонах країн Східної Європи переважно створювалися в останнє десятиріччя і своєю стратегічною метою визначили вступ до ЄС. Пріоритетними напрямами діяльності єврорегіонів є розбудова інфраструктури, створення інтегрованого транскордонного регіону, розвиток сільських територій, захист довкілля, співпраця у сфері підготовки кадрів тощо. Організаційні структури переважно містять спільні підрозділи і національні бюро або паралельні структури з кожної сторони – учасника єврорегіону. У цьому випадку, паралельно, в рамках єврорегіону, створювалися інформаційні центри, агенції регіонального розвитку, які, передусім, сприяли отриманню фінансової допомоги (за однаковими механізмами) для транскордонних проектів. Через Агенції здійснювалося також фінансування за національними та регіональними програмами [1].

Безпосередньо в процес створення єврорегіонів Україна включилася на початку 1993 року і на даний час приймає участь у таких єврорегіона: «Буг» (Україна, Польща, Білорусь), «Карпатський єврорегіон» (Україна, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія), «Нижній Дунай» (Україна, Молдова, Румунія), «Верхній Прут» (Україна, Молдова, Румунія), «Дніпро» (Україна, Росія, Білорусь) та «Слобожанщина» (Україна, Росія), «Ярославна» (Україна, Росія). У 2008 році за ініціативою Ради Європи було утворено Чорноморський єврорегіон. Із створенням єврорегіону «Донбас» (Україна, Росія) має бути завершено процес інституціоналізації транскордонного співробітництва у вигляді єврорегіонів по усьому периметру державного кордону України [1]. Основні характеристики єврорегіонів України, представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Основні характеристики вітчизняних єврорегіонів

Назва єврорегіону	Рік засну-вання	Країни-учасниці	Площа (тис. км^2)	Насе- лення (млн. осіб)
1. Карпатський	1993	Україна, Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія	161,279	16
2. Буг	1995	Україна, Польща, Білорусь	78	4,6
3. Нижній Дунай	1998	Україна, Румунія, Молдова	53	3,9
4. Верхній Прут	2000	Україна, Румунія, Молдова	28,92	2,9
5. Дніпро	2003	Україна, Російська Федерація, Білорусь	107	5
6. Слобожанщина	2003	Україна, Російська Федерація	58,5	4,4
7. Ярославна	2006	Україна, Російська Федерація	-	-
8. Чорноморський	2008	Албанія, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Грузія, Греція, Молдова, Румунія, Російська Федерація, Сербія, Туреччина, Україна.	-	-

Таким чином, досвід інтеграції України до Європи продемонстрував, що існує необхідність адаптації українського законодавства до правової бази Європи з питань реалізації ефективної співпраці її єврорегіонів, створення бази її статистичної транскордонної інформації, програм допомоги тощо.

Література:

1. Єврорегіони: досвід та перспективи. // [Текст]: монографія/ Н.Мікула. – Львів: ІРД НАН України, 2003. – 222 с.

2. Закон України "Про транскордонне співробітництво" від 24.06.2004 р., № 1861-IV. // [Електронний ресурс]: http//www.rada.kiev.ua.