К.е.н., доцент Сухарев П.М. ,

студентка гр. ОА-05-МА Переверзєва К.С.,

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. Михайла Туган-Барановського

Взаємозв’язок понять «ефективність функціонування підприємства» та «конкурентоспроможність»

У сучасних умовах успіх функціонування підприємства на ринку визначається рівнем його конкурентоспроможності. Тому особливого значення набуває проблема підтримки на належному рівні конкурентоспроможності підприємств провідних галузей національної економіки. Вирішення цієї проблеми є одним з найскладніших завдань, що вимагає цілеспрямованої, узгодженої, чіткої роботи всіх підсистем підприємства. Резерви підвищення конкурентоспроможності, а також її джерела знаходяться у внутрішньому середовищі підприємства. Результативнее управління факторами внутрішнього середовища підприємства, а також повна реалізація умов зовнішнього середовища дозволять ефективно впливати на рівень його конкурентоспроможності.

Дослідженню питань конкурентоспроможності підприємства та ефективності функціонування підприємства присвячено велику кількість робіт таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як: Л. В. Балабанової, В. І. Виборнова, Н. Н. Лепи, В. Мейера Маршала, Ю. Б. Іванова, В. А. Павлової, І.Д. Падеріна, Л. І. Піддубної, В. А. Подсолонко, В. Г. Шинкаренка та ін. Проте, не зважаючи на велику кількість публікацій, питання взаємозв’язку конкурентоспроможності підприємства та ефективності його функціонування, їх сукупних характеристик, взаємодії між собою, не було достатньо вивчено як з теоретичних, так і з практичних позицій.

Метою статті є теоретичне обґрунтування взаємозв’язку ефективності функціонування підприємства та його конкурентоспроможності, виявлення основних факторів її формування.

Категорії «конкурентоспроможність підприємства» та «ефективність функціонування підприємства» є взаємопов’язаними. З одного боку, ефективність функціонування підприємства залежить від того, наскільки правильно воно може виявити потреби споживачів, своєчасно задовольнити їх в порівнянні з основними конкурентами. Крім того, конкуренція підсилює ефективність, веде до кращого використання ресурсів, раціональної поведінки як умови перебування на ринку. З іншого боку, одним з критеріїв оцінки конкурентоспроможності підприємства є ефективність його господарської діяльності.

Терміни «ефективність функціонування підприємства» та «конкурентоспроможність підприємства» часто використовуються як поняття-синоніми, розглядаються як однопорядкові. Однак такий підхід не відображає взаємозв’язку цих економічних категорій з точки зору системного підходу, тому для розкриття взаємозв’язку та взаємодії цих понять необхідно визначити їх сутність та основні характеристики.

Єдиний термінологічний підхід до визначення сутності конкурентоспроможності підприємства відсутній [3;6]. Категорію «конкурентоспроможність» розглядають з різних позицій та об’єкту до якого застосовують цей термін (товар, підприємство, національна економіка). Відповідно до цього, існують різні визначення поняття «конкурентоспроможності», це: механізм розвитку; здатність відповідати вимогам конкурентного ринку, середовища; динамічний процес, який передбачає конкуренцію; здатність країни підтримувати високі показники зростання та зайнятості протягом тривалого проміжку часу; здатність національної економіки виробляти і споживати товари й послуги в умовах конкуренції з товарами та послугами, виробленими в інших країнах, при цьому результатом конкуренції повинно бути зростання рівня життя населення при дотриманні міжнародних економічних стандартів [4].

Ю. Б. Іванов [2], досліджуючи економічну сутність категорії конкурентоспроможність, доходить висновку, що найчастіше це поняття розглядається як здатність до ефективного використання внутрішнього потенціалу підприємства, а внутрішній потенціал – як основу утримання існуючих й розробки нових конкурентних переваг, з метою успішного ведення конкурентної боротьби на ринку. Цей автор визначає конкурентоспроможність як самостійну системну категорію, яка відбиває ступінь реалізації цілей підприємства у його взаємодії з оточенням.

Аналізуючи критерії конкурентоспроможності підприємства, О. М. Ястремська [5] визначає, що складові конкурентоспроможності в різних літературних джерелах розкриваються по-різному. Існуючі концепції носять односторонній характер, базуючись, перш за все, на концепції конкурентоспроможності товару, і меншою мірою відображають ефективність виробничо–господарської діяльності виробника.

Більшість авторів, які формулюють категорію «ефективність функціонування підприємства» [6], розуміють її як відношення ефекту (результату) до витрат або ресурсів, що були витрачені на його отримання. Залежно від підходу це поняття визначає результативність об’єктів (систем) різного рівня – суспільства, підприємства, системи управління. Оскільки ефективність функціонування системи відображає результативність керованих та керуючих систем і є управлінською категорією, то ефективність можна вважати показником успішності функціонування системи для досягнення встановлених цілей. Також одним з важливих критеріїв, за яким можна визначити ефективність функціонування підприємства, є його спроможність до забезпечення позитивного стійкого результату (ефекту) господарювання в умовах конкурентного ринку.

Отже, ефективність функціонування підприємства визначається як комплексна характеристика, яка відображає ступінь використання ресурсних витрат, спроможність досягати поставлених цілей та здатність до стійкої життєдіяльності у конкурентному ринковому середовищі. Таким чином, поняття «конкурентоспроможність» і «ефективність» не можна вважати однопорядковими. Ефективність функціонування підприємства, є підґрунтям, основою для забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Однак, якщо ефективність відображає стан внутрішнього руху підприємства відносно його мети, або співвідношення «витрати – результати», то конкурентоспроможність – траєкторію руху відносно інших суб’єктів [4]. Підприємство може успішно існувати і розвиватися, якщо воно володіє певними конкурентними перевагами, які створюють передумови для ефективності функціонування підприємства. Існуючі конкурентні переваги підприємства фактично являють собою реалізовані можливості підприємства [3]. Можливості підприємства визначаються його потенціалом, який під дією законів функціонування ринку та впливом факторів внутрішнього та зовнішнього середовища реалізується в конкурентних перевагах підприємства.

Проведене дослідження категорії «конкурентоспроможність підприємства» та «ефективність функціонування підприємства» дозволяє зробити висновок, що ефективність функціонування підприємства є головним джерелом конкурентоспроможності. Ефективність – це характеристика можливостей підприємства, його здатності діяти з визначеним рівнем результативності. Тобто якщо ефективність функціонування підприємства вища, ніж у конкурентів, то це, як правило, свідчить про його здатність краще виконувати подібні види діяльності. Ефективність забезпечує отримання прибутку у процесі реалізації продукції, а ринкове позиціювання надає можливість цього процесу.

Аналіз взаємозв’язків між поняттями конкурентоспроможності та ефективності дозволив дійти висновку, що ці поняття не є однопорядковими. Якщо ефективність функціонування підприємства відбиває оцінку його результативності, продуктивність на основі співвідношення витрат і результату, ступінь досягнення цілей підприємства, наявність передумов до стійкої життєдіяльності у конкурентному ринковому середовищі, то конкурентоспроможність означає його здатність до ефективної господарської діяльності і забезпечення прибутковості в умовах конкурентного ринку, яка відбиває ступінь реалізації цілей підприємства у його взаємодії з оточенням.

Література:

1. Конкурентоспособность продукции и предприятия /Буркинский Б.В., Лазарева Е.В., Агеева И.Н. и др. – О.: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2002. – 132 с.

2. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия: оценка, диагностика, стратегия.. – Х.: Изд. ХНЭУ, 2004. – 256 с.

3. Отенко І. П., Полтавська Є. О. Управління конкурентними перевагами підприємства. – Х.: ХНЕУ, 2005. – 212 с.

4. Піддубна Л.І., Піддубна А.І. Конкурентоспроможність у новій системі координат // Економіка розвитку. – 2005. – № 2(30). – С. 24–29.

5. Пономаренко В.С., Горбатов В.М., Гизатуллин Х. Н. Конкурентоспроможність: проблеми науки та практики: Монографія. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. –264 с.

6. Рац О. М. Визначення сутності поняття «ефективність функціонування підприємства» // Економічний простір: Зб. наук. праць. – №15. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. – С. 275–285.