Економічні науки/ 4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Джаман А.В., Михайловська О.В.

Буковинська державна фінансова академія, ЧТЕІ КНТЕУ

Ризик в інвестуванні

Існує безліч факторів, які можуть негативно впливати на реалізацію інвестиційного проекту – природні, політичні, економічні, соціальні. Тому невід’ємною складовою інвестиційного процесу є ризик. Категорія ризику дає змогу прогнозувати настання непередбачених подій та до певної міри контролювати ризикові ситуації. Все це й зумовлює необхідність та актуальність дослідження категорії ризику.

Серед найвагоміших досліджень інвестиційного ризику слід виділити роботи таких вчених, як Т.В. Мацибора [4], О.М. Мозговий, О.Л. Устенко, Р.Л. Карпінський [1], Б.М. Щукін, Д.А. Горовий, Я.І. Легка [2], А.Ю. Попова, О.В. Липчанська [3]. В наукових дослідженнях цих авторів розглядались питання інвестиційного ризику і організаційно-економічні механізми його регулювання. Проте, необхідно більш конкретно дослідити питання інвестиційного ризику та виділити основні фактори його підвищення.

Метою роботи є визначення основних особливостей інвестиційного ризику, а також факторів які його підвищують. Тому основними завданнями нашого дослідження є:

- визначити поняття інвестиційного ризику;

- виділити класифікацію інвестиційного ризику;

- визначити фактори, які сприяють підвищенню інвестиційного ризику.

В економічній науці поняття «інвестиційний ризик» визначають, як можливості настання подій, що спричиняють ті або інші наслідки, включаючи і негативні: фінансові наслідки у вигляді втрати інвестиційного доходу; невиконання мети інвестування; втрата вкладених в потенційних інвесторів коштів. Слід зазначити, що визначення ризику як можливості відхилення від мети інвестування набуває сьогодні все більшого розповсюдження.

Можна визначити такі основні причини виникнення ризиків:

- зовнішньоекономічні (можливість ембарго, закриття кордонів);

- несприятливий політичний клімат в країні та регіоні;

- недостатньо повна і неточна інформація, яка застосовується під час впровадження проекту;

- нестабільність кон’юнктури ринку;

- ймовірність виробничо-технологічних ризиків (аварії, брак);

- непередбачуваність дій учасників.

Специфічність інвестиційного ризику підприємств визначається :

- специфічними характеристиками здійснення інвестиційної діяльності;

- специфічними характеристиками самої інвестиційної діяльності;

- специфічністю предмета інвестиційних вкладень;

- специфікою мети, яку наслідує інвестування в підприємство [1, с.54].

Для визначення інвестиційного ризику необхідно виявити найбільш значимі для інвестора чи інвестиційного проекту ризики і вже потім кількісно їх оцінити [4, с.91].

У зарубіжній та вітчизняній економічній науці ще не сформувалося єдиної точки зору, як на класифікацію, так і на розуміння сутності деяких видів інвестиційних ризиків. Огляд економічної літератури по дослідженню даного питання пропонує такі класифікаційні ознаки інвестиційних ризиків: за ступенем передбачуваності; за зв’язками з технічними чинниками виробництва; за ступенем можливості страхування; за ступенем можливості впливу на ризики; за сферою прояву; за джерелами виникнення та видами втрат; за комплексністю дослідження; за характером прояву в часі; за етапами здійснення інвестиційного проекту.

Окремого розгляду вимагає класифікація інвестиційних ризиків за критерієм рівня фінансових втрат, де поняття допустимого, критичного і катастрофічного ризику ототожнюють з рівнем втрат в розмірі прибутку, валового доходу і частковою або повною втратою власного капіталу за інвестиційним проектом відповідно. Відзначимо, що зазначене ранжирування відбувається за таких умов:

- результатом здійснення інвестиційного проекту є новий інвестиційний продукт; можливо точно визначити прибуток і валовий дохід від інвестицій;

- результати інвестиційного проекту не впливають на решту сфер діяльності підприємства, тобто максимальний збиток від реалізації інвестиційного проекту визначається сумою вкладених власних коштів [1, с.55].

По відношенню до під цілей інвестиційної діяльності виділимо наступні ризики: ризик порушення термінів введення в експлуатацію об’єктів інвестування; ризик зниження техніко-технологічних параметрів проектів;ризик збільшення витрат на впровадження об’єктів; ризик зниження фінансової стійкості; ризик зниження ліквідності; ризик зниження прибутковості; ризик зниження ділової активності; ризик зниження соціальної стійкості. Розглянемо деякі з них:

- ризик зниження фінансової стійкості інвестиційного проекту пов'язаний з фінансовою діяльністю підприємства, тобто з операціями по фінансуванню інвестиційного проекту, залученням і поверненням позикових коштів (інвестиційний проект вважається фінансово стійким, якщо на будь-якому кроці його виконання всі відтоки грошових коштів, пов’язані з витратами покриваються власними і позиковими фінансовими ресурсами);

- ризик ліквідності полягає у зниженні рівня ліквідності оборотних активів, що породжує розбалансованість позитивних і негативних грошових потоків за інвестиційним проектом у часі;

- ризик зниження техніко-технологічних параметрів проектів виявляється небезпечний тим, що може відобразитися на якісних і кількісних показниках випуску продукції і, отже, трансформуватися в ризик ділової активності, прибутковості і фінансової реалізації проекту на стадії експлуатації;

- ризик зниження прибутковості – це можливість зниження фінансової ефективності реальних інвестицій;

- ризик зниження ділової активності відображає можливі порушення у виробничій експлуатації об’єкта, а також місткості ринку продажів;

- ризик зниження соціальної стійкості відображає можливість погіршення матеріального положення працівників, зниження кількості робочих місць, створених завдяки реалізації інвестиційних проектів.

Існують такі методи зниження інвестиційних ризиків: запобігання ризику; нормування ризику; розподіл ризику між учасниками проекту; зниження ступеня ризику; страхування ризику.

Метод запобігання ризику полягає в розробці заходів внутрішнього характеру, які повністю виключають конкретний вид проектного ризику, а саме: відмова від використання у високих обсягах позикового капіталу; відмова від надмірного використання інвестиційних активів у низько ліквідних формах.

Нормування ризику — використовується за тими ризиками, які виходять за межі припустимого їхнього рівня, тобто за інвестиційними операціями у зоні критичного й катастрофічного ризику. Нормування реалізується шляхом установлення на підприємстві системи внутрішніх нормативів, що може містити в собі такі показники: граничний розмір позикових коштів, які використовуються для реалізації реальних інвестиційних проектів; мінімальний розмір інвестиційних активів у високоліквідній формі.

Розподіл ризику між учасниками проекту передбачає часткову передачу ризиків партнерам по окремих інвестиційних операціях.

Зниження ступеня ризику — це скорочення ймовірності та обсягу втрат шляхом резервування коштів на покриття непередбачених витрат. Основні напрями цього методу: формування резервного (страхового) фонду підприємства; формування цільових резервних фондів; формування резервних сум фінансових ресурсів у системі інвестиційних бюджетів.

Страхування ризику — це операція по передачі інвестиційних ризиків зовнішньої страхової організації.

Страхування інвестиційних ризиків — це захист майнових інтересів підприємства при настанні страхової події спеціальними страховими компаніями за рахунок грошових фондів, сформованих ними шляхом одержання страхових внесків від страхувальників.

Відзначимо деякі особливості, пов’язані з прогнозуванням підвищеного ризику і невизначеністю інвестицій. Підвищений ризик інвестицій зумовлений впливом таких факторів:

- необхідністю проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт із заздалегідь не гарантованими корисними результатами;

- рівнем новизни застосовуваної технології;

- наявністю нестабільності попиту на нову продукцію;

- рівнем невизначеності обсягу попиту та рівня цін на нову продукцію;

- наявністю зовнішньої невизначеності при реалізації проекту (гірничо-геологічних, кліматичних та інших природних умов);

- рівнем витрат та рентабельності, прийнятним для учасників [3, с.196].

Отже, інвестиційний ризик – невід’ємний і обов’язків елемент підприємницької діяльності. Він виконує важливу функцію фактору розвитку соціально-економічного прогресу. Ефективне управління інвестиційним ризиком потребує використання відповідних вимогам методик і класифікацій, що сприяє оптимізації процесу прийняття подальших управлінських рішень, пов’язаних з інвестиційними ризиками.

Література

1. Карпінський Р.Л. Сутність і класифікація інвестиційних ризиків// Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – №8 – С. 53-57.

2. Легка Я.І. Інвестиційні ризики: еволюція поглядів та класифікація// Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 15 – С.10-12.

3. Липчанська О.В. Визначення ефективних підходів щодо обліку та аналізу інвестиційних ризиків у сучасних умовах інвестиційного розвитку України // Держава та регіони. – 2009. – № 1 – С.194-196.

4. Мацибора Т.В. Ризик як складова інвестиційного процесу//Економіка АПК. – 2008. – № 11 – С.90-92.