Професор кафедри АКГД Сухарев П.М., Земелєва Т.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ

ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ

Діяльність підприємств в умовах утвердження нової економічної стратегії соціально-орієнтованої інноваційної моделі розвитку вимагає швидкої адаптації, знання законів розвитку та виживання в економічному середовищі, а найголовніше наявність стійкого фінансового стану. З огляду на це особливої актуальності набуває проблема забезпечення фінансової стійкості усіх суб’єктів господарювання в умовах обмеженості фінансових ресурсів.

Сучасний стан методичного забезпечення оцінки фінансової стійкості характеризується різноманіттям підходів та інструментів її проведення. Однак, більшість з наявних підходів розроблені для промислових підприємств і не враховують специфіки діяльності підприємств інших галузей, у тому числі й торговельних. У зв'язку з цим виникає необхідність розробки та адаптації методичного інструментарію оцінки фінансової стійкості з урахуванням галузевої специфіки підприємств торгівлі.

Метою даної статті є систематизація економічної інформації щодо формування основних критеріїв оцінки фінансової стійкості підприємства та їх втілення в конкретних показниках оцінки підприємств роздрібної торгівлі.

Варто зазначити, що в економічній літературі існує багато визначень терміну «фінансова стійкість підприємства». Однак, їх сутність зводиться до того, що фінансова стійкість підприємства є комплексною категорією, яка характеризує стан, структуру та напрямки використання фінансових ресурсів підприємства, здатність його виконувати свої зобов’язання, а також ступінь захищеності капіталу від фінансових ризиків та можливість забезпечення такої стійкості, яка зумовить розширене відтворення підприємства у процесі його виробничого циклу [4, с.55].

Сутність фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів, а її зовнішнім проявом є платоспроможність, яка, в свою чергу, є наслідком ліквідності підприємства, рентабельної діяльності та ефективного управління грошовими потоками, що дозволяє синхронізувати грошові надходження й виплату фінансових зобов’язань.

Обов’язковою умовою фінансової стійкості є наявність фінансових ресурсів для розвитку, що характеризує власні кошти для фінансування інвестицій і фінансову політику торговельного підприємства. При цьому, варто зазначити, що для підприємств торгівлі, порівняно з іншими галузями, характерна менша питома вага власного капіталу у капіталі, за якою вони здатні зберігати досить високу фінансову стійкість (за інших рівних умов). Також важливе значення для фінансової стійкості підприємств галузі має стан і структура розміщення капіталу в активах, насамперед, забезпечення необхідного рівня самофінансування господарської діяльності в цілому та оборотних активів зокрема. Специфіка торговельної діяльності визначає структуру активів підприємств торгівлі, для яких, на відміну від підприємств інших галузей економіки, характерна більша питома вага в сукупних активах оборотних активів (зокрема, товарних запасів) [3, с. 107].

Варто зазначити, що існування проміжку часу між надходженням товарів та їх реалізацією зумовлює додаткову потребу в оборотних коштах, основним джерелом формування яких є позиковий капітал. Тому важливе місце під час оцінювання фінансової стійкості займає аналіз оборотності або ділової активності підприємства торгівлі. При цьому, збільшення оборотності активів підприємства зберігає досить високу фінансову стійкість й у тих випадках, коли частка власних коштів у загальній сумі фінансових джерел не відповідає значенням, що рекомендуються [1, с. 98]. Така постановка питання на підприємствах роздрібної торгівлі, на наш погляд, є справедливою та обґрунтованою.

Окреслені вище критерії оцінки фінансової стійкості повинні кількісно втілюватися в конкретних показниках. При цьому, можна виокремити три загальні підходи до оцінки фінансової стійкості: агрегатний, коефіцієнтний та інтегральний. Однак, для всебічної оцінки фінансової стійкості, прогнозування стратегії та забезпечення порівняння ступеня фінансової стійкості підприємств торгівлі більш доцільно використовувати підхід, що заснований на системі коефіцієнтів. До переваг використання даного підходу можна віднести можливість оцінки залежності між різними складовими фінансової звітності та дослідити їх динаміку; узагальнення великої кількості фінансових даних; порівняння результатів діяльності різних підприємств; оцінка сильних і слабких місць бізнесу; елімінування впливу інфляції на показники, які вивчаються. При цьому, недоліком використання відносних показників є необхідність володіння знаннями та навичками інтерпретації результатів розрахунків для забезпечення об’єктивності [2, с. 116].

Якість оцінювання фінансової стійкості підприємств торгівлі визначається, насамперед, набором оцінних показників-коефіцієнтів, що використовуються для отримання експертного висновку. Оцінка проводиться за допомогою досить великої кількості відносних фінансових коефіцієнтів, більшість з яких є взаємопов’язаними та взаємообумовленими, що випливає з наявних зв’язків між економічними явищами, які вони описують. З урахуванням цього доцільно обрати тільки основні, найбільш інформативні та значущі коефіцієнти, які відображають основні аспекти фінансової стійкості. Під час визначення критеріїв оцінки необхідно враховувати фактори (зокрема, внутрішні), що впливають на ступінь фінансової стійкості, а саме: платоспроможність; прибутковість; рівень ризику; ступінь самофінансування діяльності та ділову активність. Крім того, методологія формування системи показників для оцінки фінансової стійкості підприємства торгівлі становить низку вимог, зокрема: адекватність сформованої системи показників оцінки завданням дослідження; наявність інформаційного забезпечення; можливість чіткого визначення алгоритмів розрахунку показників; охоплення показниками всіх найважливіших сфер діяльності підприємства; оптимальна кількість показників, можливість чіткого визначення критеріальної межі або напрямку зміни [4, с. 38].

Виходячи з вимог до формування збалансованої системи показників можна виділити ряд показників, що можуть бути застосовані під час оцінки фінансової стійкості підприємства роздрібної торгівлі (таблиця 1).

Таблиця 1 – Основні показники для оцінки фінансової стійкості

підприємств роздрібної торгівлі

Група показників	Межа або напрямок зміни
Коефіцієнти, що характеризують фінансову стійкість з позиції фінансової структури капіталу
Коефіцієнт фінансової автономії	> 0,5
Коефіцієнт фінансової стійкості (співвідношення власного і позикового капіталу)	> 1
Коефіцієнти, що характеризують фінансову стійкість з позиції способу розміщення капіталу в активах власним оборотним капіталом
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	↑
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом	> 0,1

Продовження таблиці 1– Основні показники для оцінки фінансової стійкості

підприємств роздрібної торгівлі

Коефіцієнт забезпеченості товарних запасів	> 0,6-0,8
Коефіцієнт достатності власного капіталу для фінансування найменш ліквідних активів	> 1
Коефіцієнти ліквідності (платоспроможності) підприємства
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	> 0,2
Коефіцієнт проміжної ліквідності	> 0,8 - 1
Коефіцієнт загальної ліквідності	> 1 - 2
Показники оборотності
Тривалість обігу оборотних активів	↓
Тривалість обігу товарних запасів	↓
Тривалість обігу дебіторської заборгованості	↓
Тривалість обігу кредиторської заборгованості	↓
Показники прибутковості
Рентабельність активів (капіталу)	↑
Рентабельність власного капіталу	↑
Рентабельність продажів	↑

Отже, оцінка фінансової стійкості підприємства торгівлі виконує контрольну функцію та є індикатором, який попереджає керівництво про загрози для фінансової стійкості бізнесу на ранніх стадіях їх виникнення. Крім того, наведена вище система показників оцінки фінансової стійкості дає можливість: здійснювати постійний контроль за станом фінансових ресурсів з погляду здатності підприємства роздрібної торгівлі своєчасно виконувати свої зобов'язання, забезпечення фінансової незалежності, можливості маневрувати власними коштами, забезпечення безперебійного процесу діяльності; на основі постійного відстеження фінансового стану управляти рухом фінансових коштів і прогнозувати результати схвалюваних рішень; визначати контрагентами підприємства торгівлі та банківських установ ступеня його надійності.

Література

1. Абрютина, М. С. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия / С. М. Абрютина, А. В. Грачев. – М. : Дело и Сервис, 2001. – 272 с.

2. Власова Н. О. Формування оптимальної структури капіталу на підприємствах роздрібної торгівлі / Н. О. Власова, Л. І. Безгінова. – Х. : ХДУХТ, 2006. – 160 с.

3. Шеремет, A. Д. Методика финансового анализа деятельности коммерческих организаций / A. Д. Шеремет, E. B. Негашев. – M. : Инфра-М, 2005. – 237 с.

4. Чумаченко М. Г. Економічна модель оцінки імовірності банкрутства українських підприємств / М. Г. Чумаченко, О. В. Мажуга // Економічна наука. – 2005. – № 3. – С. 34-41.