Гуцаленко Л.В., к.е.н., доцент

Сеник Г.О., студентка магістрату

Вінницький національний аграрний університет

 

ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

Запаси є найбільш важливою і значною частиною активів підприємст­ва, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності, при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та при висвітленні інформації про його фінансовий стан. Саме тому питання обліку запасів є дуже важливим і актуальним при проведенні аудиту.

Так як сьогодні аудит виділений в самостійну сферу комерційної діяльності і є комплек­сом професійних послуг з підготовки та надання рекомендацій в сфері обліку та економіки, фінансів і права, у процесі проведення перевірки аудитор прагне сформувати власну думку відносно наявності, оцінки, повноти та точності обліку запасів.

Розглянемо питання оптимізації методики аудиту запасів за рахунок організації ефективної системи внутрішнього і зовнішнього контролю.

Основними напрямами методики аудиту запасів є:

-        загальна характеристика і техніка здійснення внутрішнього контролю на підприємстві;

-        проведення аудиту системи внутрішнього контролю, оцінка його результатів та його вплив на стратегію аудиту;

-        документування процесу здійснення аудиту та його результатів.

Основними завданнями аудиту операцій із запасами є наступні:

1. перевірка фактичної наявності запасів;

2. перевірка організації складського господарства, стану збереження запасів;

3.   перевірка організації обліку придбання та витрачання запасів;

4.   перевірка повноти оприбуткування запасів приналежності документів, які підтверджу­ють їх придбання;

5.   перевірка правильності визначення оцінки запасів;

6.   оцінка повноти та правильності відображення господарських операцій із запасами в бухгалтерському обліку та звітності.

На будь-якому підприємстві створюється система внутрішнього контролю для виконання поставлених перед нею завдань.

За суб'єктами здійснення контроль буває зовнішній і внутрішній.

Зовнішній контроль — це контроль держави за витрачанням коштів, матеріальних цінностей, їх збереженням, станом та достовірністю бухгалтерського обліку і звітності на підприємствах, установах, організаціях.

Під час проведення контролю запасів суб'єкти зовнішнього контролю притримуються певної методики.

Спочатку підтверджується право власності підприємства на запаси. Для цього співставляються залишки на рахунках обліку запасів за даними головної книги з даними відомості №10, відомості обліку товарно-матеріальних цінностей на складі, матеріальних звітів, кар­ток складського обліку.

Крім того потрібно перевірити повноту та своєчасність оприбуткування матеріальних цінностей, що надійшли від підзвітних осіб за готівку. Вивчаються авансові звіти, чеки, кви­танції, прибуткові ордера і картки складського обліку. Доцільно також перевірити пра­вильність ведення аналітичного обліку в матеріальних звітах і відомості №10. Крім того, необхідно перевірити ще низку документів, що показано у табл. 1.

Типові форми первинних документів з обліку сировини та матеріалів введені в практику підприємств різних галузей. Крім цього, спільним наказом Міністерства статистики України і Міністерства транспорту України від 07.08.96 р. №228/253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.08.96р. за №183/1508, затверджена Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи.

Таблиця 1

Основні реквізити документів, що характеризують надходження та відпуск виробничих запасів

Операції з надходження  та відпуску виробничих запасів

Основні реквізити, що характеризують рух виробничих запасів

1. Придбання виробничих запасів у постачальника

Дата надходження, постачальник, склад, вид операції

2. Придбання виробничих запасів підзвітними особами в порядку закупівлі дрібних партій за готівку

Вид операції, склад, постачальник(найменування, код), дата надходження

3. Оприбуткування виробничих запасів, виготовлення в цехах власного виробництва

Найменування, сорт, розмір, номенклатурний номер

4. Оприбуткування виробничих запасів від ліквідації основних засобів

Кількість (за документом, фактично), ціна (облікова) за одиницю, найменування

5. Внутрішнє переміщення зі складу на склад

Одиниця виміру (найменування, код)

6. Оприбуткування виробничих запасів в результаті перетворення на непридатні малоцінні засоби праці

Вартість (за обліковими цінами)

7. Оприбуткування лишків, виявлених післі проведення інвентаризації

Сума транспортно-заготівельних витрат або відхилень від облікової ціни

8. Відпуск виробничих запасів в цехи основного і допоміжного виробництва на виготовлення продукції, виконання робіт та надання послуг

Вид операції, склад, одержувач (цех, відділ)

9. Відпуск виробничих запасів на утримання та експлуатацію обладнання

Призначення, шифр витрат, найменування, сорт, розмір

10. Відпуск виробничих запасів на загально виробничі та адміністративні потреби

Номенклатурний номер, одиниця виміру

11. Відпуск виробничих запасів на потреби непромислових виробництв та господарств

Кількість, ціна

12. Відпуск виробничих запасів на сторону і для переробки

Сума ТЗВ чи відхилень від облікової ціни

Головним завданням проведення внутрішнього контролю є перевірка господарських операцій з метою недопущення перевитрат матеріальних і фінансових ресурсів, правильності постановки бухгалтерського обліку, виконання виробничих і фінансових планів.

Внутрішній контроль — це незалежна експертна діяльність контрольної служби підприємства для перевірки і оцінки адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю та якості виконання призначених обов'язків співробітників.

Після вивчення системи внутрішнього контролю аудитору необхідно вирішити чи є не­обхідність проведення тестів контролю. Перш ніж прийняти рішення про тестування контролю аудитор зважує його економічну сторону. При цьому порівнюються витрати, які будуть здійснені з витратами на проведення тестів підтвердження, від яких буде можливість відмовитися. Крім того тести контролю проводяться здебільшого до закінчення звітного року, що - дозволяє зменшити обсяг робіт після дати балансу.

Тестування системи внутрішнього контролю має вирішувати питання: реальність обліко­вої інформації; повнота обліку; арифметична точність; своєчасність обліку; санкціонування; правильність відображення розрахунків.

При проведенні аудиту особливе місце займає інвентаризація, що проводиться у визна­ченні терміни. Аудитор має звернути увагу на повноту та якість проведеної інвентаризації на відображення в обліку виявлених лишків та нестач. Під час інвентаризації перевіряють тех­нічну інформацію, закріплення всіх запасів за матеріально-відповідальними особами. Встановлюють чи не було випадків обліку запасів у складі МШП. В процесі вивчення операцій пов'язаних з орендою з'ясовують питання своєчасного розрахунку. Також перевіряється пра­вильність віднесення запасів на рахунки обліку.

За результатам проведеної аудиторської перевірки комерційно-фінансової діяльності підприємства аудитор готує аудиторський звіт і аудиторський висновок. Аудиторський звіт не є аудиторським документом, в ньому акцентується увага на законності перевірених опе­рацій, фактах незаконних дій або обману та інше. Аудиторський висновок є документом, який засвідчує те,що річний бухгалтерський звіт підприємства в цілому і по окремих стат­тях (наприклад, запаси) відповідає чинному законодавству, методології ведення бухгалтерсь­кого обліку в Україні і є достовірним.

Аудиторська діяльність повинна бути направлена в першу чергу на створення ефективної системи контролю, яка б давала можливість завчасно виявляти недоліки в ве­денні обліку запасів та приймати коригуючі рішення по їх усуненню.

З метою усунення недоліків виявлених при аудиті бухгалтерського обліку в цілому і обліку запасів зокрема, пропонується:

·          для зменшення тривалості обороту запасів необхідно максимально зменшити величину незавершеного виробництва;

·          правильно організовувати закупівлі виробничих запасів;

·          проводити уцінку продукції, яка не користується попитом у покупців, та знімати її з ви­робництва;

·          впровадити типові форми реєстрів синтетичного та аналітичного обліку запасів;

·          розробити графік документообігу на підприємстві для спрощення облікового процесу;

·          розробити документальні підтвердження розрахунків бухгалтерії;

·          вдосконалити надходження на підприємство періодичних видань з метою поінформованості і покращення кваліфікації бухгалтерів;

·          періодично направляти облікових працівників на навчання для підвищення кваліфікації;

·          встановити на підприємстві бухгалтерську програму автоматизації обліку.

Отже, запровадження вищевказаних заходів повинне принести певний економічний ефект, який полягає в оптимізації обліку і управління запасами зокрема, і виконання в ціло­му мети бухгалтерського обліку — забезпечення керівництва достовірною інформацією для прийняття ефективних управлінських рішень для прибуткового і стабільного функціонуван­ня підприємства.